Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР

Виникнення основних спеціалізованих РЖ у СРСР припадає на 30-40-ві рр. ХХ ст., але ще 1921 року для проведення інформаційно-бібліографічної діяльності було утворено Бюро іноземної науки та техніки (БІНТ). Саме цією установою організовано видання першого наукового радянського РЖ з технічної літератури. Здійснити самостійне реферування великої кількості літератури у галузі техніки було не під силу співробітникам БІНТу і тому використовувалися зарубіжні покажчики (наприклад, "Technische Zeitschriftenschau" та бібліографічні розділи фахових журналів). Шляхом розписування цих джерел було сформовано велику картотеку (до півмільйона карток), яка вміщувала описи та реферати журнальних статей. Систематизований за основними галузями техніки (гірнича справа, будівництво, електротехніка, організація виробництва) матеріал цієї картотеки слугував базою для випуску "Реферативного указателя технической литературы". Цей перший радянський реферативний технічний журнал видавався тиражем 250 примірників і розсилався по установах і підприємствах країни [122, с. 24].

У цей же час виходив ще один РЖ — "Сообщения о научно-технических работах в республике" (1920-1932), де бібліографувалися та реферувалися неопубліковані праці.

1928 року було створено Комісію з укладання та видання реферативних щорічників "Научная литература СССР", більш відомих під назвою "Индексы". Завданням цієї Комісії було реферування всієї радянської літератури. Планувалося щорічно випускати п'ять томів з основних галузей знань: суспільні науки, природознавство, техніка, медицина та сільське господарство. Було видано ряд томів, здебільшого з медицини та техніки. Але на шляху подальшого розвитку цього починання з'явилися серйозні труднощі. Основною серед них була відсутність безпосереднього та органічного взаємозв'язку між апаратом "Индексов" і всією системою науково-дослідних установ країни.

З самого початку розвитку радянської реферативної періодики з техніки було запропоновано створити систему реферативних видань, які б виходили певними серіями. У 1931-1933 рр. починає виходити серія журналів "За овладение техникой" (ЗОТ). Серед них: "За овладение авиатехникой", "За овладение техникой в каменноугольной промышленности", "За овладение техникой в текстильной промышленности", "Стройиндустрия" тощо. До цієї ж серії можна віднести ще два журнали: "За овладение иностранной техникой" і "За овладение иностранной техникой железнодорожного транспорта".

Але, слід відзначити, що об'єднання РЖ в єдину серію мало формальний характер. Кожен журнал видавався самостійною організацією, не було єдиного координаційного центру. Деякі журнали серії ЗОТ орієнтувалися головним чином на іноземну літературу, друкували реферати-переклади та огляди, в інших бібліографувалася й вітчизняна література. Єдиних принципів видання не було розроблено. Як зазначали фахівці [122, с. 39], загальна бібліографічна культура випусків була невисокою. Вся серія ЗОТ припинила своє існування 1933 року. Але деякі РЖ з техніки продемонстрували свою життєздатність: "Химический рефератный журнал", "Энергетическое обозрение" (в двох випусках з теплотехніки та електротехніки) та "Стройиндустрия" продовжували виходити й після ліквідації всієї серії.

Пізніше було організовано нові видання: "Мировая техника", що включав анотації та реферати статей іноземних журналів з машинобудування й металообробки, 1931-1938 рр.; "Новости нефтяной техники" (світова нафтова література в рефератах та анотаціях, 1932-1935 рр.). Питання металургії висвітлював журнал ДОМЕЗ ("Достижения металлургии за границей") — бюлетень перекладів і рефератів. Але поступово ДОМЕЗ втратив суто реферативний характер і 1935 року починає виходити новий спеціальний РЖ "Новости иностранной металлургии" (1935-1938 рр.).

У 30-ті рр. почали виходити "Реферативный биологический журнал" (1933-1937 рр.), "Физико-математический реферативный журнал" (1938-1941 рр.), "Центральный медицинский [реферативний] журнал" (1928-1941 рр.). Вони створювалися за ініціативою Академії наук і їх основною перевагою було те, що вони існували як централізовані державні видання з максимальним охопленням світового документального потоку відповідної галузі.

В Україні у цей же час здіснено спробу видавати спеціальні покажчики літератури для фахівців, анотації в яких наближалися за своїм характером до рефератів, у них розкривалися проблематика і цінність рекомендованої літератури. З 1927 року реалізовано публікацію оглядів наукової літератури, що вийшла за рік, в яких підбивалися підсумки розвитку окремих галузей знань. У створенні їх брали участь видатні вчені: академіки П. А. Тутковський, М. В. Птуха, професори С. І. Маслов, Є. В. Соколов та ін. [2].

Інформацію про нову літературу з різних галузей техніки оцінювали та опрацьовували на той час АН УРСР, науково-дослідні інститути та кафедри, Харківська спілка Науково-технічного товариства АН УРСР, Всеукраїнська асоціація інженерів, Науково-технічне управління Вищої Ради народного господарства УРСР. Останнім було здійснено спробу створення в Україні РЖ з техніки. 1925 року був виданий "Огляд новітньої іноземної літератури", метою якого була публікація оглядів статей технічних журналів, що вийшли з друку за останні два місяці. А протягом трьох років (1928-1930) виходив журнал "Технічні новини", де систематично друкувалися реферати найцікавіших статей із зарубіжних журналів.

Завдання реферування та рецензування української літератури було покладено у 1931 році на Книжкову палату відповідно до її нового статуту, затвердженого Наркомосом УРСР. Однак у зв'язку з відсутністю кваліфікованих кадрів і друкарської бази це рішення не було виконане.

1935 року у Харкові в Центральній науковій сільськогосподарській бібліотеці (ЦНСГБ) було створено бібліографічний відділ. Він розпочав роботу над реферативно-бібліографічним збірником "Передовий досвід у соціалістичному сільському господарстві". У цій роботі брали участь викладачі Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. З 1938 року ЦНСГБ разом із сектором технічної пропаганди Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук розпочала видання реферативно-бібліографічного бюлетеня "Огляд іноземної літератури з сільського господарства". За період з 1938 по 1947 рр. вийшло його 52 випуски. Тут було вміщено понад 3 тис. рефератів і перекладів робіт зарубіжних авторів. Кожний випуск мав 2-3 частини, у першій обов'язково друкувалися реферати.

Але в 40-50-ті рр. розвиток реферативної справи набув своєрідної форми, яка мала і позитивні сторони, і серйозні недоліки. Галузеві РЖ були замінені збірниками рефератів з певної теми, що виходили епізодично. На зміну "Физико-математическому реферативному журналу", наприклад, прийшли "Научно-реферативные сборники по некоторым вопросам современной физики". Кожен з них був присвячений окремому питанню вказаної науки. Таке обмеження дозволяло в збірниках достатньо глибоко та широко висвітлити ці питання, але шляхом відмови від систематичного інформування про літературу галузі в цілому. Однак, з часом будь-який реферативний збірник втрачає своє значення навіть з того спеціального питання, що він висвітлює. Тільки систематичне інформування про найважливішу літературу цілої галузі знання важливе для вчених, саме планово організована система реферативних органів і видань спроможна забезпечити належну повноту й оперативність інформаційного обслуговування науковців.