Основні параметри бурових установок

Спорудження нафтогазових свердловин здійснюють в різних геологічних та природно-кліматичних умовах. Залежно від геологічних умов та призначення свердловини в широких межах змінюються її глибина і конструкція, застосовується похило-скероване буріння.

Для забезпечення високих техніко-економічних показників, враховуючи різноманітні умови буріння, використовують бурові установки різних конструкцій і типорозмірів. Відповідно до вимог виробництва і експлуатації розробляється параметричний ряд бурових установок, який включає всі їх класи для спорудження свердловин, різних за глибиною та конструкцією.

Бурові установки характеризуються багатьма параметрами, серед яких:

- максимально допустиме навантаження на гак;

- умовна глибина буріння;

- тип головного привода;

- потужність привода установки;

- потужність привода окремих агрегатів;

- вид енергії;

- продуктивність і максимальний тиск бурових насосів;

- діапазон частот обертання ротора;

- швидкості підйому гака;

- висоти підроторної основи;

- висоти вишки та ін.

Умовна глибина буріння визначається максимально допустимою для бурової установки певного класу вагою бурильного інструменту і визначається за співвідношенням

, (2.1)

де Р_доп – допустиме навантаження на підйомний гак, регламентоване ГОСТ 16293-89, Н;

К_бк – відношення допустимого навантаження на підйомний гак до максимальної ваги бурильного інструменту, яке за вищезазначеним стандартом приймається не меншим 1,66;

q – приведена вага погонного метра 114,3 мм бурильних труб, яка приймається рівною 300 Н/м.