Основні аудиторські процедури податкових зобов’язань згідно МСА

Перевірка записів або документів – це аудиторські процедури, які складаються з вивчення записів або документів, як внутрішніх, так і зовнішніх, які зберігаються на паперових, електронних або інших носіях інформації (перевіряються документи договорів купівлі-продажу, накладних, супровідних документів та актів прийому-передачі основних, податкових накладних, декларацій та ін.)

Запит - це аудиторські процедури, які полягають в зверненні за інформацією, як фінансовою, так і не фінансовою, до обізнаних осіб суб'єкта господарювання або за його межами. Таку процедуру як запит доцільно застосовувати при перевірки достовірності відображення податкового кредиту, виникнення певних витрат та доходів.

Повторне виконання - це аудиторські процедури, які полягають у незалежному виконанні аудитором процедур або заходів контролю, які спочатку виконувалися як частина системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання, або вручну, або з застосуванням комп'ютеризованих методів аудиту. Це може бути повторне проведення переоцінки основних засобів. При відсутності автоматизації обліку на підприємстві аудитор може зробити повторне складання головної книги або окремих регістрів обліку.

Підтвердження - це процес отримання інформації щодо пояснень управлінського персоналу або існуючих умов безпосередньо від третіх осіб. Так наприклад, підтвердженням є акт звірки сумм з розрахунковиз операцій з контрагентами та звірка податкового кредиту та зобов’язання по даним операціям.

Аналітичні процедури - це аудиторські процедури, які складаються з оцінки фінансової інформації шляхом дослідження важливих зв'язків між фінансовими і не фінансовими даними. Наприклад: звірка результатів по дебіторській заборгованості за реалізовані продукти, товари, послуги з доходами за реалізовані товари, послуги, продукцію.

Перерахунок - це аудиторські процедури, які полягають у перевірці арифметичної точності документів або записів.. Тому необхідно вибірково провести перерахунок регістрів синтетичного та аналітичного обліку через можливі математичні помилки при формуванні податкового кредиту чи зобов’язання, визначенні амортизаційних відрахувань, формуванні витрат чи доходів.

1. Процедури оцінки аудитором елементів системи внутрішнього контролю підпри­ємства за податковими розрахунками.

Важливим завданням аудитора є оцінка елементів системи внутрішнього контролю підприємства за податковими роз­рахунками:

- організаційна структура податкового контролю (на підприєм­стві має бути план проведення контрольних заходів, розподіл відповідальності за управління і контроль з метою уникнення дублювання функцій і оптимізації їх ефективності);

- правильний розподіл функціональних обов’язків як одна з форм контролю дає можливість уникнути податкових зловживань при виконанні однією посадовою особою декількох несумісних обов’язків;

-фізичний контроль наявності: належить до перевірки збере­ження активів (наприклад, підакцизних товарів) і включає процедури та певні заходи з обмеження доступу до активів за винятком уповноваженого персоналу; запобігання крадіжкам; періодичне проведення інвентаризацій; застосування змінюва­них через певні проміжки часу кодів і паролів;

- санкціонування і дозвіл: усі господарські операції зі здійснення податкових зобов'язань мають бути санкціоновані відповідаль­ними за них службовцями;

-арифметичний і бухгалтерський контроль: перевірка повноти, точності обліку нарахування та сплати податкових платежів та зборів;

- персонал: перевірка кваліфікації і досвіду працівників, які здій­снюють податкові розрахунки та складають декларації; періо­дичне підвищення їх кваліфікації; навчання персоналу; інструк­таж службовців;

- спостереження: будь-яка система внутрішнього контролю має включати спостереження відповідальними працівниками за господарськими операціями і реєстрацію їх здійснення.

Визначаючи ефективність внутрішнього контролю і оцінюючи його надійність щодо податкових аспектів, аудитор повинен зважати на можливі певні його обмеження (таємна змова; зловживання поса­довим становищем і контрольними функціями; тиск на працівників підприємства, наприклад, тиск, спрямований на штучне заниження прибутку і як наслідок, - зменшення суми податкових платежів; люд­ський фактор при допущенні помилок (недбалість, брак часу)).

2. Структура та зміст плану аудиту оподаткування підприємства.

1. Сутність та порядок узагальнення результатів аудиту оподаткування.

Важливою частиною аудиторської перевірки оподаткування підприємства є узагальнення отриманих результатів внаслідок вико­нання визначених аудиторських процедур. З цією метою аудитор може скласти спеціальний документ, за формою табл. 1.3.

Таблиця 1.3. ЗВЕДЕНИЙ ДОКУМЕНТ узагальнення результатів податкового аудиту

№ з/п	Аспекти (напрями) податкової перевірки, посилання на робочий документ)	Елементи узагальнення та їх сутність	Висновок

За результатами аудиту оподаткування аудитор складає два до­кументи:

а) аудиторський звіт, у якому він висловлює думку щодо повноти та правильності нарахування, сплати та відображення у звіт­ності (бухгалтерській та податковій) платежів у бюджет та по­забюджетні фонди, про правильність застосування податкових пільг та дотримання суб'єктом господарювання чинного податкового законодавства України; - Аудитор; - ГІідприємство-клієнт; -Аудиторська фірма; -Період перевірки; - Реєстраційне свідоцтво; - Строк перевірки; - Аудитор; - Номер та дата документа;-Серія, номер та дата видачі сертифіката аудитора

б) лист до керівництва підприємства — документ, в якому аудитор докладніше, у розгорнутому вигляді може розкрити для клієнта результати перевірки та надати відповідні рекомендації щодо усунення податкових порушень і їх наслідків, удосконалення системи оподаткування та оптимізації податкового навантаження, вдосконалення обліку податкових розрахунків тощо

7. Звіт аудитора за результатами податкового аудиту.

