Кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація

Одна й та сама інформація може бути подана за допомогою різних повідомлень. Повідомлення – це різні форми подання якої-небудь інформації [8, c. 67]. Повідомлення не обов’язково має складатися з письмових знаків. Також можливі повідомлення у вигляді умовних рухів чи жестів.

Для того, щоб повідомлення можна було опрацювати за допомогою електронної апаратури, його перетворюють в електричний сигнал. Сигнали, як уже зазначалось, бувають безперервними (аналоговими) або дискретними (імпульсними). Безперервний сигнал можна описати функцією U(t), що плавно змінюється з часом. На рис. 7 така функція показана суцільною жирною лінією. Дискретні сигнали описуються функцією U(t), що у певні моменти часу змінюються стрибком (прямокутні стовпчики на малюнку).

Рис.7. Опис безперервного сигналу дискретними значеннями.

Наступним етапом перетворення аналогового сигналу є перетворення дискретних значень сигналу в числа, причому для комп’ютера – в двійкові числа. Таке перетворення називається кодуванням.

Кодування – це відображення дискретного повідомлення у вигляді певних сполучень символів [8, c. 68].

Кожне повідомлення містить певну кількість інформації. Для повідомлення, що складається з двійкових чисел, кількість інформації дорівнює кількості бітів у цьому повідомленні. Припустимо, що дискретне повідомлення являє собою послідовність 01001010001000111010. У ній є 20 двійкових розрядів і відповідно кількість інформації у двійковому коді дорівнює загальній кількості символів. 0 і 1.

Біт – це один двійковий розряд, в якому знаходиться 0 або 1; біт вважають найменшою одиницею інформації.

Байт – це вісім двійкових розрядів із поміщеним у них числом.

Кількість різноманітних комбінацій двійкових значень у байтах дорівнює: 2⁸=256.

1 КБайт=2¹⁰= 1024 Байта

1 МБайт=2¹⁰=1024 КБайта

1 ГБайт=2¹⁰=1024 МБайта

В пам’ять комп’ютера місткістю в 1 МБайт можна записати інформацію, розміщену на 500 сторінках.