Лабораторна робота № 5, 6

Відомо багато прикладів родовищ, в розрізі яких є декілька продуктивних пластів, які відрізняються за своїми характеристиками і тому, їх не можна об’єднувати в єдиний експлуатаційний об’єкт. Розробка таких родовищ здійснюється окремим планом для кожного продуктивного пласта. В цьому випадку стоїть проблема: як розташовувати видобувні свердловини і які відстані між ними необхідно прийняти.

Як правило, цією проблемою займаються геологи разом зі спеціалістами з розробки нафтових і газових родовищ, починаючи ще зі стадії розвідки, коли оцінюється промислова цінність родовища з метою ефективного переводу розвідувальних свердловин в категорію видобувних.

На окремих нафто- і газоносних пластах застосовуються рівномірні і нерівномірні сітки розташування видобувних свердловин. В свою чергу, рівномірні сітки поділяються на трикутну і квадратну.

В нафтогазоносних районах колишнього Радянського Союзу в більшості випадків застосовувалась трикутна форма розташування видобувних свердловин. При застосуванні цієї сітки видобувних свердловин, підраховували відстань між ними за формулою:

у=1.07 (5.1)

де y - відстань між видобувними свердловинами, м;

f - площа живлення однієї видобувної свердловини, м²;

1,07 - постійний коефіцієнт.