Звіт аудиторської фірми (аудитора) за результатами виконання спеціаль­ного аудиторського завдання (чи аудиту) з перевірки повноти і правильності нарахування та сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів [повне найменування організаційно-правової форми, повне на­йменування економічного суб'єкта, що перевірявся] станом на [дата].

Вступна частина

Нами [найменування аудиторської фірми], на підставі договору [номер, дата договору], укладеного з [найменування суб'єкта, що замовив прове­дення податкового аудиту], проведений податковий аудит звітності, що при­кладається [найменування звітності, документації, повне найменування економічного суб'єкта, що перевіряється].

Реєстраційне свідоцтво на проведення аудиту № видане Аудитор­ською палатою України. Термін дії Реєстраційного свідоцтва.

Аудит проводився з [дата початку] по [дата закінчення] за участю: - [відповідальний за аудит (спеціальне аудиторське завдання),

Об'єкт перевірки: [повне найменування економічного суб'єкта, що пере­вірявся], зареєстрованого у формі [вказати організаційно-правову форму, вказати ким зареєстрований та дату реєстрації, реєстраційний номер].

[Найменування економічного суб'єкта] здійснював с8ою діяльність в [пе­ріод часу] на підставі ліцензій [назвати ліцензії на здійснення діяльності, но­мер, термін дії]. Місцезнаходження [найменування економічного суб'єкта, юридична і (або) фактична адреса].

На момент проведення аудиторських робіт відповідальними особами за ведення фінансово-господарської діяльності були [прізвища, імена, по бать­кові, посади відповідальних осіб].

Відповідальність за складання наданих аудиторській фірмі документів, включаючи відповідне відображення первинних даних обліку, забезпечення достовірності бухгалтерських записів, податкових звітів (декларацій), несе ке­рівництво [найменування економічного суб'єкта, що перевіряється].

Аналітична частина

1. Нами відповідно до спеціального аудиторського завдання, отриманого від [найменування юридичної особи, що замовила проведення податкового аудиту], проведений розгляд бухгалтерських і податкових звітів економічно­го суб'єкта з метою висловлювання думки про ступінь достовірності і відповід­ності у всіх суттєвих аспектах нормам, встановленим законодавством, поряд­ку формування, відображення в обліку і сплати податків та інших платежів до бюджетів різних рівнів і позабюджетних фондів [найменування економічного суб'єкта] станом на [дато].

2. У наші обов'язки входило висловлювання думки про відповідність по­датковому законодавству повноти і правильності нарахування і сплати подат­ків [найменування економ/чного суб'єкта].

3. Ми проводили аудит відповідно до [найменування нормативних актів, згідно з якими проведено перевірку]; були використані також внутрішні доку­менти аудиторської фірми.

4. Аудит проводився у такий спосіб, щоб отримати достатню впевненість у тому, що перевірена звітність [найменування звітності, документації, на­йменування економічного суб'єкта, що перевіряється] не містить суттєвих викривлень.

5. При плануванні і проведенні податкового аудиту нами розглянуто стан внутрішнього контролю податкових розрахунків у [найменування економічного суб'єкта]. Відповідальність за організацію і стан внутрішнього контролю бере на себе виконавчий орган [найменування економічного суб'єкта].

6. Ми розглянули стан внутрішнього контролю винятково для того, щоб визначити обсяги робіт, необхідних для формування думки про достовірність нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Виконана у процесі податкового аудиту робота не означає проведення повної і всеосяж­ної перевірки системи внутрішнього контролю [найменування економічного суб'єкта] з метою виявлення всіх можливих недоліків.

7. Аудит включав перевірку на вибірковій основі підтверджень числових даних і пояснень, що містяться в звітності (документації). Ми вважаємо, що проведений аудит дає достатні підстави для того, щоб висловити думку щодо достовірності звітності (документації).

8. При проведенні аудиту звітності, вказаної в параграфі 1 цієї частини, нами розглянуто дотримання [найменування економічного суб'єкта] вимог податкового законодавства, чинного в Україні, при здійсненні фінансово-гос­подарських операцій. Відповідальність за дотримання вимог чинного подат­кового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських опе­рацій бере на себе [найменування економічного суб'єкта].

9. Ми перевірили відповідність низки здійснених [найменування економічно­го суб'єкта] фінансово-господарських операцій чинному податковому законо­давству виключно для того, щоб отримати достатню упевненість в тому, що бух­галтерська звітність, яка стосується податкових питань, а також податкова звіт­ність не містить суттєвих викривлень. Проте мета проведеного нами податкового аудиту звітності (документації) не полягала в оцінюванні повної відповідності ді­яльності [найменування економічного суб'єкта] податковому законодавству.

Підсумкова частина

Ми вважаємо, що прикладена [найменування звітності] (документація) з нарахування та сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів у всіх суттєвих аспектах відображає стан системи оподаткування і виконання податкових зобов'язань [найменування економічного суб'єкта] станом на [дата].

