Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Поняття туризмута його види

Туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без зайняття оплачуваною діяльністю.Згідно до Закону України "Про туризм" туризм класифікується за організаційними формами та видами (стаття 4).
Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі існують такі види туризму:
- дитячий;
- молодіжний;
- сімейний;
- для осіб похилого віку;
- для інвалідів
.
Залежно від мети подорожі туризм поділяють на такі види:- спортивний;
- пізнавальний (екскурсійний); -діловий;
- любительський (мисливський, рибальський); -релігійний;
- рекреаційний;
- реабілітаційний;
- професійно-прикладний;
- учбовий;
- краєзнавчий; -пригодницький;
- експедиційний;
- комерційний;
- комбінований;
- культурно-освітній;
- лікувально-оздоровчий;
- екологічний (зелений), тощо
. В залежності від мети туризм може бути: культурно-освітнім, оздоровчо-лікувальним, релігійним та спортивним. Для реалізації спортивної мети здійснюють подорожі, насичені природними перешкодами, що дає змогу класифікувати їх як спортивні походи.
Пізнавальний туризм проводиться з метою розширення знань та уявлень щодо тих чи інших об'єктів, пам'яток соціального та природного змісту.
Діловий туризм передбачає здійснення турів, в процесі яких вирішуються комерційні справи: подорожі на конференції, симпозіуми, виставки тощо.
Релігійний туризм це здійснення подорожі віруючими по святих місцях.
Реалізація культурно-освітньої мети здійснюється при подорожах по містах, регіонах, країнах в процесі яких туристи знайомляться з архітектурою, пам'ятниками, музеями, опановуючи історію, культуру, звичаї та традиції різних народів.
Лікувально-оздоровча мета здійснюється в процесі рекреаційного, реабілітаційного та зеленого туризму.

Зелений туризм має на меті прилучити жителів міст до відпочинку у екологічно-чистому районі сільської місцевості. Такі подорожі в основному здійснюються сім'ями.
Рекреаційний туризм це відновлення фізичних й психічних сил людини засобами туризму. Це туризм активного відпочинку й оздоровлень, тому його часто називають оздоровчим.
Реабілітаційний туризм має цільову функцію - лікування визначених захворювань засобами туризму. При цьому використовуються необхідні кліматичні умови різних місць перебування туристів, цілющі джерела, дозоване навантаження на прогулянках, тощо.
Професійно-прикладний туризм має за мету удосконалення професійних знань, умінь, навичок засобами туризму.
Учбовий туризм це здійснення подорожі з метою отримання певних знань.
Велика різноманітність видів туризму та форм його проведення зумовлює необхідність виділення груп, за якими зручно його класифікувати:
- за характером туристичного маршруту існують такі види туризму: рівнинний, гірський, водний, спелео, повітряний, космічний, змішаний;
- залежно від засобів пересування: пішохідний, лижний, кінний, автомобільний, велосипедний, водний, автобусний, залізничний, авіаційний, комбінований;
- за місцем проведення подорожі розрізняють туризм внутрішній (національний) та зовнішній (міжнародний);
- за діяльністю - туризм з активними (веслові судна, плоти, катамарани, велосипеди та інші) і пасивними (морські та річкові круїзи, подорожі на автобусах, яхтах, тощо) засобами пересування;
- за способом організації подорожі (організований і неорганізований, плановий та самодіяльний);
- за туристичною програмою (традиційний, екзотичний та екологічний);
- за сезонністю (літній, зимовий та міжсезонний туризм);
- за рівнем доступності й соціальної значимості в житті суспільства туризм ділиться на соціальний, що має масовий характер у зв'язку з його доступністю широким колам населення, й елітарний, доступний з тих або інших причин (за ціною, за фізичним навантаженням тощо) обмеженому контингенту.
В залежності від місця проведення подорожі туризм ділять на міжнародний та внутрішній, який може бути далеким й близьким в залежності від відстані. Міжнародний туризм в свою чергу поділяється на в'їздний (іноземці на Україну) та виїзний (громадяни України - за кордон). Внутрішній туризм передбачає подорожі громадян в межах своєї держави. За організаційними основами туризм ділиться на організований і неорганізований. Організований туризм за формами організації ділиться на плановий й самодіяльний.

