Число (Number)

Іменники в англійській мові, як і в українській, мають два числа: однину і множину.

Множина іменників утворюється додаванням до форми однини закінчення -(е)s, яке після дзвінких і голосних вимовляється як [z], а після глухих приголосних – як [s]:

[z]	[z]	[s]
a room – rooms a ball – balls a club – clubs a wall – walls	a day – days a sea – seas a tree – trees a table – tables	a book – books a lamp – lamps a fork – forks a street – streets

Іменники, що закінчуються на - s, -ss, -x, -sh, -ch, у множині мають закінчення - es, яке вимовляється [iz]:

a box – box es a bus – bus es

a dress – dress es a bench – bench es

До іменників, що закінчуються на - y з попередньою приголосною, додається закінчення - es; при цьому у змінюється на і:

A cherry – cherr ies a berry – berr ies

A lorry – lorr ies a factory – factor ies

У деяких іменниках, що в однині закінчуються на -f, -fe, у множині -f змінюється на - v з додаванням закінчення - e(s), яке вимовляється [z]:

a li f e – li ves a shel f – shel ves

a kni f e – kni ves a scar f – scar ves

a wi f e — wi ves a wol f — wol ves

a lea f — lea ves a hal f — hal ves

Деякі іменники утворюють множину не за правилами, їх слід запам'ятати:

a man — men a foot — feet

a woman — women a mouse — mice

a child — children a tooth — teeth

§ 2. Відмінок (The Case)

В англійській мові іменник має два відмінки: загаль­ний (the Common Case) і присвійний (the Possessive Case).

Загальний відмінок не має спеціальних відмінко­вих закінчень. Зв'язок іменника у загальному відмінку з іншими словами виражається прийменниками і місцем у реченні. Так, іменник, що стоїть перед присудком, є підме­том, а після присудка — прямим додатком:

The teacher asks the pupil. Учитель запитує учня.

The pupil asks the teacher. Учень запитує вчителя.

Різні зв'язки іменника, що відповідають непрямим від­мінкам в українській мові, виражаються за допомогою прийменників:

The boy gave the book to his brother. Хлопець дав книжку своєму братові (давальний відмінок).

The streets of the city were wide. Вулиці міста були широкі (родовий відмінок).

Не wrote with a pencil. Він писав олівцем (орудний відмінок).

Присвійний відмінок іменників в однині ут­ворюється додаванням закінчення - 's (тобто апострофа і букви s), яке вимовляється за тими самими правилами, що й закінчення множини іменників (див. § 1):

the student 's book книжка студента

the boy 's ball м'яч хлопчика

the horse 's leg нога коня

Присвійний відмінок іменників у множині утворю­ється додаванням апострофа:

the students ' books книжки студентів

the girls ' balls м'ячі дівчаток

Якщо іменник у множині не закінчується на - s, то його присвійний відмінок утворюється так само, як в однині, тобто додаванням - 's:

the children 's toys дитячі іграшки

the men 's deeds вчинки чоловіків

Присвійний відмінок виражає належність предмета якійсь особі. Інколи форму присвійного відмінка можуть набувати іменники, що означають:

а) назви країн, міст, суден:

Kyiv's theatres театри Києва

the “Petro Sahaidachnyi's” crew команда корабля “Петро Сагайдачний”

б) час і відстань:

a mile's distance відстань в одну милю

three years' work трирічна праця

в) збірні поняття типу government, party, army, family, society:

the family's traditions сімейні традиції

the government's decision постанова уряду

Замість присвійного відмінка для вираження належнос­ті може вживатись іменник з прийменником of:

my friend's sister

the sister of my friends сестра мого друга

АРТИКЛЬ (THE ARTICLE)