Р.А. Слав'юк. • зарахування взаємної заборгованості

• планові платежі;

• зарахування взаємної заборгованості.

3. За використовуваними платіжними засобами:

• без використання платіжних засобів (розрахунок платіжни­
ми вимогами, дорученнями);

• чекова форма розрахунків;

• вексельна форма розрахунків.

4. За джерелами коштів, які залучаються для фінансування угоди:

• за рахунок власних коштів підприємства;

• за рахунок кредитів та інших позичених коштів;

• за рахунок коштів клієнта (при посередницькій діяльності).
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися в Україні за

такими формами розрахункових документів:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;.

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- - - платіжними вимогами;

- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати сис­тему «клієнт-банк», яка забезпечує: передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сер-тифікованих засобів захисту; автоматичне ведення протоколу пере­дачі розрахункових документів між банком і клієнтом; автоматич­не архівування протоколів наприкінці дня.

Серед форм безготівкових розрахунків значне місце займають розрахунки із застосуванням платіжних доручень. Платіжне дору­чення — це документ, що є письмово оформленим дорученням клієнта на перерахування визначеної суми коштів. Доручення приймаються банком до виконання протягом десяти календарних днів від дати оформлення. Доручення використовуються при роз­рахунках за товари та послуги, з бюджетом, банками, страховими компаніями тощо.

Платіжна вимога-доручення — це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня — вимога постачальника безпо­середньо до покупця сплатити вартість робіт, послуг та товарів; нижня доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, проставлену в рядку «суму до оплати писати слова­ми».