 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Задача 6
|
|
Дівчинка 6-ти років відноситься до низької ростової групи, фізично розвинута гармонійно, часто хворіє на простудні захворювання. Вміє читати, рахувати. Тест Озерець кого виконала з другої спроби без помилок. Тест Керна-Ірасека – на 7 балів. Доля помилок у словесно-асоціативному тесті дорівнює 255. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дівчинки до школи.
ТЕМА №29. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА режиму дня та НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ учнів різного віку
МЕТА РОБОТИ: Оволодіти методикою складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку. Вивчити основні принципи гігієнічної оцінки шкільних підручників та навчальних посібників. Ознайомитися з методикою гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Гігієна дітей та підлітків як наука та її місце у структурі сучасних гігієнічних досліджень.
2. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховної роботи у загальноосвітніх школах.
3. Гігієнічні принципи складання режиму дня учнів. Особливості гігієнічного нормування добової діяльності учнів.
4. Гігієнічні вимоги до підручників та навчальних посібників для дітей шкільного віку.
5. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
6. Порушення у стані здоров'я і захворювання, зумовлені нераціональною організацією навчально–виховного процесу у сучасних загально-освітних закладах.
7. Особливості навчально-виховного процесу в інноваційних закладах освіти, спеціалізованих школах, дитячих санаторіях та оздоровчих установах.
8. Гігієнічні вимоги до організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.
ЗАВДАННЯ:
1. Скласти режим дня для школярів різного віку за даними ситуаційної задачі.
2. Дати гігієнічну оцінку розкладу занять у школі (за ситуаційною задачею).
3. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки шкільних підручників.
ЛІТЕРАТУРА:
11. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 492-493.
12. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 432-456.
13. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 248–252.
14. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.Г. и др. – М.: Медицина, 1990. – С.325–342.
15. I. В. Сергета Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. 96 с.
16. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. К.: Здоров’я, 1995. – С. 53-54.
17. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 534-543.
МЕтодика ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку, методикою гігієнічної оцінки шкільних підручників.
1. Гігієнічна оцінка розкладу занять
Гігієнічна оцінка організації навчального процесу у школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.
Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.
Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності має розпочинатися 1 вересня і закінчуватися не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів школи І ступеня (початкова школа) не може бути меншою 175 робочих днів, для учнів загальноосвітніх навчальних закладах П-Ш ступенів - меншою 190 робочих днів.
Таблиця 1
Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
| Класи | Допустима сумарна кількість годин (уроків) інваріантної та варіантної частин навчального плану | |
| 5-денний навчальний тиждень | 6-денний навчальний тиждень | |
Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів.
Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: в 1 класах -35 хвилин, у 2-4 класах - 40 хвилин, в 5-12 класах - 45 хвилин.
Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження впродовж тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.
У початковій школі спарювати уроки не дозволено. Для учнів 5–9-х класів проведення спарених уроків допускається лише у разі проведення лабораторних і контрольних робіт, уроків трудового навчання та написання творів. В 10-12 класах допускається проведення спарених уроків як з основних, так і з ряду профільних навчальних дисциплін.
Робочий тиждень для учнів 1 класу протягом навчального року має передбачати встановлення додаткового розвантажувального дня (четвер), до розкладу якого не вводяться предмети, які потребують значного розумового напруження (математика, мовні предмети тощо).
Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів - не менше 10 хвилин. Тривалість великої перерви (після 2-го уроку) має складати 30 хвилин. Замість однієї великої перерви після 2-го і 3-го уроків можна влаштовувати перерви впродовж 20 хвилин. Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на.відкритому повітрі та їх харчування.
Для профілактики виникнення втоми, порушень постави та появи розладів з боку органу зору серед учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання та математики через кожні 15 хвилин уроку потрібно проводити фізкультурні хвилинки та спеціальну гімнастику для очей.
В ході визначення доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід ураховувати індивідуальні особливості учнів та цілу низку педагогічних вимог. Так, у 1 класі домашні завдання не задаються. Надалі обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2 класі - 45 хвилин; у 3 класі - 1 годину 10 хвилин; у 4 класі - 1 годину 30 хвилин; у 5-6 класах - 2,5 години; у 7-9 класах - 3 години; у 10-12 класах - 4 години. У 1-4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні та святкові дні.
