![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Тампонажними називають матеріали, які при змішуванні з водою або водними розчинами солей, утворюють суспензії, здатні в умовах свердловини з часом перетворюватися в практично непроникне тверде тіло.
Для цементування в нафтових, газових та глибоких свердловинах іншого призначення як базові в’яжучі можуть використовуватися різні тампонажні матеріали: портландцемент (ПЦТ), металургійні шлаки, глиноземисті і гіпсоглиноземисті цементи, гіпсові в’яжучі речовини, органічні і органо-мінеральні матеріали на основі полімерів та їх композиції.
Виробництво та випробування тампонажних цементів здійснюється згідно з державними стандартами України: ДСТУ Б В.2.7-86–99. Цементи тампонажні. Методи випробувань; ДСТУ Б В.2.7-87–99. Цементи тампонажні типів І-G та І-Н. Методи випробувань: ДСТУ Б В.2.7-88–99. Портландцементи тампонажні. Технічні умови.
За речовинним складом цементи поділяють на такі типи:
– тип І – тампонажний портландцемент бездобавочний;
– тип І-G – тампонажний портландцемент бездобавочний з нормованими вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,44;
– тип І-Н – тампонажний портландцемент бездобавочний з нормованими вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,38;
– тип ІІ – тампонажний портландцемент з мінеральними добавками;
– тип ІІІ – тампонажний портландцемент із спеціальними добавками, які регулюють густину цементного тіста.
За густиною цементного тіста цементи типу ІІІ поділяють на:
– полегшений (Пол.);
– поважчений (Пов.).
За температурою застосування цементи типів І, ІІ і ІІІ поділяють на цементи, призначені для:
– низьких і нормальних температур (15–50) °С;
– помірних температур (51–100) °С;
– підвищених температур (101–150) °С.
За сульфатостійкістю цементи поділяють на:
а) типи І, ІІ, ІІІ
– звичайний (вимоги за сульфатостійкістю не ставляться);
– сульфатостійкий (СС);
б) типи І-G і І-Н
– високої сульфатостійкості (СС-1);
– помірної сульфатостійкості (СС-2).
Умовне позначення цементу має складатися з літерних позначень, призначення, сульфатостійкості, середньої густини для цементу типу ІІІ, максимальної температури застосування, гідрофобізації або пластифікації (ГФ або ПЛ), назви стандарту.
Приклади умовних позначень.
1 Портландцемент тампонажний з мінеральними добавками, сульфатостійкий, для низьких або нормальних температур:
ПЦТ ІІ-СС-50 ДСТУ Б В.2.7-88–99.
2 Портландцемент бездобавочний з нормальними вимогами при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,44 помірної сульфатостійкості:
ПЦТ І-G -СС-2 ДСТУ Б В.2.7-88–99
3 Портландцемент тампонажний із спеціальними добавками, полегшений, густиною 1530 кг/м3, для помірних температур, гідрофобізований:
ПЦТ ІІІ-Пол 5-100-ГФ ДСТУ Б В.2.7-88–99
Цементи потрібно виготовляти відповідно до вимог даного стандарту за технологічним регламентом, затвердженим виготовлювачем.
Речовинний склад цементів всіх типів, виготовлення яких регламентовано стандартом, має відповідати значенням, вказаним в таблиці 11.1.
Таблиця 11.1 - Речовинний склад цементу
Тип цементу | Вміст клінкеру, % | Вміст добавки, % | |
Мінеральна добавка | Спеціальна добавка, яка полегшує або поважчує | ||
І І-G І-Н | Не допускається | ||
ІІ | 80 - 94 | 6 - 20* | - |
ІІІ | 30 - 89 | - | 11 - 70 |
* Добавок осадового походження не повинно бути більше 10 % маси цементу.
Портландцемент – порошкоподібний матеріал, який складається з штучних (клінкерних) мінералів. Ці мінерали мають високу хімічну активність і здатні взаємодіяти з водою. В результаті реакцій гідратації суспензія портландцементного порошку у воді утворює тверде тіло.
Мінерали, що складають портландцемент, утворюються в результаті високотемпературного випалювання суміші оксидів, які вміщуються у певному співвідношенні. Хімічний склад портландцементу досить стабільний:
- оксид кальцію, CaO (негашене вапно) – (64–68) %;
- оксид кремнію, SiO2 (кремнезем) – (19–23) %;
- оксид алюмінію, Al2O3 (глинозем) – (4–8) %;
- оксид заліза, Fe2O3 (гематит) – (3–6) %.
Крім цих чотирьох головних оксидів, до складу портландцементу входять деякі інші оксиди у вигляді домішок: оксиди магнію (MgO), калію (K2O), натрію (Na2O), тітану (TiO2) та ін., які здебільшого погіршують якість портландцементу, тому їхня кількість обмежується.
Загальна схема виробництва портландцементу включає видобуток сировини (або доставку у випадку застосування промислових відходів), приготування сировинної суміші (дроблення, подрібнення, дозування, гомогенізацію), випалювання сировинної суміші, подрібнення випаленого продукту (клінкеру) в тонкий порошок з одночасною домішкою деяких речовин. (Клінкер - це штучний камінь, який утворився в результаті спікання при високій температурі спеціально підібраної суміші деяких природних матеріалів).
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 1343 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!