33. Умови та правила здійснення туристичної діяльності на ринку України(правила ліцензування) Для отримання ліцензії на право здійснення туроператорської та турагентської діяльності суб'єкти господарювання повинні звернутися до Держтурадміністрації України із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. До такої заяви додаються копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа, та додаткові документи згідно з п. 27 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Суб'єкт господарської діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність без отримання ліцензії на турагентську діяльність. Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слова «туроператор» і «турагент» без отримання ним ліцензії на здійснення відповідно туроператорської чи турагентської діяльності. Слід зазначити, що надаються оригінали всіх документів, які після звіряння повертаються такому суб'єкту. Якщо заяву та необхідні документи подає до Держтуризмкурорту України не керівник суб'єкта господарювання, а його довірена особа, то вона має надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти інтереси заявника з усіх питань його господарської діяльності. Плата за ліцензію здійснюється після прийняття рішення про видачу ліцензії та становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за видачу кожної копії ліцензії (для підрозділів, філій) – один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.).

34. Характеристика основних програмних заходів Програма обслуговування туристів- перелік історико-культурних об’єктів, визначних місць, а також перелік туристичних послуг, що надаються туристам у визначеній послідовності, часі, місці та умовах обслуговування. Програма перебування- набір запланованих послуг, розподілений по днях та годинах їх надання. Програми можуть бути створені на тривалий термін і включати такі види заходів: індивідуальні заходи-це заходи, в яких турист може взяти участь згідно свого бажання індивідуально(ігри, відвідування бібліотеки, концертів); групові-це заходи, які відбуваються в тому разі, якщо буде зібрано необхідну кількість учасників(екскурсії,поїздки, подорожі); масові заходи-заходи, які вимагають масової участі туристів(турніри, конкурси,свята). Види програмних заходів: 1. Екскурсійно-інформаційні: екскурсії(різні за тематикою, засобом пересування та місцем проведення); 2. Культурно-видовищні: відвідування концертів, театрів, фестивалів мистецтв, фольклорних програм; 3. Розважальні заходи: різноманітні конкурси, анімаційні програми, атракціони, ігри, вікторини; 4. Соціальні заходи: вечори та зустрічі дружби, форуми та мітинги, відвідання спецоб’єктів-промислових підприємств, дитячих і навчальних закладів; 5. Спортивно-оздоровчі: заняття різними видами спорту та навчання його; масаж та голкотерапія; відвідання сауни, бані чи басейну, фітнес центру; організація спортивних змагань; походи…дайвінг.

35. Види турів за критерієм розподілу у відповідності з віком подорожуючих

1. Дитячі тури – тури, в яких крім основних послуг переважають пізнавальні, спортивно-оздоровчі, навчальні, розважальні заходи. 2. Молодіжно-студентські тури – подорожі, в яких окрім основних послуг переважають розважальні, анімаційні заходи, музичні програми тощо. 3. Тури для людей середнього віку – тури, в яких окрім основних послуг, пропонуються культурно-розважальні, пізнавальні заходи та ознайомлювані програми. 4. Тури для людей третього віку – тури, в яких окрім основних послуг, переважають оздоровчі, профілактичні заходи, а також екскурсійно-пізнавальні програми (у тому числі й культурні), що користуються підвищеним попитом.