Початок занять в загальноосвітніх навчальних закладах повинен припадати на час не раніше 8 години ранку. У разі використання двозмінного режиму навчання початок занять у другу зміну має організовуватися не пізніше 14 години, закінчення занять - не пізніше 19 години. Починати заняття як у першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року.
Учні перших, других і випускних класів, а також класів компенсуючого навчання повинні навчатися лише у першу зміну. Учні 3-5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Навчання в інноваційних навчальних закладах організовується лише в одну (першу) зміну.
Наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів, з урахуванням того, що площа у класі, яка припадає на одного учня, має становити не менше 2,0 м2.
Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів (рис. 1), а також вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявність спарених уроків, розміщення поспіль уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія тощо).
Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група - хімія, фізика; 3 група - рідна мова, історія, географія; 4 група - природознавство, література; 5 група - фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика - 11 балів; іноземна мова - 10; фізика, хімія - 9; історія - 8; рідна мова, література - 7; природознавство, географія - 6; фізична культура-5; праця-4; креслення-3; малювання-2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності окремих предметів (геометрія - 6 балів; алгебра-5,5 балів; іноземна мова-5,4 балів; хімія-5,3 балів; фізика-5,2 балів; біологія-3,6 балів; рідна мова - 3,5 балів; література - 1,7 балів; історія - 1,7 балів).
Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та унаочнення викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).
При проведенні оцінки режиму дня обов’язково враховувати фізіологічну криву працездатності та відповідність довжини основних режимних елементів фізіологічній потребі.
Рис. 1. Фізіологічна крива працездатності
(I – період утягнення в роботу; II – період високої стійкої працездатності, III – період зниження працездатності; а – зона неповної компенсації; б – зона кінцевого пориву; в – зона прогресивного падіння працездатності)
Таблиця 2
Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
| Вік у роках | Клас | Навчальні заняття в школі | Навчальні заняття в дома | Перебування на свіжому повітрі | Заняття в гуртках, по господарству | Ранішня гімнастика, туалет | Сон (нічний) |
| I | 3-4 | 3,5 | 2,5 | 2,5 | 11-10 | ||
| II | 1-1,5 | 3,5 | 2,5 | 2,5 | 11-10,5 | ||
| III | 1,5-2 | 3,5 | 2,5 | 2,5 | 11-10,5 | ||
| V | 4-5 | 1,5-2 | 3,5 | 2,5 | 2,5 | 10,5-10 | |
| VI | 5-6 | 2,5 | 2,5 | 10-9 | |||
| VII | 5-6 | 2,5 | 2,5 | 10-9 | |||
| VIII | 5-6 | 2,5-3,5 | 2,5 | 9,5-9 | |||
| IX | 5-6 | 3-4 | 2,5 | 9,5-9 | |||
| X | 5-6 | 3-4 | 2,5 | 9-8.9 | |||
| XI | 5-6 | 3-4 | 2,5 | 8,5-8 |
2. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
До провідних типів позашкільних закладів відносять багатопрофільні (центри і палаци дітей та юнацтва, центри і палаци дитячої та юнацької творчості тощо), спеціалізовані (центри науково-технічної творчості, еколого-натуралістичні центри, центри туризму та краєзнавства та інші) та оздоровчі (профільні, міські і заміські табори праці та відпочинку тощо) позашкільні установи.
Головною метою діяльності цих закладів є забезпечення потреб особистості дітей та підлітків у творчій самореалізації, і, таким чином, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересом і вибором. Тому основною формою їх роботи є гурткова або секційна діяльність технічної, художньо–прикладної або спортивної спрямованості.
Серед головних принципів розташування мережі позашкільних закладів слід відзначити принцип ступінчастості, який передбачає забезпечення умов для організації позашкільних занять та дозвілля за рахунок гурткової діяльності у загальноосвітніх установах і дворових клубах (1 ступінь), у палацах і будинках дітей та юнацтва (2 ступінь), у спеціалізованих позанавчальних закладах, зокрема у дитячо–юнацьких спортивних, музичних і художніх школах та центрах науково–технічної творчості (3 ступінь).
Територія земельної ділянки типових позашкільних закладів повинна передбачати наявність таких зон: спортивної (площа – 0,7–1,1 га), навчально–дослідної (0,15–0,4 га), господарської (0,05–0,1 га), зелених насаджень (не менш, ніж 50% від загальної території земельної ділянки) і відпочинку та атракціонів (0,15–0,5 га).
