Суб’єкти експертизи товарів в митній справі

Суб’єктами експертизи товарів в митній справі можуть бути:

— юридичні особи (спеціалізовані митні органи з питань експертного забезпечення митної системи України; науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров’я України, експертні служби Міністерства внутрішніх справ України; експертні підрозділи органів виконавчої влади; недержавні експертні організації – Торгово-промислові палати, бюро товарних експертиз та ін.);

— фізичні особи (експерти).

Експерт – незалежний висококваліфікований спеціаліст, який має спеціальні знання, залучений заінтересованою або призначений посадовою особою для формування на основі теоретичних знань і практичного досвіду суджень за поставленими питаннями у формі експертного висновку.

Правом на проведення експертизи можуть володіти експерти, що працюють в експертних установах і/або мають спеціальні дозволи (ліцензію) на експертну діяльність.

Фізичні особи, перш ніж стати експертами, повинні отримати статус кандидата в експерти. Юридичного статусу експерта набувають кандидати, що відповідають певним вимогам, пройшли атестацію (сертифікацію) у відповідній системі або експертних організаціях. Після атестації (сертифікації) експерти отримують документ (атестат або сертифікат), що підтверджує їх компетентність.

Обов'язковою умовою для отримання такого посвідчення є базова освіта претендента (митна, юридична, матеріалознавча, товарознавча, мистецтвознавча і ін.), знання основ митної справи і експертизи, знання ринкової кон'юнктури стосовно досліджуваних матеріалів і виробів, а також його висока кваліфікація, яка залежить від його інформаційної активності і інформованості – професійної, квалиметричної і культурної.

Експерти можуть входити до складу персоналу відповідних експертних організацій (наприклад, Торговельно-промислової палати України) або органів (центрів) з сертифікації, сертифікаційних випробувальних лабораторій тощо.

Стаття 327 Митного кодексу України передбачає у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю залучення фахівців-експертів в окремих галузях. За власним бажанням залучення експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).

В таких випадках експерти відбираються з числа висококваліфікованих фахівців в певній області науки, техніки, технології, торгівлі або громадського харчування, призначаються наказом по організації і включаються, за необхідністю, до складу постійних або тимчасових експертних груп (комісій). Вони складають категорію незалежних експертів, основне місце роботи яких знаходиться поза експертними організаціями (наприклад, навчальні заклади, науково-дослідні інститути і ін.). Незалежні експерти часто не проходять статусу кандидата в експерти.

До призначення експерта статтею 516 Митного кодексу України передбачається процедура з’ясування його професіоналізму та компетентності.

Основні вимоги щодо проведення атестації і оцінки компетентності експертів передбачають оцінку таких аспектів:

— незалежність експерта;

— освіта і спеціальні знання;

— досвід роботи;

— особисті якості;

— підтримка компетентності.

Незалежність експерта. Експерт повинний бути незалежним від виробників (постачальників) і покупців (споживачів) продукції, а також організацій і підприємств, що є об'єктами їх діяльності.

Умови роботи експерта не повинні виключати можливість комерційного, фінансового, адміністративного або іншого впливу на результати експертної діяльності.

Незалежність експерта повинна встановлюватися співбесідою, аналізом сфери його діяльності і інтересів, підтримуватися організацією роботи експертів в галузі митної справи, а також всіма особами, пов'язаними з проведенням експертизи.

Освіта і спеціальні знання. Експерт повинен мати закінчену вищу освіту в областях, що відповідають його діяльності, ясно, чітко висловлювати свої думки усно і письмово на державній і професійній мові.

Основна вимога до експерта в митній справі полягає в тому, що він повинен володіти глибокими, офіційно підтвердженими спеціальними знаннями в тій області діяльності, продукції, процесів, явищ, до експертизи або оцінці яких він притягується.

