Міжнародні органи, що регулюють валютні відносини

Крім світової валютної системи існують національні. Національна валютна система є частиною грошово-кредитної системи держави, вона відносно самостійна і регулюється національним законодавством з урахуванням міжнародних та міжурядових угод.
Основні елементи МВФС:

Валюта - готівкова частина грошової маси, що циркулює з рук в руки у формі грошових банкнот і монет.

Національна валюта (national currency) є законним платіжним засобом на території даної країни. Ступінь і форми її використання в міжнародних розрахунках, порядок обміну на іноземні грошові одиниці регулюються валютним законодавством країни.

У міжнародних розрахунках зазвичай використовується іноземна валюта (foreign currency) - платіжний засіб інших держав. Будь платіжний засіб в іноземній валюті називається девізом. Іноземні валюти купуються і продаються на валютному ринку.

Резервна валюта - валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття негативного сальдо платіжного балансу.

Об'єктивними передумовами набуття статусу резервної валюти є:

- панівні позиції країни в світовому виробництві, експорті товарів і капіталів, в золото-валютних резервах;

- розвинена мережа кредитно-банківських установ, у тому числі за кордоном;

- ємний ринок позичкових капіталів;