Додаток: Звіти та документація, що підтверджують нарахування та сплату податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів [наймену­вання економічного суб'єкта] станом на [дата] на сторінках.

Керівник аудиторської фірми

(аудитор, що працює самостійно)

Аудитор

[Дата]

Усього зброшуровано сторінок.

Аудиторський звіт за результатами податкового аудиту не замі­няє аудиторський звіт щодо перевірки бухгалтерської фінансової звітності. Він передається виключно замовнику аудиту. Аудиторська фірма не зобов’язана надавати результати податкового аудиту тре­тім особам, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

1. Завдання аудиту податку на прибуток підприємств.

Основні завдання аудиту податку на прибуток:

v перевірка правильності визначення платника податку;

v перевірка правильності визначення об'єкта оподаткування,що передбачає встановлення повноти підрахунку валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань і суми податку;

v встановлення додержання правил складання та подання звітності по податку на прибуток;

v перевірка правильності, повноти та вчасності розрахунків з бюджетом по податку на прибуток;

v оцінка постановки обліку на підприємстві з погляду його можливості вчасно надавати дані, необхідні для розрахунку по­датку на прибуток.

2. Нормативна база та методичні підходи до розрахунку податку на прибуток підприємств.

Прибуток із джерелом походження з України та поза її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду (рис. 2.1).

Податок на прибуток розраховується за встановленими ПКУ ставками, виходячи з визначеної бази оподаткування. Ставка подат­ку на прибуток установлена в таких розмірах:

- з 1 квітня по 31 грудня 2011 р. - 23 %;

-у 2012 р. -21 96;

-у 2013 р. - 19%;

- з 1 січня 2014 р. - 16 %.

Крім того, на період з 1 квітня 2011 р. по 1 січня 2016 р. окремі платники податку на прибуток можуть застосовувати нульову став­ку оподаткування.

Для сплати податку на прибуток встановлено такі податкові пе­ріоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

1. Дайте визначення поняття "прибуток", поясність причини існування розбіжностей між фінансовим прибутком та оподатковуваним прибутком.

Прибуток - це економічна категорія, що втілює в собі пози­тивний фінансовий результат господарської діяльності, який ви­значається як різниця між сумою отриманих доходів та понесени­ми витратами протягом відповідного звітного періоду.

Розрахунок фінансового результату може бути побудований на різних принципах і правилах визнання й оцінки доходів і витрат. Так, для цілей складання фінансової звітності застосовуються спеціальні стандарти, підґрунтям яких є певна концептуальна основа. В Україні фінансова звітність складається на підставі вимог, викладених у По­ложеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (надалі - П(С)БО), а також в окремих випадках доцільно послуговуватися Міжнародни­ми стандартами фінансової звітності (надалі - МСФЗ).

Стандарти, які визначають принципи оцінки доходів та витрат для цілей складання фінансової звітності, передбачають можливість засто­сування різних облікових підходів, що визначається обліковою політи­кою кожного підприємства. Тобто одна й та сама господарська операція, актив чи зобов’язання, залежно від обраного підприємством обліково­го підходу, може дати різні вартісні оцінки доходів та витрат, а отже, й відповідний фінансовий результат.

Прибуток як позитивна оцінка фінансового результату може за­стосовуватися не тільки для визначення ефекту використання ре­сурсів підприємства у процесі господарської діяльності, а як об’єкт оподаткування.

Розгляд категорії прибутку з фіскальних позицій вимагає засто­сування таких підходів, які б встановлювали більш формалізовані правила визнання й оцінки доходів та витрат для визначення об’єкта оподаткування. Відтак платники податку не можуть мати значний вплив на розмір об’єкта оподаткування через самостійно визначені облікові оцінки та облікові політики. Це означає, що держава може через норми податкового законодавства здійснювати регулювання процедур оцінки оподатковуваного прибутку, забезпечуючи в такий спосіб стабільність податкових надходжень.

Викладене є основною причиною того, що фіскальний підхід до оцінки фінансового результату відрізняється від бухгалтерського. І саме тому и обліковій практиці визначається різниця між фінансо­вим результатом, який наводиться у фінансовій звітності підприємства і податковій звітності - декларації з податку на прибуток.

2. Що є метою аудиторської перевірки податку на прибуток?

Мета аудиту податкових зобов’язань відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності"полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації щодо податкового зобов’язання.

Податкове зобов'язання— зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені податковим законодавством України.

Метою аудиторської перевірки податку на прибуток є висловлення аудитором судження: чи відповідає інформація, наведе­на в декларації з податку на прибуток підприємства, про доходи, витрати, та визначений податок на прибуток вимогам чинного податкового законодавства щодо їх визнання, оцінки та порядку класифікації.

Для досягнення поставленої мети необхідно перевірити:

- наявність та правильність оформлення первинних документів, які були підставою для визнання доходів та витрат у процесі обчислення розміру оподатковуваного прибутку;

- склад та повноту формування доходів звітного періоду;

- склад витрат звітного періоду на його відповідність податково­му законодавству;

- відповідність застосовуваних правил визнання різних груп доходів та витрат вимогам податкового законодавства;

- відповідність застосовуваних підходів щодо оцінки різних груп доходів та витрат відповідно до вимог податкового законодав­ства,

а також перевірити правильність:

- застосування облікових оцінок при визначенні амортизаційних витрат;

- класифікації доходів та витрат у показниках декларації з подат­ку на прибуток;

- застосування ставок та порядок обчислення податку на прибуток.

