Правові основи функціонування підприємства в Україні

Напрямки діяльності взаємозв’язані й у сукупності характеризують ту чи іншу стратегію функціонування й розвитку підприємства, механізм його господарювання. Підприємство (фірма) має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його (її) діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України “Про підприємства в Україні”, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства” статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства (фірми).

Наведені вище нормативно-правові акти визначають види та організаційні форми підприємств, правила їхнього створення та ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності; створюють однакові правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності й системи господарювання; забезпечують самостійність підприємств, фіксують їхні права та відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулюють відносини з іншими суб’єктами господарювання та державою.

Загальні положення стосовно визначення юридичної особи.Юридичною особою є організація, що створена та зареєстрована згідно з чинним законодавством. Юридична особа наділяється громадською право- та дієздатністю, може бути позивачем и відповідачем у суді. Юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна, а також шляхом примусового розділу (виділення) у випадках, установлених законом.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та інших формах, передбачених законом.

Товариством може бути організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства поділяються на комерційні та некомерційні.

Установою являється організація, створена однією або декількома особами (засновниками), які не приймають участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їх майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Товариства, які здійснюють комерційну діяльність з метою отримання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (комерційні товариства), можуть бути створені тільки як господарчі товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або додатковою відповідальністю, акціонерні товариства) або виробничі кооперативи.

Некомерційні товариства – це товариства, які не мають мети щодо отримання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками.

Некомерційні товариства (споживчі кооперативи, об’єднання громадян й ін.) та установи можуть разом з основною своєю діяльністю здійснювати комерційну діяльність, якщо інше не установлене законом та якщо ця діяльність відповідає цілі, для якої вони створені.