Відсутністю розвинутої зовнішньоторгівельної інфраструктури (інформаційної, законодавчої, маркетингової, біржової тощо)

Перспективи та основні напрями подальшого розвитку зовнішніх економічних зв'язків України передбачають:

• гармонізацію економічного законодавства відповідно до стандартів Європейського Союзу й світової системи торгівлі з урахуванням національних економічних інтересів і специфіки економіки України;

• трансформацію політичного визначення України як держави з ринковою економікою до юридичного закріплення її статусу в законодавстві ЄС з метою одержання торгівельно-економічних, фінансово-кредитних, інвестиційних преференцій;

• створення зони вільної торгівлі між Україною та багатьма державами світу;

• забезпечення конкурентоспроможності традиційних вітчизняних товарів (продукції АПК, чорної металургії і машинобудування);

• збільшення обсягів експорту традиційної продукції промисловості і сільського господарства та імпорту високотехнологічних виробів для виробничого і невиробничого використання;

• залучення в Україну іноземних інвестицій;

• зниження митних бар'єрів;

• формування і розвиток нових зв'язків на основі спільного використання прогресивних технологій;

• створення спільних підприємств, транснаціональних компаній;

• укладання міжнародних угод про режим прикордонної торгівлі;

• забезпечення стабільних поставок в Україну на взаємовигідних умовах паливно-енергетичних ресурсів;

• створення дієвої системи бірж, які б вивчали потребу внутрішнього й зовнішнього ринку, обсяги виробництва продукції, проводили закупівлю у виробників та реалізацію на внутрішньому й зовнішньому ринках;

• створення ефективної експортної інфраструктури у країнах збуту продукції шляхом організації торгових представництв, комерційних агентів, оптових складів, магазинів, виставкових центрів, які б забезпечували маркетингову й рекламну підтримку реалізації українських товарів і послуг;

• удосконалення різних форм торгівельно-економічних, інвестиційних двосторонніх стосунків з державами світу;