Всі експерти повинні володіти достатньо глибокими знаннями і практичними навичками в таких областях:

— вимоги нормативних документів системи стандартизації продукції (робіт, послуг);

— економічні і правові основи експертизи, сертифікації;

— нормативна документація, на відповідність якої проводиться експертиза;

— методи проведення експертизи;

— планування, організація і керівництво та проведення експертизи;

— організація спілкування під час проведення всіх етапів експертизи;

— практика проведення експертних досліджень, сертифікації, інспекційного контролю в країні і за кордоном;

— права, обов'язки і повноваження експерта.

Експерти, що залучаються до експертизи товарів в митної справі, повинні володіти обов'язковими спеціальними знаннями в області:

— експертизи товарів, сировини і устаткування;

— проведення лабораторних досліджень зразків (проб) товарів, що включають фізико-хімічні, мікробіологічні дослідження;

— нормативних документів, що встановлюють обов'язкові вимоги до продукції, а також вимоги до методів і об'ємів контролю і випробувань.

Досвід роботи. Кандидат в експерти повинен мати стаж роботи не менше чотирьох років в області науки, проектування, технології, виробництва, випробувань, ремонту, обслуговування, експлуатації або нагляду. З них два роки – в області експертизи, забезпечення і управління якістю.

Кандидат в експерти повинен набути досвіду виконання повного процесу перевірки при експертизі. Досвід визначається участю не менше чим в чотирьох повних експертних перевірках.

Кандидат в експерти повинен мати досвід роботи в областях своєї спеціалізації не менше десяти років; особи, що мають вчений ступінь в даній області, – не менше чотирьох років до офіційного визнання кандидата експертом, він повинен взяти участь не менше чим в чотирьох експертних перевірках або офіційних експертних комісіях.

Особисті якості. В цілях забезпечення високої ефективної експертних досліджень в митній справі і враховуючи найважливішу роль в цьому експертів, до них висуваються жорсткі вимоги щодо їх особистих якостей, таких, як незалежність, неупередженість, об'єктивність, відповідальність, принциповість.

Особисті якості експерта обумовлюються його здібностями, кваліфікацією, навичками, правильним ставленням до праці (зокрема прагненням добре виконувати свою роботу), контактністю (умінням працювати в складній, а, інколи, і конфліктній обстановці).

Експерт повинен бути неупередженою людиною, володіти здоровим глуздом (думкою), умінням аналізувати, твердістю і здатністю реалістично сприймати ситуацію. Крім того, він повинен володіти хорошими фізіологічними даними: нормальним кольоровідчуттям, достатньою гостротою зору, глибокою (моторною) пам'яттю, відмінним здоров'ям або, в будь-якому разі, хорошим психофізичним станом під час проведення експертизи, гарним настроєм, врівноваженістю, зібраністю, рухливістю, еластичністю уваги і так далі

Експерт повинен бути зрілим фахівцем, мати свою думку і володіти вмінням:

— неупереджено і об'єктивно збирати і аналізувати фактичні дані;

— реалістично оцінювати ситуацію, розуміти зв'язки і взаємодію експертних підрозділів ЦМУЛДЕР та митних органів;

— мати логічне мислення, аналітичний склад розуму; логічно обґрунтовувати виводи на основі фактичних даних, уміти протистояти чиненому тиску, не заснованому на фактах;

— стисло, аргументовано і переконливо висловлювати результати експертних досліджень і аналізу;

— зберігати вірність висновку всупереч вимогам про внесення змін, не підкріплених доказом;

— поєднувати пунктуальність в роботі з творчим пошуком і активністю;

— мати навички з керівництва, необхідні для здійснення своєї діяльності;

— ухвалювати правильні рішення в складній обстановці;

— спілкуватися з людьми, не давати можливості відвести себе від цілей експертних досліджень, адекватно і правильно реагувати на обстановку, проявляти доброзичливість і пошану до осіб, з якими спілкується.

Підтримка компетентності.Кожен експерт, в тому числі й той, що працює в галузі митної справи, зобов'язаний піклуватися про підтримку своєї компетентності і підвищення кваліфікації.