Провідним критерієм вибору будівлі позашкільного закладу є одноразова місткість із розрахунку числа дітей, які займаються у ньому протягом одного дня в одну зміну. Максимальна поверховість будівлі не повинна перевищувати трьох поверхів.
Серед основних груп приміщень позашкільних закладів слід відзначити гурткові приміщення, спортивний блок, приміщення для масово–методичної роботи, адміністративно-господарські приміщення та блок обслуговування.Головне правило розміщення гуртків: одна навчальна група – одне приміщення.
Оптимальною орієнтацією навчальних приміщень слід вважати південно–східну, південну, припустимою – східну або південно–західну. Освітленість робочих місць у кабінетах позашкільних закладів повинна бути у межах 300–350 лк, у спортивних залах – 200 лк, в ізостудіях, кабінетах крою і шиття – 400 лк. Оптимальна температура приміщень – 18–22°С, відносна вологість повітря – 40–60%, швидкість руху повітря – 0,1–0,2 м/с.
Комплексний аналіз психофізіологічного стану та працездатності школярів дозволяє рекомендувати як найбільш доцільне світло–оранжеве пофарбування стін, що дозволяє здійснити зміну звичної для школярів обстановки на більш яскраву, колоритну та збуджуючу і, отже, сприяє підвищенню ефективності проведення позаурочних занять.
Режим роботи позашкільних закладів повинен ураховувати дані щодо розподілу бюджету часу сучасних учнів та особливості навчальної діяльності у школі. Соціологічні та гігієнічні дослідження вважають науково–обґрунтованою таку тривалість вільного часу: серед школярів 10–13 років – 3,5–4 години на день, серед школярів 14–16 років – 3–3,5 години, у вихідні дні та дні відпочинку – 8–9 годин. При роботі шкіл регіону, де розміщений позашкільний заклад, в одну зміну, учні відвідують позашкільні заклади у дві зміни з 1500 до 2000 годин. Якщо школи регіону працюють у дві зміни – позашкільні заняття проводяться у 4 зміни – з 900 до 2000 годин.
Оптимальними днями для гурткової роботи є понеділок, вівторок, середа та четвер. У суботу та неділю заняття у гуртках з повним навантаженням слід проводити лише впродовж 1–3 чвертей, а протягом 4 чверті знижувати як розумове, так і фізичне навантаження. Такий день тижня, як п’ятниця (внаслідок низької працездатності учнів та вираженої втоми їх організму) є неефективним для позаурочної роботи і може бути установлений як вихідний день у роботі закладу або використовуватися для проведення різноманітних екскурсійних та інших масових заходів.
Заняття у позашкільних закладах обов’язково повинні проводитися з організованими перервами тривалістю не менш ніж 10–12 хвилин після кожних 30–35 хвилин (для учнів молодшого шкільного віку) та 45 хвилин (для учнів середнього та старшого шкільного віку). Характер організації діяльності учнів під час перерв залежить від характеру діяльності в гуртку. Для гуртків з незначними (радіотехнічні, шахові, крою і шиття тощо) та середніми (авіамодельні, судномодельні та інші) м’язовими навантаженнями доцільним є активний відпочинок у вигляді рухливих ігор на свіжому повітрі, для гуртків з великими (хореографічні, бального танцю, баскетбольні секції та ін.) та значними (секції спортивної та художньої гімнастики, акробатики, легкої атлетики та ін.) м’язовими навантаженнями – відпочинок у стані спокою, сидячи.
Оптимальною місткістю гуртків позанавчальних закладів слід вважати групи, що налічують не більш, ніж 20 школярів. Обов’язковим елементом формування груп для занять у позашкільних закладах є соціометрична методика вивчення взаємовідносин учнів, під час проведення якої школярам пропонується вибрати відповідно у першу, другу та третю чергу осіб, котрих вони хотіли б мати своїми сусідами по робочому місцю, кімнатам або квартирам. Результати записуються у спеціальні картки і на їх основі складають соціограму групи, що являє собою схематичне зображення характеру взаємовідносин у колективі та дозволяє визначити учнів з найбільш добрими взаємостосунками або школярів з антипатією один до одного.
До найважливіших психофізіологічних соцiально–значущих характеристик організму дітей і підлітків, які визначають ступінь узгодження основних показників функціонального стану особистості та параметрів середовища у позашкільних закладах вiдносять показники стану здоров’я, індивiдуально–типологiчнi та біоритмологічні особливостi учнів. Урахування кожної з них дозволяє пiдвищити ефективнiсть та якість позашкільної освіти та виховання, розробити науково–обґрунтованi підходи до вирішення проблеми раціональної органiзацiї позаурочної дiяльностi школярів.
