Апаратна та програмна складові інформаційної системи, їх взаємодія

До інформаційної системи, побудованої на базі локальної мережі, входять такі основні апаратні компоненти [8, c.14]:

· Набір комп’ютерів;

· Пристрої введення інформації;

· Пристрої виведення інформації;

· Зовнішні (знімні) накопичувачі;

· Комунікаційне обладнання;

· Блоки електричного живлення.

Комп’ютери. В інформаційній системі залежно від її призначення може використовуватися персональні й промислові комп’ютери різної потужності та конфігурації. Компонентами комп’ютера, як уже зазначалось раніше, є мікропроцесор, оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП), системна шина та інші електронні схеми, що розміщаються в корпусі системного блока комп’ютера. Центральним вузлом у комп’ютері є мікропроцесор, що виконує дві основні функції. По-перше, він виконує обчислення відповідно до програми, що зберігається в ОЗП. По-друге, мікропрцесор забезпечує загальне управління комп’ютером і обчислювальними процесами.

Периферійні пристрої. Пристрої введення та виведення, зовнішні накопичувачі, комунікаційне обладнання, блоки живлення – усе це називається периферійними пристроями (ПП). Ці пристрої підключаються до комп’ютерів, що є центральними складовими інформаційної системи. Обмін даними між комп’ютером і ПП (монітором, мишею, клавіатурою, принтером тощо) відбувається через зовнішній інтерфейс, тобто пристрій сполучення. Цей інтерфейс містить у собі набір з’єднувальних проводів і правил обміну інформацією (протокол). Крім того, до складу інтерфейсу з боку комп’ютера входять контролер периферійного пристрою і спеціальна програма, що керує контролером, - драйвер. Периферійні пристрої приймають від комп’ютерів дані й команди управління. У свою чергу, ПП також передає інформацію в комп’ютер (наприклад, сигналізує про свою готовність). Тобто потік інформації між комп’ютером і ПП має два напрями.

Накопичувачі. Для збереження інформації служать різного роду накопичувачі на дисках, що відносять до зовнішньої пам’яті. Практично всі комп’ютери мають приводи, призначені для роботи з твердими і гнучкими магнітними дисками.

Комунікаційне обладнання. Комп’ютери, що входять до мережі, з’єднуються між собою через лінії зв’язку. Сигнал, надісланий одним комп’ютером і одержаний іншим комп’ютером, має пройти кодування і декодування. Ця задача в локальних мережах розв’язується мережним адаптером, а в глобальних мережах – модемом. Також існують інші пристрої, що належать до комунікаційного обладнання (ці пристрої ми розглянемо трохи пізніше).

Пристрої введення та виведення інформації ми розглянемо в наступному занятті (в занятті № 6).

Програмне забезпечення (ПЗ) ПК поділяють на три частини:

- системне пз;

- прикладне пз;

- інструментальні засоби.

Системне програмне забезпечення призначено для управління роботою комп’ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп’ютера, а також часткової автоматизації розробки нових програм.

До сервісних програм відносяться:

- утіліти;

- архіватори;

- сервери мереж;

- програми захисту.

Оболонка операційної системи – це спеціальна програма, надбудова над операційною системою, яка дозволяє просто й з високою наочністю виконувати найуживаніші команди ОС.