3. Які завдання мають вирішуватися під час аудиторської перевірки податку на прибуток?

Завдання аудиту з розрахунку податку на прибуток:

– встановити перелік пільг щодо сплати податку та законність їх використання;

– перевірити правильність застосування ставки податку, а також арифметичні розрахунки з нарахування податку;

– обчислення доходу (за податковим обліком);

– визначення склад витрат (за податковим обліком), а саме розрахунок собівартості;

– перевірити правильність розрахунку податкових різниць;

– визначити повноту і своєчасність сплати податку до бюджету;

– своєчасність подання звітності до податкових органів.

3. У чому полягає мета виконання процедур, пов'язаних із отриманням розуміння діяльності платника податку на прибуток?

Метою аудиторської перевірки податку на прибуток є висловлення аудитором судження: чи відповідає інформація, наведе­на в декларації з податку на прибуток підприємства, про доходи, витрати, та визначений податок на прибуток вимогам чинного податкового законодавства щодо їх визнання, оцінки та порядку класифікації.

Для досягнення поставленої мети необхідно перевірити:

- наявність та правильність оформлення первинних документів, які були підставою для визнання доходів та витрат у процесі обчислення розміру оподатковуваного прибутку;

- склад та повноту формування доходів звітного періоду;

- склад витрат звітного періоду на його відповідність податково­му законодавству;

- відповідність застосовуваних правил визнання різних груп доходів та витрат вимогам податкового законодавства;

- відповідність застосовуваних підходів щодо оцінки різних груп доходів та витрат відповідно до вимог податкового законодав­ства, а також перевірити правильність:

- застосування облікових оцінок при визначенні амортизаційних витрат;

- класифікації доходів та витрат у показниках декларації з подат­ку на прибуток;

- застосування ставок та порядок обчислення податку на прибуток.

5. Назвіть основні джерела інформації для отримання розуміння підприємства як платника податку на прибуток.

Зміст необхідної інформації для розуміння підприємства ауди­тор формує у спеціальному запиті, який направляється керівництву підприємства після прийняття рішення аудитором про можливість прийняття завдання.

З урахуванням напрямів проведення процедур щодо розуміння підприємства як платника податку на прибуток можна навести та-кий орієнтовний перелік необхідної інформації.

І розділ. Оцінка податкового статус: Копія статуту, Копія свідоцтва про державну реєстрацію, Копія останнього свідоцтва про сплату єдиного податку, Копія свідоцтва платника ПДВ

II розділ. Дослідження прийнятої облікової політики та системи внутрішнього контролю

III розділ. Дослідження складу доходів

Договори, які діяли протягом звітного податкового періоду:

- оренди (в яких підприємство є орендодавцем);

- з покупцями (вітчизняними);

- інші договори, за якими підприємство отримувало доходи

IV розділ. Дослідження складу витрат

V розділ. Дослідження складу операцій з основними засобами та нематеріальними активами

6. Назвіть основні принципи формування показників декларації про податок на прибуток.

Як відомо, кожний показник декларації про податок на прибуток має бути сформований з урахуванням вимог розділу III ПКУ. Узагаль­нення цих вимог дає змогу визначити основні принципи, які обов’яз­ково мають виконуватись. А саме:

- принцип документального забезпечення змісту показника де­кларації, тобто наявності відповідним чином складених пер­винних документів, які є єдиною підставою для формування доходів та витрат;

- принцип визнання доходів та витрат, який полягає в тому, що залежно від виду доходи та витрати можуть визнаватися в тому податковому періоді, коли відбувається перехід права власності на товар чи підписується документ, який підтвер­джує факт надання послуги, або тоді, коли здійснюється фак­тична оплата поставленого товару;

- принцип оцінки доходів та витрат, який полягає в тому, що залежно від договірних особливостей здійснюваних операцій, оцінка доходів та витрат може здійснюватися не обов’язково за їх договірною вартістю, а за справедливою вартістю, чи визна­ватися частково (у певному відсотку);

- принцип відповідності витрат змісту господарської діяльнос­ті платника податку, який полягає в тому, що витрати, які можуть зменшувати об’єкт оподаткування, обов’язково повин­ні бути пов’язані з господарською діяльністю. Основною харак­терною рисою господарської діяльності є те, що вона спрямо­вана на отримання доходів;

- принцип відсічення, який полягає в тому, що показники доходів та витрат в декларації про податок на прибуток за звітний пері­од можуть містити лише ті доходи та витрати, які фактично було здійснені в оподатковуваному періоді. Виправлення поми­лок попередніх звітних періодів має відображатися окремо, у спеціальному додатку, або уточнюючому розрахунку.

Для кожного конкретного випадку перевірки змістове наповнен­ня принципів, які мають враховуватися при формуванні показників податкової декларації, залежатиме від операційних характеристик підприємства, що, у свою чергу, визначатиме особливості змісту про­цедур перевірки. Отже, на першому етапі дезагрегації податкової де­кларації необхідно:

-для кожного показника декларації про податок на прибуток підприємства визначити змістове наповнення принципу його

формування відповідно до вимог ПКУ та операційних характе­ристик діяльності підприємства;

- для кожного ідентифікованого принципу визначити зміст про­цедур перевірки.

