Михайло васильович ломоносов

(1711-1765)

Російський вчений-енциклопедист, перший російський академік Петербурзької АН (з 1745), один із засновників сучасного природознавства. Вражає широта його наукових інтересів і глибина проникнення в таємниці природи. За словами А. С. Пушкіна: «Історик, ритор, механік, хімік, мінералог, художник і віршотворець - він усе випробував і все осяг». У своїх теоретичних поданнях виходив з атомно-молекулярної теорії будови речовини й принципу збереження речовини й рухи. Увів у хімію кількісні методи дослідження. Заклав основи фізичної хімії.

атомів, яких у природі зовсім небагато, з'єднуючись один з одним, утворять більші частки - молекули, з яких побудовані речовини.

М. В. Ломоносов в XVIII в. розвив атомно-молекулярні подання в струнку естественнонаучную систему й уперше ввів їх у хімію. Властиво, сучасна хімія почалася з тих пор, коли були зрозумілі й прийняті більшістю вчених основні положення про внутрішню будову речовини, подання про атоми як носіях властивостей елементів і молекулах як носіях хімічних властивостей різних речовин. Ці подання поєднуються в атомно-молекулярне навчання й допомагають установити ті закони, які прийнято називати основними законами хімії.

Закон збереження маси. Виняткове значення для розвитку хімії мало встановлення закону збереження маси, що є наслідком загального закону збереження матерії й рухи, сформульованого М. В. Ломоносовим в 1748 р. як загальний природний закон: «Всі зміни, у натурі що трапляються, такого суть стану, що скільки чого в одного тіла віднімається, стільки додасться до іншого: так коли де убуде трохи матерії, то помножиться в іншім місці... Цей загальний закон простирається й у самі правила руху; тому що тіло, що рухає своєю силою інше, настільки-