36. Сутність туризму як соціального явища

Туризм як важливе соціальне явище сучасності підкоряється об'єктивним законам розвитку людського суспільства. Він активно впливає на життєдіяльність суспільства і в той же час залежить від суспільства, стану розвитку його продуктивних сил і виробничих відносин.Туризм здійснює позитивний вплив на розвиток суспільства та його значення:- політичне - як фактору миру та співдружності;- економічне - як джерела одержання прибутків, надходження коштів, збільшення валового національного продукту, стимулу розвитку багатьох суміжних галузей господарства, створення робочих місць і розбудови регіональних економік;- культурно-виховне - як одного із засобів піднесення культурного рівня людини та суспільства в цілому, духовного збагачення, збереження історичної пам'яті народу та його культурного спадку;- соціально-демографічне - як фактору оздоровлення суспільства, продовження активного життя людини тощо.Попри велике позитивне значення туризму для розвитку суспільства він може також мати негативний вплив на суспільне життя. Іноді туризм може загрожувати здоров'ю людей. Це особливо характерно для спортивного туризму з активними засобами пересування, тут травми - не рідкість, а іноді мають місце фатальні випадки.Як і наслідки взаємодії туризму та суспільства, так і розвиток туризму в цілому залежать від комплексу умов - природно- географічних, історико-політичних, соціально-економічних, демографічних, що склалися у суспільстві, і чинників, що їх визначають. Останні прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні.

37. Критерії поділу (ознаки класифікації) видів турів,їх характеристика.

Перша ознака – за формою побудови туру. До цієї ознаки відносяться: інклюзив тур(тур що складається з різних видів послуг,кожна з яких може бути реалізована окремо та має власну ціну.) та пекідж –тур(подорож за визначеним маршрутом з певним комплексом послуг) Друга ознака – залежно від змісту програм обслуговування. До цієї ознаки відносяться:тематичні тури(тури в яких переважають екскурсійна та пізнавальні заходи), курортно-оздоровчі (тури в яких переважають оздоровчо – відновлювальні заходи), спортивні тури(тури з насиченими спортивними заходами чи з активними засобами пересування), комбіновані тури (тури які поєднують елементи тематичних, культурно – оздоровчих чи спортивно-похідних подорожей), шоп-тури (туристична подорож, метою якої є купівля товарів,характерних для країни перебування) Третя ознака – за формою організації подорожі. До цієї ознаки відносяться: Vip – тури, тури Alacart,тури Stopovеr, cet – тури, тур «каскад», велнес-тур,флеш-тури, джип-сафарі, круїзні програми, рекламний або інформаційний тур, тур «Система фортуна».

Четверта ознака – за відношенням до життєвого циклу. До цієї ознаки відносяться: Основні тури(продукти,що знаходяться на стадії зростання та приносять основний прибуток туристичному підприємству), підтримуючі тури (тури, що стабілізують доходи від продажу і знаходяться на стадії зрілості), стратегічні тури (тури,що мають забезпечувати майбутні прибутки туристичного підприємства та знаходяться на стадії розроблення й впровадження), тактичні тури (мають стимулювати продаж основних,та знаходяться як правило на стадії зростання і зрілості) П’ята ознака - за сезонністю: цілорічні тури,сезонні тури. Шоста ознака – за побудовою траси маршруту. До цієї ознаки відносяться: лінійні тури(тури з відвідування декількох пунктів обслуговування та не збігання пунктів початку та кінця подорожі), радіальні (стаціонарні) тури (тури з відвідуванням одного пункту обслуговування,звідки можливі екскурсії, але за умови повернення на місце основного обслуговування), кільцеві тури (тури з відвідуванням декількох пунктів обслуговування,де пункт початку та закінчення подорожі збігається)
Сьома ознака - за тривалістю подорожі: багатоденні тури(відпускні)(більше 7 днів), тури вихідного дня (3-4 дні) Восьма ознака –за віком: дитячі тури, молодіжно – студентські тури, тури для людей середнього віку, тури для людей третього віку. Дев’ята ознака – за складом груп подорожуючих: індивідуальні, групові, сімейні тури.