На другому етапі дезагрегації податкової декларації необхідно дослідити зміст кожного показника та встановити взаємозв’язок з оборотами по рахунках бухгалтерського обліку, на яких накопичено відповідну інформацію про доходи або витрати.

8. Назвіть основні завдання виконання процедур перевірки доходів.

Під час складання програми аудиту доходів необхідно заплану­вати процедури, виконання яких дасть змогу перевірити, що:

- усі доходи, які задекларовано підприємством, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами і в пов­ному обсязі відображені у відповідних показниках декларації;

-доходи визнані в тому податковому періоді, який визначається нормами чинного податкового законодавства;

-доходи оцінені в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації отриманої в будь-якій формі, а» окремих випадках не нижче звичайної ціни;

-доходи, які наведені у відповідних показниках декларації, від­носяться до звітного податкового періоду, а доходи попередніх звітних податкових періодів, відображені через процедури ви­правлення помилок, - до раніше поданих декларацій.

10. Які доходи включають до складу доходів від операційної діяльності?

Доходи від операційної діяльності підприємств (окрім банків­ських установ) включають доходи від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіре­ного, агента тощо). У бухгалтерському обліку підприємства ця група доходів відображається на субрахунках до рахунка 70 “Доходи від реалізації":

- 701 “Дохід від реалізації готової продукції";

- 702 "Дохід від реалізації товарів";

- 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”;

- 704 “Вирахування з доходу”

10. Назвіть основні джерела інформації про склад та суми отримання доходів від опе­раційної діяльності.

Джерела отримання облікової інформації про інші доходи, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток

Номер підпункту ПКУ	Вид доходу	Рахунок обліку доходу
135.5.1	Доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами	Кредит субрахунків 731, 732, 733,141
135.5.2	Доходи від операцій оренди/лізингу	Кредит субрахунків 713,732
135.5.3	Суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду	Кредит субрахунка 715
135.5.4	Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих у звітному пе­ріоді, суми безповоротної фінансової допомоги, безнадійної креди­торської заборгованості	Кредит субрахунків 717, 719, 745
135.5.5	Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному податко­вому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звіт­ного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток	Неповернута фінансова допомо­га: кредит субрахунка 719 та дебет субрахунків 685,63, 37
135.5.6	Суми невикористаної частини коштів, що повертаються зі страхових резервів
135.5.7	Суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів
135.5.8	Фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду	Кредит субрахунка 719
135.5.9	Суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/ям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акциз­ного податку, уповноваженого ПКУ вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до чин­ного тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ	Нарахування акцизного податку та інших цільових надбавок відображається по дебету рахунків покупців і кредиту рахунка 70 (у складі виручки)
135.5.10	Суми отриманих дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бю­джетів	Кредит субрахунка 718
135.5.11	Доходи від продажу необоротних активів, що підлягають амортизації, продажу земельних ділянок, доходи від операцій особливого виду	Кредит субрахунків 742,743,746
135.5.12	Доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді	Різні рахунки доходів залежно від типу операції
135.5.13	Дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів	Кредит субрахунків 742, 743, 712
135.5.14	Інші доходи за звітний податковий період	Різні рахунки доходів залежно від змісту операції

11. Які процедури необхідно виконати з метою перевірки правильності оцінки доходів?

Програма аудиту доходів від операційної діяльності

- Перевірити правильність оцінки до­ходів;

- Перевірка правильності визначення дати визнання доходів від надання послуг, виконання робіт;

- Перевірка документального підтвер­дження операцій отримання доходів від надання послуг, виконання робіт

- Перевірка відповідності застосовува­них на підприємстві первинних доку­ментів, які фіксують господарські операції, пов'язані з наданням послуг, виконанням робіт

- Перевірка відповідності застосовува­них на підприємстві первинних доку­ментів, які фіксують господарські операції, пов’язані з реалізацією това­рів, вимогам щодо їх складання

- Перевірка документального підтвер­дження операцій реалізації товарів

- Перевірка повноти включення до складу доходів від реалізації всіх фак­тично здійснених операцій відванта­ження товарів протягом звітного по­даткового періоду

- Перевірити правильність визначення дати визнання доходів

- Перевірити правильність оцінки до­ходів

- Перевірка відповідності застосовува­них на підприємстві первинних доку­ментів, які фіксують господарські операції, пов’язані з реалізацією гото­вої продукції, вимогам щодо їх скла­дання

- Перевірка документального підтвер­дження операцій реалізації

- Перевірка повноти форму­вання доходів минулих звіт­них періодів

- Перевірка правильності оцін­ки доходів від операцій реалі­зації цінних паперів

- Перевірка правильності оцін­ки доходів від продажу землі

- Перевірка правильності оцін­ки доходів від реалізації основних засобів невироб­ничого призначення

- Перевірка правильності оцін­ки доходів від реалізації ви­робничих основних засобів

- Перевірка документального підтвердження операцій, по­в’язаних з доходами від реа­лізації необоротних активів

- Перевірка правильності ви­знання та оцінки доходів від цільового фінансування, Перевірка документального підтвердження операцій, пов’язаних з отриманням ці­льового фінансування

- Перевірка документального підтвердження операцій, пов’язаних з доходами від безоплатного отримання то­варів, робіт, послуг, безна­дійної кредиторської забор­гованості, Перевірка правильності ви­знання та оцінки доходів від отримання поворотної фі­нансової допомоги, Перевірка податкового ста­тусу позичальника;

