Використання формул

Формула складається з одного або декількох адресів клітин зі значеннями і математичних знаків (^ – піднесення до ступеня, + –додавання, – – віднімання, * – добуток, / – ділення). Кожна формула повинна починатися зі знака рівності =. Якщо потрібно, вона може містити дужки та функції.

Функція – це складна формула, за якою здійснюються операції над даними певного типу. Кожна функція складається з трьох елементів: знак рівності, ім’я функції, аргумент функції в дужках. Можна ввести функцію в клітинку за допомогою Майстра функцій або самостійно. Наприклад, щоб обчислити суму значень в клітинках А1:Н1, використайте функцію = СУММА (А1:Н1), кнопка виклику якої å (Автосума), знаходиться на стандартній панелі інструментів.

Для перевірки умов та вибору варіанту рішення використовується логічна функція. Синтаксис логічної функції:

ЕСЛИ (лог_вираз; значення_якщо_істина; значення_якщо_ні).

Функція ЕСЛИ повертає „ значення_якщо_істина ”, коли „ лог_вираз ” має значення „ ИСТИНА ” (TRUE), і повертає „ значення_якщо_ні ”, коли „ лог_вираз ”має значення „ ЛОЖЬ ” (FALSE).

Наприклад,

=ЕСЛИ (А1>0; ПИ(); 2*А1) – повертає значення ПИ()=3.1415, якщо в клітині А1 числове значення >0, і подвійне значення, якщо в клітині А1≤ 0.

Для перевірки складних умов можна використати логічні функції:

И(лог_вираз1; лог_вираз2;...) – повертає значення „ ИСТИНА ”, якщо усі аргументи мають значення „ ИСТИНА ”, у інших випадках приймає значення „ ЛОЖЬ ”;

ИЛИ(лог_вираз1;лог_вираз2;...) – повертає значення „ ИСТИНА ”, якщо хоч один вираз має значення „ ИСТИНА ”, і повертає „ ЛОЖЬ ”, якщо усі аргументи мають значення „ ЛОЖЬ ”;

НЕ (лог_вираз) – змінює значення логічного виразу на зворотне, тобто „ ИСТИНА ” на „ ЛОЖЬ ”, а „ ЛОЖЬ ” на „ ИСТИНА ”.