Тактика дій підрозділів у наступі

Підрозділи сухопутних військ здатні здійснювати марші на великі відстані, вести наступальні та оборонні операції. Шикування підрозділів на марші забезпечує можливість вступати у бій з ходу. Дивізія може висуватись на вихідний рубіж і вступати у бій з маршу без зупинки. Наступ з ходу здійснюється військами, що непомітно зосереджуються у своїх вихідних районах.

Вихідний район для полку, що наступає, призначається в 20-40 км від переднього краю оборонипротивника. Після проходу переднього краю призначається найближча і подальша задачі. Командний пункт полку рухається окремим маршрутом. На рубежі переходу до атаки кожний взвод першого ешелону розгортається у бойовий порядок.

Під час прориву по опорних пунктах противника наносяться несподівані удари. Під час розгортання наступу у глибину оборони у тилу противника проводяться рішучі рейдові дії. У ході розвитку успіху і переслідування сили та засоби другого ешелону намагаються розширити фланги прориву. Наступ з ходу розвивається після завершення етапу зближення з противником. Розвиток успіху здійснюється з метою позбавити противника можливості використовувати свою бойову міць на всю глибину оперативного шикування. Нанесення глибоких вогневих ударів по противнику дезорганізує його дії.

Батальйон може вести бій як самостійно, так і у взаємодії з іншими підрозділами. Першими у бій вступають війська прикриття. Для розвитку успіху передові підрозділи захоплюють тактично важливі ділянки місцевості і утримують їх до підходу головних сил. Якщо передбачається зіткнення з противником, що переважає, дивізія переходить у наступ більшою частиною своїх сил. Підрозділи, що ведуть наступ намагаються зламати цілісність оборонних порядків противника та захопити його командні пункти. Захоплення ключових об’єктів, введення противника в оману є допоміжними задачами наступу.