- Перевірка правильності оцін­ки доходів від безоплатного отримання товарів, робіт, послуг, безнадійної креди­торської заборгованості, Перевірка повноти форму­вання доходів від безоплат­ного отримання товарів, ро­біт, послуг, безнадійної кре­диторської заборгованості, Перевірка документального підтвердження операцій, по­в’язаних із доходами від без­оплатного отримання това­рів, робіт, послуг, безнадій­ної кредиторської заборго­ваності

- Перевірка правильності ви­знання та оцінки доходів від штрафів, неустойки, пені, Перевірка документального підтвердження операцій, по­в'язаних з отриманням дохо­дів від штрафів, неустойки, пені

- Перевірка правильності ви­знання та оцінки доходів від оренди, Перевірка правильності кла­сифікацій орендних операцій, Перевірка документального підтвердження операцій, по­в’язаних з отриманням дохо­дів від оренди

12. Як поділяються витрати підприємства з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток?

З метою оподаткування загальна сукупність витрат, які здійснює підприємство протягом звітного податкового періоду, поділяється на три групи:

1) витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподатку­вання (ст. 138 ПКУ);

2) витрати, що не враховуються при визначенні оподатковувано­го прибутку (ст. 139 ПКУ);

3) витрати подвійного призначення (ст. 140 ПКУ).

Головною ознакою витрат, які включаються до складу витрат першої та третьої груп, є те, що вони мають бути підтверджені на­лежним чином оформленими первинними документами та бути по­в'язаними з господарською діяльністю підприємства - платника по­датку на прибуток.

У свою чергу, витрати, що враховуються при обчислені об’єкта оподаткування, відповідно до ст. 138 ПКУ поділяються на:

- витрати операційної діяльності;

- інші витрати.

12. Які витрати не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток?

Не включаються до складу витрат:

- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності;

- платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;

- суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;
- витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів;

- витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;
- суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу;
- витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;
-дивіденди;
- витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку;

- вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу;

- суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

- витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації);

- витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному;
- витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених підпунктом 139.1.15 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу;

- витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов:

а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;

б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

13. Що таке витрати подвійного призначення?

Витрати подвійного призначення, які включаються до складу валових витрат:

• витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням основної діяльності;

• витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника, а також на проведення аудиту;

• витрати, пов'язані з професійною підготовкою фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком пов'язаних осіб;

• витрати на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів, але не вище 10% від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування;

• витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку;

• витрати зі страхування кредитних, транспортних і комерційних ризиків, майна платника;

• витрати на відрядження фізичних осіб у межах фактичних витрат на: проїзд; оплату вартості проживання у готелях; оформлення закордонних паспортів та віз; сум виплачених добових в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

• витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі платника станом на 01.07.1997 р.;

• 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів;

• проценти за борговими зобов'язаннями, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку;

• витрати на оплату праці фізичних осіб;

• суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

• суми валових внесків працівника до додаткових пенсійних планів, але не більше як 15 відсотків його сукупного доходу та інші.

Витрати третьої групи (ви­трати подвійного призначення) можуть бути враховані при обчис­ленні об’єкта оподаткування лише за дотримання спеціальних об­межувальних умов.

15. Назвіть основні завдання виконання процедур перевірки витрат.

Основними завданнями аудиту витрат є:

1) контроль за дотриманням чинного законодавства щодо обліку витрат та відображення інформації про витрати у фінансовій звітності підприємства;

2) встановлення правильності розмежування витрат за звітними періодами;

3) визначення дотримання принципу постійності обліку витрат;

4) перевірка відповідності методу обліку витрат галузевим і техніко-економічним особливостям підприємства;

5) оцінити правильність класифікації і визнання витрат;

6) встановлення правильності оцінки матеріальних цінностей, які віднесені на собівартість продукції;

7) визначення меж віднесення до затрат основної діяльності вартості матеріалів використаних на ремонт, будівництво і т.д. основних засобів;

8) перевірка правильності відображення в обліку затрат на тару й упаковку;

9) встановлення правильності списання нестач в межах природних втрат;

10) перевірка правильності списання на затрати сум безнадійної заборгованості, строк позовної давності якої минув;

11) перевірка правильності нарахування зносу на необоротні активи та його віднесення на об'єкти обліку;

12) перевірка обґрунтованості витрат, пов'язаних з організацією та управлінням виробництвом, і способів їх розподілу.

1. У чому полягають мета та основні завдання проведення аудиту розрахунків з ПДВ?

Метою аудиту розрахунків з ПДВ є оцінювання аудитором відпо­відності цих розрахунків в усіх суттєвих аспектах нормативним до­кументам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до Державного бюджету України. Якщо говорити конкретніше, то основною метою аудиту розрахунків з бюджетом з податку на дода­ну вартість є встановлення повноти нарахування і сплати податку та достовірності відображення відповідних показників у звітності.

Головними завданнями аудиту розрахунків з ПДВ є ретельна перевірка правильності нарахування податку та своєчасності його сплати до бюджету, підтвердження перевіреної інформації висно­вком, підтвердження правильності ведення обліку за цими розра­хунками, правильності заповнення звітності та відповідності даних облікових регістрів даним податкової звітності. Кожне з цих завдань поділяється на конкретніші.