До числа провідних гігієнічних принципів оптимізації вільного часу учнів слід віднести:
— урахування психофізіологічних особливостей організму, передусім процесів формування та розвитку психофізіологічних функцій у підлітковому віці;
— урахування стану здоров’я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик організму;
— підвищення рухової активності у вільний час до оптимальних гігієнічно обґрунтованих величин;
— наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу (запровадження оптимального рухового режиму; використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання; застосування засобів психофізіологічного впливу на організм школярів; проведення самостійних тренувальних занять у вільний час) та адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час виконання позаурочної діяльності (психофізичне тренування; психотехнічні ігри; елементи традиційних форм фізичного виховання та професійно–прикладної фізичної підготовки; вправи нетрадиційних форм фізичного виховання, зокрема вправи, що покращують мозковий кровообіг, зорова, ізометрична та несиметрична гімнастика).
3. Гігієнічна оцінка режиму дня
З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.
В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.
У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну.
Наприклад:
Таблиця 3
Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
(у разі початку занять о 830)
| Елементи режиму добової діяльності | 6–8 років | 9–10 років | 11–12 років | 13–14 років | 15–16 років |
| Пробудження | 700 | 700 | 700 | 700 | 700 |
| Ранкова гімнастика, ранковий туалет, процедури загартовування та прибирання постелі | 730–750 | 730–750 | 730–750 | 730–750 | 730–750 |
| Сніданок | 700–750 | 700–750 | 700–750 | 700–750 | 700–750 |
| Прогулянка перед школою та дорога у школу | 750–820 | 750–820 | 750–820 | 750–820 | 750–820 |
| Навчальні заняття у школі (вступна гімнастика, уроки, сніданок на великій перерві), позакласні заняття | 820–1230 | 820–1330 | 820–1400 | 820–1400 | 820–1430 |
| Дорога зі школи додому (прогулянка) | 1230–1300 | 1330–1400 | 1400–1430 | 1400–1430 | 1430–1500 |
| Обід | 1300–1330 | 1400–1430 | 1430–1500 | 1430–1500 | 1500–1530 |
| Відпочинок після обіду (сон для дітей 7 років) | 1330–1430 | – | – | – | – |
| Перебування на свіжому повітрі, прогулянка, рухливі ігри та розваги | 1430–1600 (1630) | 1430–1700 | 1500–1700 | 1500–1700 | 1530–1700 |
| Приготування домашнього завдання | 1600–1700 (1730) | 1700–1900 | 1700–1930 | 1700–2000 | 1700–2000 |
| Перебування на свіжому повітрі | 1700(1730) –1900 | – | – | – | – |
| Вечеря та вільний час (творча діяльність, читання літератури, допомога сім’ї, музика, конструювання, ручна праця) | 1900–2000 | 1900–2030 | 1930–2100 | 2000–2100 | 2000–2130 |
| Приготування до сну та вечірній туалет | 2000–2030 | 2030–2100 | 2100–2130 | 2100–2130 | 2130–2200 |
| Сон | 2030–700 | 2100–700 | 2130–700 | 2130–700 | 2200–700 |
4. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
Гігієнічна оцінка шкільних підручників проводиться відповідно до "Санітарних правил оформлення шкільних підручників" № 1405-76 і Держстандарту 7.21-80 "Підручники та навчальні посібники для І-Х класів загальноосвітньої школи. Видавниче оформлення І поліграфічне виконання" і полягає у встановленні якості оформлення підручника, тобто відповідності основних елементів оформлення підручників гігієнічним вимогам, які у значній мірі зумовлені насамперед віковими особливостями розвитку дітей. При цьому надзвичайно важливого значення надається якості підручників для дітей молодшого шкільного віку у зв'язку з віковими особливостями зорового аналізатора і недостатнім розвитком у них навичок читання.
Якість поліграфічних матеріалів і паперу визначає санітарний стан підручника (якість обкладинки, використання шорсткого, шпаруватого не проклеєного паперу, який легко вбирає вологу, що призводить до швидкого забруднення і псування підручника, заважає формуванню гігієнічних навичок у дітей і створює епідемічну небезпеку).