38. Види турів в залежності від форми організації подорожі:

VIP – тури – тури за классом VIP – обслуговування, в яких всі його елементи підбираються відповідно до індивідуального замовлення туриста. Тури Alacart - тури з визначенням маршруту за вибором самих туристів. Cet – тури – стандартні економічні тури для групового туризму. Тур «Каскад» (або фікс – тури) - це групові тури,в яких склад групи формується безпосередньо в країні (чи місці) відвідування, а подорож відбувається заздалегідь спланованим маршрутом,за визначеною програмою перебування та з певним комплексом послуг. Велнес тур – це тури на санаторне- курортне лікування, регенерацію, рекреацію, релаксацію, чи будь-якого іншою метою,яка спрямована на відновлення життєвих сил,відпочинок та оздоровлення. Флеш- тури – це групові тури,в яких склад групи змінюється залежно від країн відвідування,тобто до групи туристів приєднуються індивідуали, маршрут подорожі яких збігається. Джип-сафарі – це подорожі на природу,або подорожі в заповідник на джипах- позашляховиках та об’єднують здебільшого організовану колону автомашин,в якій крім джипів з туристами та супроводжуючих,також є транспорт з палатками,паливом,продуктами харчування. Як правило туристи керують особисто,але є можливість найму професійного водія. Круїзні програми – це програми перебування на круїзному судні, які включають змістовну програму відпочинку та берегову програму – сукупність послуг9 екскурсій, відвідування театрів,анімаційні програми), що надаються учасникам круїзу в портах заходу. Рекламно- інформаційний тур – безкоштовний чи пільговий(реалізований за собівартістю) тур,що організовується для турагенств чи співробітників авіакомпанії,з метою їх ознайомлення з певними туристичними маршрутами та центрами. Тур «Система фортуна» - продаж пакетів послуг зі знижкою на проживання без зазначення конкретного готелю,назва якого стає відомою по приїзді на місце відпочинку. При цьому гарантується розміщення в готелі певної категорії.

39. Поняття «турист», «екскурсант»

Основною статистичною одиницею туризму є відвідувач – особа, яка подорожує в будь-яке місце,що знаходиться за межами її звичайного середовища, на термін, що не перевищує 12 місяців, і головною метою поїздки якої не є діяльність,яка оплачується із джерела в місці відвідування. Відвідувачі в свою чергу, поділяються на туристів і екскурсантів. Турист – відвідувач, який здійснює не менше,ніж одну ночівлю в колективному або індивідуальному засобі розміщення країни відвідування. Одноденний відвідувач (екскурсант) - відвідувач, який не здійснює ночівлю в колективному або індивідуальному засобі розміщення країни відвідування. Законодавством України (законом України «Про туризм») турист ототожнюється з мандрівником і трактується як особа,яка здійснює подорож по Україні або іншу країну з різною,не забороненою законом країни перебування,метою на термін 24 годин, до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов’язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

40.Господарсько-економічна функція туризму.

Господарська - економічна функція туризму є значною серед інших функцій туризму.. Потреби подорожуючої людини, з огляду на масовість, сформували галузь сфери обслуговування населення, яка при подальшому розвитку перетворилась в індустрію туризму – міжгалузевий комплекс, що відіграє провідну роль в економіці багатьох країн світу. Економічна складова туристичної діяльності проявляється не тільки в комерційній спрямованості, а й в посиленні соціальної та економічної ролі туризму (реставрація пам’яток історії та культури, природоохоронні заходи, реконструкція матеріальної бази, освітянська та виховна робота засобами туризму тощо). Господарська складова характеризується використанням таких факторів виробництва, як капітал, земля і праця. При комбінуванні різноманітним чином даних факторів для виробництва нового туристичного продукту відбувається створення доданої вартості. Таким чином, підприємства, які працюють у туристичній галузі, вироблять нові продукти і тим самим сприяють створенню доданої вартості в економіці.

