Завдання, об’єкти, і методичні прийоми контролю розрахунків

У процесі виробничої та фінансово-господарської діяльності промислові підприємства на підставі укладених договорів і діючих форм розрахунків вступають в розрахункові відносини з партнерами щодо бізнесу, постачальниками та покупцями, банківськими установами і податковими органами та іншими організаціями.

В умовах ринкової економіки своєчасність проведення розрахунків та виконання договірних зобов'язань є запорукою стабільної діяльності промислового підприємства.

Основними завданнями ревізії розрахункових операцій у промислових підприємствах є перевірка:

1) правильності і своєчасності виконання договірних зобов'язань перед покупцями і замовниками за виконані роботи і надані послуги;

2) законності і доцільності здійснення розрахункових операцій;

3) причин виникнення претензій при матеріальному збитку та реальності його відшкодування;

4) достовірності і реальності дебіторсько-кредиторської заборгованості;

5) перевірка дотримання встановленого порядку списання дебіторської заборгованості;

6) перевірка правильності організації і ведення бухгалтерського обліку розрахунків.

Об’єкти контролю розрахунків – використання коштів під час розрахунків та їх облік.

Методичні прийоми контролю розрахунків:

1) інвентаризація;

2) вибіркове і суцільне спостереження;

3) службове розслідування;

4) економічний аналіз;

5) дослідження облікової інформації за суттю і змістом;

6) зустрічна перевірка;

7) логічна перевірка розрахункових журналів [16].

Ревізію розрахункових операцій на промислових підприємствах слід розпочинати з аналізу результатів інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості щодо відповідних звітних періодів на найближчу дату до початку ревізії. Дані інвентаризації необхідно звірити з даними, відображеними в регістрах аналітичного обліку, Головній книзі та балансі ревізійного підприємства. Підлягають звірці залишки дебіторсько-кредиторської заборгованості на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками в попередньому звітному періоді.

Після цього аналізується стан розрахунків та уточнюється реальність дебіторської і кредиторської заборгованості за розрахунко-вими рахунками: 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”, 37 „Розрахунки з різними дебіторами”, 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, 67 „Розрахунки з учасниками”, 68 „Розрахунки за іншими операціями”.

Ретельно вивчаються законність та економічна обґрунтованість проведених операцій і відображених у регістрах аналітичного обліку за відповідними рахунками.