Загальні положення. Вивчення дисципліни „оптимізаційні методи та моделі” базується на раніше засвоєних математичних дисциплінах „вища математика” та „теорія ймовірностей і

Вивчення дисципліни „Оптимізаційні методи та моделі” базується на раніше засвоєних математичних дисциплінах „Вища математика” та „Теорія ймовірностей і математична статистика”, що у комплексі дозволяє ставити та вирішувати оптимізаційні задачі. Щодо підготовки бакалаврів за напрямком „Економіка підприємства”, то їм необхідно приймати не тільки оптимальні управлінські рішення, але й добре знатися на суто економічних питаннях, що також є об’єктом оптимізації. З огляду на це, дані методичні рекомендації складено таким чином, щоб студенти мали змогу самостійно опанувати прийомами математичного програмування, з’ясувати послідовність методичних підходів та причинно-наслідкові зв’язки задач та їх рішень, що приймаються. Для цього структурою рекомендацій передбачено наступну послідовність засвоєння матеріалу:

1) математична формалізація задачі у вигляді побудови економіко-математичної моделі;

2) визначення типу задачі (лінійного, нелінійного, динамічного програмування тощо);

3) визначення способу розв’язання оптимізаційної задачі;

4) реалізація поставленої задачі.

У методичних рекомендаціях наведено 9 найпоширеніших типів оптимізаційних задач, кожна з яких містить 30 варіантів для виконання студентом індивідуальних завдань. Наведено зразки розв’язання індивідуальних задач з відповідними теоретичним обґрунтуванням.

Для більш поглибленого засвоєння матеріалу наведено перелік навчально-методичної літератури за даною дисципліною.

Індивідуальні завдання та контрольні роботи виконуються у окремому зошиті рукописно або у друкованому вигляді, реєструються і здаються викладачу не пізніше як за тиждень до підсумкового контролю знань.