Туризм впливає на економіку в таких аспектах:

1) є джерелом доходу для місцевого населення туристських центрів;

2) стимулює розвиток галузей, пов’язаних з випуском предметів народного вжитку, бо приплив туристів підвищує попит на багато видів товарів, завдяки чому виробництво розвивається;3) сприяє розвитку пізнання і розважального бізнесу, бо зі сторони місце-вої влади приділяється велика увага “ресурсам гостинності”, збереженню культурної спадщини (пам’ятників, музеїв, архітектурних ансамблей), побудові різноманітних атракціонів для розваг;4) дає прибуток і сприяє розвитку транспортних підприємств і організацій;5) стимулює розвиток підприємств зв’язку, бо підтримуючи контактиз місцем постійного проживання, туристи використовують пошту, телеграф, телефон;6) обумовлюють зростання попиту на вироби місцевої промисловості, сувеніри, які є рекламою для туристського центру;7) сприяють припливу до країни іноземної валюти.

Економічне значення туризму в масштабі держави полягає в можливостінадходжень до державного і місцевих бюджетів через податки, а також поповнення позабюджетних фондів.

41. Види туризму що підлягають ліцензуванню в Україні,та їх характеристика.

Туристична діяльність підлягає обов'язковому державному ліцензуванню. Видача ліцензій здійснюється відповідно доЗакону Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України та місцевими органами виконавчої влади у сфері туризму.
Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:
— іноземний туризм — організація приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні;
— внутрішній туризм — організація приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні;
— зарубіжний туризм — організація туристичних поїздок за межі України;
— екскурсійна діяльність;
— організація масового і спортивно-оздоровчого туризму (піші походи, альпінізм); організація літніх таборів. Метою ліцензування є створення рівних можливостей длясуб'єктів підприємництва на ринку туристичних послуг тазабезпечення захисту прав і законних інтересів держави таспоживачів цих послуг, підвищення рівня туристичногообслуговування, приведення його у відповідність з міжнароднимивимогами. За видачу ліцензії стягується плата відповідно до вимогчинного законодавства.Уся сума плати надходить на рахунок позабюджетних коштівДержкомтуризму України (у Фонд розвитку туризму) або на рахункимісцевих органів ліцензування, яким це право делегованеДержкомтуризмом України.

Строк дії ліцензії три роки.

42. Критерії розподілу туризму за видами та формами.

Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показ-никами: за метою, засобами пересування, характером, термінамиі тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифіка-ції туристичних подорожей і поділі їх на види вирішальне зна-чення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить пе-ред собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальнихпотреб, одна з них переважає. Форми і види туризму залежать від низки чинників:наявності й тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров'я, рівня духовного розвитку, особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту, розмаїтості природних умов і сезонності, наявності певних засобів пересування.З огляду на мету та умови можна виокремити форми і видитуризму.Залежно від виду туризм поділяють на: внутрішній або національний — подорожі у межах своєїкраїни; іноземний або міжнародний — подорожі поза межами країни. За характером організації туризм поділяють на: плановий (організований);самодіяльний (неорганізований).Плановий туризм — це внутрішній туризм за маршрутами,розробленими і організованими відповідними туристичнимиорганізаціями, з наданням певного комплексу послуг (екскур-сійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцем проживання, харчування тощо). Подорожі груп або окремих туристів, що здійснюються не запланом, передбаченим туристичними організаціями і підприємс-твами, є самодіяльним (неорганізованим) туризмом. Туристи са-мі вибирають і розробляють маршрути своїх подорожей. Самоді-яльний туризм об'єднує на добровільних засадах аматорівпішохідних, лещетарських, велосипедних, автомобільних, гірських та інших походів різної кваліфікації. За кількістю учасників виокремлюють: індивідуальний туризм;груповий туризм. Подорож окремої сім'ї або однієї людини за власним планом — це індивідуальний туризм, подорож групи людей — груповий. За термінами і тривалістю подорожей туризм поділяють на: короткочасний (туризм «вихідного дня»);тривалий. За територіальною ознакою внутрішній туризм поділяють на: місцевий;дальній.Місцевий туризм передбачає організацію туристичних подо-рожей у межах рідного краю, а дальній — поза його межами. За інтенсивністю туризм поділяють на:постійний;сезонний:односезонний;двосезонний. Під постійним туризмом розуміють рівномірне відвідуваннятуристських районів і населених пунктів упродовж року, а під се-зонним — у певний час року. Сезонний туризм поділяють на од-носезонний і двосезонний. Односезонний поширений у районах,які відвідують у певний час року, переважно влітку або взимку, адвосезонний характеризується туристичними потоками і влітку, івзимку. Залежно від мети подорожі туризм поділяють на:пізнавальний (екскурсійний) — відвідування та ознайомленняз пам'ятними місцями та пам'ятками культури, історії, природи;