Обкладинка підручника повинна бути міцною, зробленою з матеріалу, який мінімально забруднюється. Для підручників використовують тверді обкладинки, вкриті паперовою, плівковою або суцільнотканинною обкладинкою з кантом, тканинною або паперовою спинкою, та м'які обкладинки на паперовій або нетканій основі. Підручники зшивають нитками, не допускається безниткове (клейове або дротяне) скріплення.
Максимальна маса шкільного підручника не повинна перевищувати 300 г. Загальна маса підручників з розрахунку на один навчальний день у комплекті з письмовим приладдям (без маси ранця або портфеля) не повинна перевищувати допустимих норм перенесення вантажів на віддаль до З км учнями І-Ш класів від 1,5 до 2 кг, IV-V - від 2 до 2,5 кг, УІ-УП - від 3 до 3,5 кг, УШ-Х(ХІ) -від 4 до 4,5 кг.
Ступінь зорового навантаження при читанні залежить від:
• умов видимості тексту;
• легкості для читання.
Видимість тексту визначається:
• якістю паперу (кольором, просвічуваністю, гладкістю). Папір має бути білого або ледь жовтуватого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,7-0,8, гладеньким, не просвічуваним і не глянцевим. Просвічуваність паперу визначають за різницею коефіцієнтів відбиття до і після підкладання під сторінку чорної пластинки. Ці вимоги найбільше задовольняє папір друкарський № 1 і офсетний № 1 та № 2. Допускається застосовувати друкарський папір № 2, забороняється - друкарський папір № 3 і газетний.
• якістю друку (контрастністю літер і фону, насиченістю, кольором і міцністю фарби).
Легкість для читання визначається:
• характером шрифту (гарнітурою, кеглем);
• форматом смуги;
• довжиною рядків;
• інтерліньяжем;
• апрошем.
Гарнітура - це вигляд або малюнок шрифту. Він повинен мати прості обриси з прямим накресленням літер, бути чітким, виразним, що досягається за певних співвідношень ширини літер до їх висоти, а також товщини основних (вертикальних) і з'єднувальних (горизонтальних і нахилених) штрихів.
Кегль - це розміри шрифту і набору, що включає висоту літери та вільних просторів над і під літерою й вимірюється у друкарських пунктах (пункт дорівнює 0,376 мм).
Він повинен відповідати віковим особливостям зорового сприйняття та ступеню розвитку навичок читання. Зокрема, підручники для 1 класу (в т.ч. букварі та ін.) повинні набиратися гарнітурами великих кеглів з обрисами, що наближаються до квадрата, і невеликою різницею у товщині основних і з’єднувальних штрихів, без зарубок на кінцях літер, що значно полегшує читання і найбільше відповідає особливостям зорового сприйняття дітей, які вчаться читати. У букварі весь текст набирається однією гарнітурою. Заміна малюнка шрифту в букварі недопустима. Нові літери у букварях виконуються не намальованими, а друкованими.
У II класі діти переходять від впізнавання окремих літер до вільного читання. Тоді найлегше сприймається шрифт із зарубками на кінцях, які ведуть погляд дитини від літери до літери. У підручниках для середнього і старшого шкільного віку поступово переходять від великих кеглів до менших зі співвідношенням ширини літер і їх висоти 1: 1,5-1: 1,75 і співвідношенням товщини основних і з'єднувальних штрихів 2:1-3:1.
У ІІІ-Х(ХІ) класах додаткові тексти (примітки, пояснення, покажчики, словники тощо) допускається друкувати шрифтом прямого або курсивного, нормального чи напівжирного накреслення, а також курсивом із кеглем не нижче 8. Слова і фрази в тексті рекомендується виділяти прямим напівжирним або жирним шрифтом, розбивка допускається лише для окремих слів.
