Право Древньої Греції

Античне суспільство сформувалося на півдні Європи, у басейні Середземного моря. Своїх апогеїв антична цивілізація досягає в 1 тис. до н.е. – на початку 1 тис. н.е. Саме до цього періоду відносяться вражаючі успіхи греків у багатьох сферах людської діяльності, і в тому числі й у політико-правовій.

Право в грецькому суспільстві не відразу досягло своєї досконалості, у зв'язку з тим, що протягом століть суспільні відносини міцно базувалися на силі звичаїв і традиціях роду. Так Ареопаг у своїй діяльності керувався стародавніми звичаями, у тому числі й звичаями первіснообщинного ладу.

Проте поступово на зміну неписаним законам приходить закон грецької аристократії, який звичайно виражався в писемній формі.

В 621 р. Архнот Драконт вперше видав закони – перші писані норми права, які являли собою запис звичаїв й одержали мали своє відбиття в судовій практиці того часу.

Доосновних рис Давньогрецького права можна віднести наступні:

1) у силу політичних контактів Древньої Греції зі східними країнами рівень юридичної техніки мав подібні риси із правовими системами країн Сходу;

2) політичні контакти греків зі східними країнами дозволяли їм не тільки використати, але й переосмислювати заморський державно-правовий досвід і шукати свої підходи до законотворчості;

3) розвиток права в Древній Греції здійснювався в рамках окремих полісів;

4) твердження полісної системи стало основним поштовхом для активізації правопорушної діяльності.

На початку 6 століття велике законодавство було здійснено Солоном в Афінах. Те, що відомо про його закони дає підставу говорити, що Солон враховував інтереси приватної власності, і сприяв своїми законами розвитку ремесла й торгівлі в Афінах. Так Солон вперше допустив заповіт для тих, хто не має дітей чоловічої статі, а також ухвалив, що син не зобов'язаний утримувати батька, якщо батько не навчив його якому-небудь ремеслу. Ареопагу він доручив спостерігати за джерелами засобів до життя окремих осіб і карати тих, хто не має ніяких занять.

В 5-6 ст. закони (постанови народних зборів) стають головним джерелом права.