оздоровлювально-пізнавальний — поєднання цілей оздоро-влення і пізнання; курортно-лікувальний — пересування людей, зумовлене по-требою поліпшити стан здоров'я; спортивний — участь у спортивних заходах; вихідного дня — перебування кілька днів за межами міста, атакож у спеціалізованих зонах відпочинку; діловий — відвідування об'єктів за професійним інтересом; релігійний;зелений; аматорський — мисливство, рибальство тощо.

43. Туристична політика та її види

Туристична політика є одним із видів соціально–економічної політики держави. Туристична політика держави – це діяльність держави з розвитку туристичної індустрії та суб'єктів туристичного ринку, вдосконалення форм туристичного обслуговування громадян і закріплення на їх основі свого політичного, економічного та соціального потенціалу

У залежності від рівня, на якому вона визначається і реалізується, розрізняють: державну туристичну політику, регіональну і туристичну політику окремих підприємств, які займаються туризмом.

Туристична політика є системою, в межах якої сполучаються інтереси комерційних підприємств, некомерційнихустанов та держави, спрямовані на задоволення потреб населення 8 послугах туризму, на реалізацію економічних, політичних, соціокультурних та екологічних, просвітницьких та інших Функцій туризму. При цьому діяльність комерційних підприємств - суб'єктів ринку спрямована на реалізацію турпродукту і отримання прибутку, діяльність некомерційних суб'єктів ринку надає перевагу реалізації соціокультурних цілей, а державна політика узгоджує інтереси суб'єктів ринкової діяльності і держави як в економічній, так і в соціальній сферах і полягає в стимулюванні ринкових процесів, розвиткові індустрії туризму задля виконання як внутрішніх, так і міжнародних функцій на туристичному ринку. Проведення туристичної політики передбачає прогнозування розвитку туризму та планування туристичної діяльності, тобто розробку комплексних програм розвитку індустрії туризму. Основою таких програм саме є аналіз стану національного ринку туристичних послуг,

Практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у фінансуванні та створенні туристичної інфраструктури.

Від розвитку туристичної індустрії напряму залежить кількість нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету, культурний обмін між представниками різних національностей тощо. Держава, визнаючи туристичну діяльність як одну із пріоритетних галузей економіки, сприяє розвитку туристичної діяльності i створює сприятливі умови для її функціонування. При цьому основними цілями державного регулювання туристичної діяльності є: забезпечення прав громадян на відпочинок, свободу пересування тощо; створення умов для діяльності, спрямованої на виховання, навчання й оздоровлення туристів; розвиток туристичної індустрії, створення нових робочих місць, збільшення доходів держави; збереження об'єктів туристичного показу, раціональне використання природного та культурного потенціалу країни, туристичних pecypсiв. Державне регулювання туристичної діяльності здійснюється через: створення нормативно-правової бази, спрямованої на упорядкування та вдосконалення відносин у галузі туристичної індустрії; гармонізацію української нормативно-правової бази туризму з міжнародним правом; сприяння в просуванні турпродукту на внутрішньому та світовому туристичних ринках; ліцензування, стандартизацію в туристичній індустрії, сертифікацію тури­стичного продукту; встановлення правил в'їзду, виїзду та перебування на території України; прямі бюджетні асигнування на розробку та реалізацію державних цільових програм розвитку туризму; захист прав та інтересів туристів, забезпечення їх безпеки; сприяння кадровому забезпеченню туристичної діяльності, розвиток наукових досліджень у галузі туристичної індустрії

