Поняття про рахунки бухгалтерського обліку і їх будова

Рахунки бухгалтерського обліку — це один з елементів методу бухгалтерського обліку, це спосіб групування, поточного обліку, контролю за наявністю і рухом господарських засобів, джерел їх формування, господарських операцій, результатів діяльності підприємства.

Рахунки бухгалтерського обліку відображають у вигляді двосторонньої таблиці: ліва сторона називається дебет, права – кредит.

Термін «дебет» походить від лат. Debet, що означає «винен», «мати», а «кредит» — від лат. Credit, що означає «вірити», «довіряти».

У міру здійснення господарських операцій їх реєструють за дебетом (тобто дебетують рахунок) або кредитом рахунка (тобто кредитують рахунок).

Кожний рахунок бухгалтерського обліку має свій код (номер) і назву, зафіксовані у Плані рахунків. Їх зазначають посередині таблиці (схеми) рахунка.

У випадку наявності у підприємства на початок періоду певних господарських засобів чи джерел їх формування на рахунку фіксують ці дані і називають початковим залишком або початковим сальдо.

Термін «сальдо» походить від італ. Saldo і означає «розрахунок», «залишок».

Всі господарські операції, що відбуваються на підприємстві, записують або по дебету, або по кредиту рахунка. При цьому збільшення об’єкта обліку фіксують на одній стороні рахунка, а зменшення — на іншій.

Підсумок здійснених за дебетом рахунка записів називається дебетовим оборотом, а за кредитом – відповідно кредитовим оборотом.

Виходячи з даних початкового сальдо, дебетового та кредитового оборотів, на кінець періоду виводять кінцевий залишок (сальдо).

Будова бухгалтерського рахунку залежить від його виду.