Для досягнення загальної мети аудиту розрахунків з ПДВ перед аудитором постають такі основні групи завдань, як:

- встановити, чи є підприємство платником податку;

- з’ясувати законність застосування пільгового оподаткування;

- підтвердити правильність і повноту визначення об’єктів опо­даткування;

- переконатись у правильності відображення розрахунків з ПДВ.

2. Розкрийте основні методологічні принципи проведення аудиту розрахунків з ПДВ.

Основними методологічними принципами проведення аудиту податку на додану вартість є:

- визначення необхідних нормативно-правових актів, які регу­люють нарахування та сплату податку на додану вартість, ве­дення аналітичних та синтетичних регістрів обліку;

- перевірка регістрів аналітичного та синтетичного обліку податку;

- перевірка наявності податкових накладних від постачальників, які дають право на податковий кредит платнику податку, пра­вильність їх складання та відображення в реєстрі отриманих податкових накладних;

- перевірка наявності податкових накладних, які виписані по­купцям і відображають зобов’язання платника податку зі спла­ти ПДВ, правильність їх складання і відображення в реєстрі ви­даних податкових накладних;

- перевірка реєстрів виданих і отриманих податкових накладних, їх правильне заповнення, відповідність записаних сум деклара­ції з ПДВ за період, що перевіряється;

- перевірка декларацій з ПДВ, правильність їх заповнення і до­стовірність;

-перевірка перерахувань до бюджету податку на додану вар­тість, їх повноти та вчасності;

- перевірка правильності застосування ставки податку на окремі види товарів, правильність відображення податкового зобов'я­зання при реалізації основних засобів, малоцінних матеріалів, тощо. Правильність розрахунку за операціями зовнішньоеко­номічної діяльності та окремими операціями особливого виду.

3. З яких етапів складається процес проведення аудиту розрахунків з ПДВ?

У загальному вигляді процес проведення аудиту розрахунків з податку на додану вартість складається з таких етапів:

- встановлення наявної у підприємства правової бази для сплати податку;

- визначення необхідної нормативно-правової бази для перевір­ки на відповідність розрахунків з податку на підприємстві;

- встановлення переліку основних питань аудиторського дослі­дження;

- перевірка повноти і правильності відображення бази оподат­кування;

- перевірка правильності застосування ставок податку, а також арифметичних розрахунків з його нарахування;

- перевірка законності та обґрунтованості застосування пільг щодо податку;

- перевірка повноти і своєчасності сплати податку до бюджету;

- перевірка правильності складених декларацій з ПДВ, реєстрів податкових накладних, додатків до декларації і своєчасності їх подання до податкового органу;

- перевірка правильності відображення розрахунків з ПДВ у сис­темі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності;

- надання клієнту інформації про результати роботи з детальним викладенням виявлених помилок і невідповідностей та реко­мендацій щодо їх виправлення;

- підготовка висновку (якщо перевірялося лише питання розра­хунків з ПДВ) або інформації для складання загального висно­вку (при загальному аудиті);

- складання і передача замовнику підсумкових документів з пере­вірки.

4. Які джерела інформації застосовуються під час аудиту розрахунків з ПДВ?

Основними джерелами інформації при проведенні аудиту розра­хунків з податку на додану вартість доцільно вважати такі:

-дані аналітичного обліку розрахунків з ПДВ. Серед них най­більше значення мають податкові накладні, розрахунки кори­гування ПДВ та вантажно-митні декларації;

-договори, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, інша пер­винна документація щодо зовнішнього переміщення товарів, робіт, послуг;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних;

- дані синтетичного обліку з ПДВ. Основними серед них є обліко­ві дані щодо оборотів між рахунком 64 (субрахунки 641 “Розра­хунки за податками” 643 “Податкові зобов’язання” та 644 “По­датковий кредит”) і, з одного боку, рахунками 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” і 37 “Розрахунки з різними дебіто­рами” (основна інформація щодо податкових зобов’язань), а з другого, з рахунками 63 “Розрахунки з постачальниками та під­рядниками” і 68 “Розрахунки за іншими операціями” (основна інформація щодо податкового кредиту);

- Головна книга, Журнал 3;

- декларації з ПДВ з додатками та прикладеними реєстрами на­кладних;

- баланс та звіт про фінансові результати.

5. Які методи і прийоми застосовуються підчас аудиту розрахунків з ПДВ?

Основними методами та прийомами збирання аудиторських до­казів для перевірки розрахунків з податку на додану вартість є такі:

1. Арифметична перевірка підрахунків точності визначення роз­міру податкового кредиту та податкових зобов’язань.

2. Тестування надійності систем бухгалтерського обліку та вну­трішнього контролю розрахунків з податку на додану вартість на основі спеціально розроблених тестів.

3. Перевірка дотримання основних облікових принципів та пра­вил обліку розрахунків з податку на додану вартість, що дає змогу визначити дійсний стан їх обліку.

4. Запити та підтвердження для отримання у письмовому вигляді інформації від покупців, постачальників, банків, юристів з пи­тань, які стосуються визнання складових числового визначен­ня податку.

5. Документальна перевірка для підтвердження облікових запи­сів первинними документами, встановлення їх реальності та правильності оформлення.

6. Сканування, що передбачає виокремлення з усієї сукупності записів, документів, які підтверджують облік розрахунків з по­датку на додану вартість тих, які мають нетиповий характер операцій, нетипову кореспонденцію рахунків, незвично великі (малі) суми тощо.

