Завдання, об’єкти, організація контролю і ревізії

Згідно з Законом «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності на промислових підприємствах, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їх запобігання у подальшому [3].

На промислових підприємствах державної і комунальної форм власності перевіряються:

1) дотримання чинних нормативних актів;

2) цільове використання кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України, фінансові можливості до їх поверненню, достовірність звітності та належний стан бухгалтерського обліку;

3) правильність розрахунків з бюджетом;

4) законність отримання доходів, пільг;

5) дотримання чинного законодавства при зміні форм власності шляхом приватизації;

6) законність проведення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

7) повнота відрахування коштів до галузевих державних фондів;

8) правильність формування собівартості готової продукції;

9) збереження власності підприємства.

Ревізія або перевірка за ініціативою ДКРС на державних та казенних промислових підприємствах може проводитися не частіше, ніж один раз на рік.

Ревізія суб'єктів підприємницької діяльності, що не входить до складу підконтрольних організацій ДКРС, щодо дотримання ними законодавства з фінансових питань проводиться органами ДКРС за постановою прокурора, слідчого або особи, яка проводить дізнання про проведення ревізії чи перевірки винесеної під час розслідування кримінальної справи, а також за зверненням Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

Ревізія суб'єктів підприємницької діяльності за звернен­ням правоохоронних органів проводиться в порядку, передбаченому „Інструкцією про організацію проведення ревізії і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів” від 26.11.99 р. № 107 [9], в будь-який час незалежно від кількості раніше проведених на цьому суб'єкті ревізій і перевірок, за винятком, коли зазначені у зверненні правоохо­ронного органу питання за вказаний період уже перевірені за зверненням того чи іншого правоохоронного органу. У виняткових випадках рішення про проведення ревізії з питань, що вже були перевірені, за зверненням правоохоронного органу приймає керівник вищого органу ДКРС.

Термін проведення ревізій і перевірок визначається з урахуванням обсягу роботи, особливості діяльності ревізійного об'єкта і діючого „Положення про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та „Інструкції про порядок проведення ревізії і перевірок органами ДКРС” від 03.10.97 р. № 14 [10].

Об'єктами проведення ревізій та перевірок в Україні є центральні та місцеві органи виконавчої влади (крім Адміністрації Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України), бюджетні установи й організації, казенні підприємства незалежно від джерел фінансування, а також державні і недержавні фонди, підприємства, організації, господарські товариства, об'єднання підприємств, спілки тощо незалежно від форм власності, відомчої незалежності, підпорядкування та місця розташування, що одержують (одержували в ревізійному періоді) кошти з бюджетів усіх рівнів, кошти державних валютних фондів та (або) мали (мають) зобов'язання перед державою щодо цільового спрямування пільг як коштів, що отримані з бюджету.

Основним завданням проведення ревізії є контроль за економним і цільовим використанням бюджетних коштів і матеріальних цінностей, збереженням грошових коштів і державного майна та ін.

Ретельна підготовка до ревізії – одна із основних умов, виконання якої забезпечить високу якість і скорочення строків її проведення. Для цього вивчаються рішення Уряду, міністерств, накази керівних організацій, інші нормативні матеріали, що стосуються діяльності та фінансового стану ревізійної установи. Підготовка до проведення ревізії має завершуватись інструктажем, який проводиться посадовою особою, що призначила ревізію. Етапи процесу організації ревізії наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. – Етапи організації ревізії

Програма ревізії, яка розглядається та затверджується керів­ником відповідного структурного підрозділу контрольно-ревізійної служби, повинна охоплювати всі основні питання фінансово-господарської діяльності ревізійного об'єкта. На її основі складається робочий план проведення ревізії з визначенням конкретних завдань, виконавців, терміну виконання. Під час ревізії у разі потреби вносяться зміни та доповнення до програми та робочого плану.

Розпочинати ревізію слід з пред'явлення рішення компетентного органу на її проведення керівнику установи. Керівник ревізійної групи (ревізор) повинен ознайомитися із структурою і розподілом обов'язків між працівниками бухгалтерії підприємства, що ревізується, графіком документообігу, чинною системою обробки облікової інформації за допомогою засобів обчислювальної та організаційної техніки, матеріалами перевірок інших контролюючих органів, проведених в ревізійний період.

Результати ревізії оформляються актом. Його зміст має відповідати програмі ревізії. В акт ревізії повинні включатись лише перевірені дані та факти, які витікають із документів і матеріалів підприємства, що ревізується, із зустрічних перевірок і перевірок фактичного змісту операцій, контрольних обмірів виконаних робіт, інвентаризацій засобів підприємства та із висновків спеціальних експертиз і перевірок тощо. При складанні акта необхідно дотримуватись об'єктивності, ясності, точності опису змісту виявлених фактів і даних, лаконічності. Акт ревізії підписує керівник ревізійної групи (ревізор), керівник і головний бухгалтер підприємства, що перевіряється. При наявності заперечень чи зауважень до акта ревізії керівник і головний бухгалтер та інші особи, що підписують акт, роблять про це застереження і не пізніше п'яти днів з дня підписання акта подають письмові пояснення.

Пропозиції за актом ревізії повинні бути спрямовані на усунення виявлених порушень і недоліків, покращання роботи підприємства, забез­печення збереження цінностей. У пропозиціях необхідно викласти практичні заходи щодо усунення недоліків і порушень, попередження можливості їх повторення. За кожним пунктом потрібно вказати, що необхідно зробити для усунення недоліків, конкретні терміни і відповідальних осіб за виконання цих пропозицій. Щоб уникнути дублювання в оформленні ревізійних матеріалів, висновки і пропозиції подають у формі проектів наказу за результатами ревізії. Керівник відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби повинен забезпечити належний контроль за виконанням прийнятих рішень. Керівники підприємств, діяльність яких перевірялася, зобов'язані у встановлений термін представити звіти про результати здійснених ними заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень і недоліків, про що в журналі обліку проведених ревізій контрольно-ревізійного управління (відділу) робиться відмітка.