Для досягнення цієї мети рекомендується:

— регулярно брати участь в експертних дослідженнях, що проводяться експертами в галузі митної справи;

— самостійно підтримувати знання в області нормативних вимог, зазначених в стандартах на продукцію (роботи, послуги), що використовуються під час експертизи товарів;

— самостійно підтримувати на сучасному рівні знання в області процедур і методів експертизи;

— навчатися на курсах підвищення кваліфікації;

— поглиблено вивчати питання з тематики діяльності, брати участь в розробці, вдосконаленні нормативної бази.

Додатково кожен експерт повинен продовжувати творчу роботу в області, в якій він акредитований як експерт

Процесуальні права експертів, що беруть участь у експертних дослідженнях, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення або при впровадженні справ про порушення митних правил, а також порядок попередження експерта про відповідальність за відмову, ухилення від складання висновку або видачу свідомо помилкового висновку визначаються відповідними законодавчими актами (кримінальним, цивільним, митним кодексами і так далі).

Під час здійснення професійної діяльності експерт має право:

— ознайомлюватися з усіма отриманими організатором експертизи матеріалами, що стосуються об’єкта експертизи;

— звертатися до керівника – організатора експертизи з питань необхідності надання замовником експертизи додаткових матеріалів для здійснення всебічної та об’єктивної оцінки товарів;

— вимагати від адміністрації лабораторії забезпечення необхідних умов для роботи, оскільки специфіка експертної діяльності ставить певні вимоги до робочого приміщення, виробничого устаткування, режиму роботи і відпочинку тощо;

— здійснювати безпосередній огляд товару, необхідні вимірювання, аналіз та розрахунки;

— радитися з іншими членами експертної комісії, що беруть участь в проведенні комісійної експертизи, і звертатися до голови комісії або до керівника за консультацією;

— повідомляти керівника експертної установи про неможливість складання висновку експертизи в разі, якщо вирішення питань експертизи виходить за межі його компетенції у напрямах спеціальних знань;

— формулювати особливу думку, яка додається до висновку експертизи;

— бути максимально самостійним, але не відстоювати «честь мундира» і вміти визнавати свої помилки, своєчасно виправляючи їх;

— протистояти зовнішньому впливу (від кого б він не виходив) або тиску думки більшості, тобто володіти нонконформізмом.

Згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів експерт не має права:

— приймати об'єкти для здійснення експертизи без письмової вказівки керівництва експертного підрозділу;

— досліджувати зразки і матеріали справи, не зазначені в дорученні (ухвалі, постанові) про призначення експертизи, що не є об'єктами дослідження;

— самостійно збирати і досліджувати дані, не представлені йому у встановленому законом порядку;

— вирішувати питання, що відносяться до правової оцінки дій посадових осіб митних органів, декларантів, а також інші питання, що виходять за межі його компетенції;

— брати участь у впровадженні справи про порушення митних правил як фахівець;

— проводити ревізію, брати участь у відборі проб і зразків товарів або в інвентаризації, проводити експертизу, пов'язану з дослідженням документів установ, підприємств, організацій, в яких він перебував на службі раніше;

— залучати до участі у проведенні дорученої йому експертизи товарів інших осіб, які не мають, безпосереднього відношення до експертизи;

— зберігати зразки проб та інші матеріали, за якими проводиться експертиза, поза службовим приміщенням.

При цьому експерт зобов’язаний:

— пред’являти на вимогу замовника або організатора експертизи свідоцтва або документів, що їх замінюють, які підтверджують його досвід та рівень кваліфікації;

— не розголошувати інформацію, що міститься у матеріалах експертизи, якщо інше не передбачено договором або дорученням на проведення експертизи;

— проводити дослідження і здійснювати всебічний та об’єктивний аналіз наданих на експертизу товарів, проб, зразків, документації та інших матеріалів відповідно до отриманого технічного завдання та підготувати висновок експертизи;

— забезпечувати об’єктивність та обґрунтованість положень свого висновку;

— дотримуватися встановленого порядку і строків проведення експертизи;

— забезпечувати збереження матеріалів та конфіденційності інформації, наданої замовником експертизи;

— надавати, в разі потреби, роз’яснення з приводу свого висновку і виконаних ним дій;

— дотримуватися правил техніки безпеки під час здійснення експертизи.