7. Усне опитування, анкетування керівництва підприємства, його персоналу на основі заздалегідь розроблених переліків питань з метою ознайомлення з особливостями їх роботи та викону­ваних ними функцій щодо розрахунків з податку на додану вартість. Здебільшого отримана таким чином інформація по­требує додаткового підтвердження з інших документальних джерел.

8. Перевірки по суті, які передбачають детальні перевірки запи­сів за рахунками бухгалтерського обліку, на яких обліковують­ся розрахунки з податку на додану вартість підприємства.

9. Відсікання - ретельна перевірка облікових записів, пов’язаних із визнанням та оцінкою податкових розрахунків, зроблених наприкінці звітного періоду та на початку наступного.

10. Аналітичні процедури, які являють собою аналіз та оцінку отри­маної інформації щодо обліку розрахунків з податку на додану вартість, вивчення найважливіших показників, які їх харак­теризують. Аналітичні процедури є достатньо ефективними, оскільки дають змогу значно скоротити обсяг аудиту, виявити певні невідповідності, уточнити оцінку аудиторського ризику.

6. Які основні напрями перевірки необхідно включити до програми проведення аудиту розрахунків з ПДВ у частині податкових зобов'язань?

1. Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (до 01.01.2014-20 %, 3 01.01.2014- 17%), виключаючи операції з імпорту товарів:

1. Перевірка на відповідність обліку операцій, що оподатко­вуються за основною ставкою, з постачання товарів/послуг (та прирівняних до них операцій), здійснені на митній тери- торії України, та ті, місце поставки яких згідно з ПКУ визна­чено на митній території України.

2. Перевірка на відповідність обліку інших визначених ПКУ обсягів постачання, що оподатковуються за основною став­кою

2.Операції, що оподатковуються за ставкою 0 %:

1. Перевірка на відповідність обліку операцій, пов’язаних з експортом товарів (супутніх послуг) та прирівняних до них операцій з постачання товарів (супутніх послуг), що перебу­вають у вільному обігу на території України, у митний режим магазину безмитної торгівлі, митний склад або спеціальну митну зону, створені згідно з положеннями глав 35-37 Мит­ного кодексу України

3.Операції, що не є об’єктом оподатку­вання:

1. Перевірка на відповідність обліку операцій, що не є об’єк­том оподаткування відповідно до ст. 1% Податкового кодек­су України, як частини в загальному обсязі поставки та заре­єстрований платником ПДВ згідно з вимогами кодексу.

2. Перевірка на відповідність обліку операцій, що не оподат­ковуються податком на додану вартість у зв’язку з визна­ченням місця постачання послуг за межами митної терито­рії України відповідно до пунктів 186.2 і 186.3 Податкового кодексу України.

3. Перевірка на відповідність обліку операцій, звільнених від оподаткування згідно зі ст. 197 та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX По­даткового кодексу України, звільнені від оподаткування від­повідно до міжнародних договорів (угод)

4.Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України:

Перевірка на відповідність обліку операцій з отримання по­слуг від нерезидента на митній території України. До них належать послуги, місце постачання яких (у тому числі на­даних нерезидентом) визначається відповідно до ст. 186 По­даткового кодексу України. Зокрема, до них входять послу­ги від нерезидента, якщо:

- місцем їх фактичного постачання є митна територія України;

- фактичне місцезнаходження нерухомого майна, об’єктів нерухомості чи будівництва, щодо яких надаються послу­ги, - митна територія України

5.Коригування податкових зобов’язань:

1. Перевірка правильності та обґрунтованості коригування згідно з вимогами ст. 192 Податкового кодексу України об­сягів постачання та податкових зобов’язань.

2. Перевірка правильності та обґрунтованості коригування згідно з вимогами ст. 192 Податкового кодексу України об­сягів постачання, за якими не нараховувався податок на до­дану вартість.

3. Перевірка правильності та повноти формування суми збільшення податкових зобов’язань платника податку, якщо він скористався пільгами відповідно до ст. 197 Податкового кодексу України, підрозділу 2 розділу XX Податкового ко­дексу України, умов міжнародних договорів, і таке збіль­шення виникло у зв'язку з нецільовим використанням това­рів, увезених у пільговому режимі

7. Що належить до основних завдань аудиту розрахунків з ПДВ?

Завданнями аудиту ПДВ є:

1) встановлення своєчасності реєстрації підприємства платни­ком ПДВ;

2) визначення наявності обґрунтованих підстав у підприємства для зняття з реєстрації платником ПДВ;

3) оцінення переваг і недоліків для підприємства як платника та неплатника ПДВ з погляду оптимальності податкового наван­таження, взаємовідносин з контрагентами.

Головними завданнями аудиту розрахунків з ПДВ є ретельна перевірка правильності нарахування податку та своєчасності його сплати до бюджету, підтвердження перевіреної інформації висно­вком, підтвердження правильності ведення обліку за цими розра­хунками, правильності заповнення звітності та відповідності даних облікових регістрів даним податкової звітності. Кожне з цих завдань поділяється на конкретніші.

Основним серед конкретних завдань аудитора є підготовка ауди­торських доказів за певним об’єктом. На підставі аналізу й узагаль­нення даних аудиторських доказів аудитор робить висновки про правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність бухгал­терської звітності.