Правильне поєднання вимог до друку і набору вказане у таблиці „Вимоги до шкільних підручників
Таблиця 5
Вимоги до шкільних підручників
| Підручники | Гарнітура шрифту | Кегль шрифту | Висота малої літери „н”, мм | Товщина основних штрихів, мм | Товщина з’єднувальних штрихів, мм | Довжина рядка, мм | Формат видання, мм | Формат смуги набору, мм | Інтерліньяж | Апрош між словами, мм | Апрош між буквами, мм |
| Букварі | Букварна абетка Журнальна рублена | Нові літери 48, 36 Основний текст 28-20 | 8,0-6,0 4,5-3,5 | 1,5 0,5 | 1,2 0,5 | 168х215 | 130х172 | Не менше 2,8 | 4-11 | 0,5 | |
| I клас | Букварна абетка Журнальна рублена | 2,8 | 0,5 | 0,45 | 126х176 | ||||||
| ІІ клас | Шкільна Літературна | 2,5-2,3 | 0,3 | 0,15 | |||||||
| ІІІ-ІУ | Шкільна Літературна | 14,12 | 2,3-2,0 | 0,3 | 0,15 | 168х215 | 126х172 126х176 | ||||
| V- VІІ | Шкільна Літературна | 1,75 | 0,25 | 0,15 | 143х215 143х200 | 113х180 113-167 | Не менше 2,7 | ||||
| 143х200 | 108-162 | ||||||||||
| VІІІ-Х (ХІ) | Шкільна Літературна | 1,75-1,7 | 0,25 | 0,15 | 128х200 | 98-162 | |||||
| 128х200 | 95-162 |
Легкість читання тексту визначається також чіткістю обмеження смуги набору оточуючими полями, які повинні контрастувати з пропусками набору, бути білими, мати достатні розміри, щоб при русі очей вздовж рядка і при переході від рядка до рядка бічним зором чітко сприймалися кінець і початок рядка. Оптимальні розміри полів визначаються за різницею рекомендованих форматів видання і смуги набору. Для забезпечення чіткого сприйняття тексту між ним і малюнками створюються пробіли не менше 12 пунктів для чорно-білих і 18 пунктів для кольорових малюнків.
Щільність набору, тобто кількість знаків на площі 1 см2, повинна становити не більше 10 знаків при розмірах кегля 14 і вище та не більше 15 знаків при розмірах кегля 9-12. Щільність набору вважається задовільною, якщо на 1 см2 припадає не більше двох рядків. Усі рядки за винятком заголовків і абзаців повинні починатися з одного вертикального рівня, що продиктовано правильним ритмом руху очей вздовж рядка.
Додатковий текст подається з невеликим відступом від вертикалі, що дає змогу швидко знаходити його у підручнику.
Щільність набору досліджують шляхом накладання на сторінку спеціальної металевої пластинки з п'ятьма отворами площею 1 см2 кожний, коефіцієнт відбиття паперу - фотометром.
Кількість переносів на сторінку обмежується, зокрема у підручниках для молодших класів - трьома-чотирма.
У підручниках, особливо для дітей молодшого шкільного віку, рекомендуються кольорові ілюстрації, виконані світлими, малонасиченими фарбами з чітко проробленими деталями.
Інтерліньяж - віддаль між рядками, розмірами полів.
Апрош - віддаль між літерами і словами у рядку.
Розміри шрифтів, інтерліньяж, апрош вимірюють за допомогою мікроскопа з мікрометричним окуляром або мікрометричної лупи (ціна поділки 0,1 мм), довжину рядків - металевою лінійкою з міліметровими поділками. Чіткість друку визначають із застосуванням лупи з 2-5-разовим збільшенням. Фактичні розміри шрифтів визначають шляхом вимірювання малої літери "н".
Усі вимірювання роблять у трьох місцях підручника (на початку, в середині та в кінці).
Дані отримані при проведенні санітарного дослідження у вигляді протоколу по
слідкуючій схемі:
1. Санітарно-гігієнічна характеристика:
1.1. Назва підручника та його короткий опис (автор, назва, видавництво, місце і рік видання, тираж, для якого класу (віку) призначений).
1.2. Якість обкладинки (матеріал, тверда, м'яка, на тканинній основі)
1.3. Скріплення (клейове, дротяне, ниткове)
1.4. Розміри.
1.5. Маса.
2. Видимість тексту:
2. 1. Якість паперу (колір, просвічуваність, гладкість).
2.2. Якість друку (контрастність літер і фону, насиченість, колір, міцність фарби).
3. Легкість для читання
3.1. Гарнітура шрифту.
3.2. Кегль шрифту.
3.3. Висота малої літери "н", мм.
3.4. Товщина основних штрихів, мм.
3.5. Товщина з'єднувальних штрихів, мм.
3.6. Довжина рядка, мм.
3.7. Формат видання, мм.
3.8. Щільність набору
3.9. Кількість переносів.
3.10. Інтерліньяж, мм.
3.11. Апрош між словами, мм.
4. Загальна санітарно-гігієнічна оцінка і рекомендації.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 3768 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