Іноді держави проводять політику регіональної кооперації для забезпечення заходів щодо просування і збуту своїх туристських продуктів. Однак, щоб спільне просування не стало причиною втрати їхньої своєрідності і власного іміджу, важливо, щоб дії по просуванню туризму, що базуються на регіональній кооперації, висвітлювали індивідуально кожен туристський центр. Одним з наочних прикладів такого виду кооперації є РАТА, що включає більшість туристських центрів Східної і Південно-Східної Азії і Тихоокеанського регіону. Сьогодні країни Індійського океану за прикладом РАТА також намагаються створити свою регіональну асоціацію, у яку повинні ввійти Австралія, Індія, Пакистан, Малайзія, Сінгапур. За допомогою такої кооперації ці країни зможуть проводити просувницьку діяльність не тільки на своїх традиційних ринках, але і в усьому світі. Малі групи країн, що розвиваються, що знаходяться в однакових географічних зонах, також організують регіональні кооперації, наприклад, ті ж острови Індійського океану створили Комісію Індійського океану для спільної участі в ярмарках і виставках. туристична політика держави - це сукупність форм, методів та напрямків впливу держави на функціонування туристичної індустрії для досягнення конкретних цілей збереження та розвитку її соціального-економічного комплексу.
До основних напрямків туристичної політики України належать:
1) захист прав подорожуючих;
2) захист інтересів виробників вітчизняного туристичного продукту;
3) всебічна підтримка внутрішнього та в'їзного туризму, що може проявлятися у формі:
а) прямих інвестицій у формування туристичної інфраструктури;
б) наукового та рекламно-інформаційного забезпечення просування національного туристичного продукту на світовому ринку;
в) податкових та митних пільг, стимулюючих надходження інвестицій.

44. Види турів в залежності від змісту програм обслуговування

Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні. Однією з класифікаційних ознак є зміст програми перебування. Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким принципам:
- безпека- комфортність - ергономічність (відповідність турпродукта та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);- достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;- категоріальна відповідність (всі складові тура повинні відповідати заявленому класу обслуговування);- конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяльності турфірми). Тематичні тури – тури, в яких переважають екскурсійні та пізнавальні заходи(відбідуваня музеїв, вивчення мови, сторичний туризм;етнографічний туризм;літературний туризм;
подорожі міфологічними місцями; туризм для гурманів) Однією з найцінніших переваг тематичного туризму полягає в можливості надання даних послуг протягом усього року. Туристи, які мають особливі інтереси, можуть користуватися послугами тематичного туризму цілий рік, що забезпечує надходження коштів протягом усього року. можуть бути як груповими так і індивідуальними, за спеціально розробленими маршрутами, з урахуванням побажань туристів.

Курортно-оздоровчі - тури, в яких переважають оздоровчо-лікувальні заходи(курортні програми,профілактичне лікування, водо-, грязелікування, викорсит.мін.вод, відпочинок біля моря, фітопроцедури). Харчування на оздоровчих турах повинен мати асортимент страв, відповідний тій чи іншій дієті, раніше прописаноїврачом-диетологом. Для організації оздоровчих турів використовуються зручні, комфортабельні готелю, пансіонати, санаторії, які працюють у тихих озеленених районах, поблизу природничих чи штучних водойм.

Спортивні тури з насиченням спортивними заходами чи з активними засобами пересування(походи та прогулянки, катання на лижах, санчатах, велотури, дайвінг, пригдницькі експедиції) Всі тури спортивно-оздоровчого напрямку можна умовно поділити на три великі групи:
тури без спортивних походів, що включають в програму відпочинку в туристичному комплексі різноманітні види спортивно-оздоровчих, а також інтенсивних спортивних занять;
тури, що містять у своїй програмі некатегорійні спортивні (любительські) походи;
тури для туристів-спортсменів з використанням походів задля отримання або захисту певної категорії різної складності. Комбіновані тури – поеднують елементи тематичних, курортно-оздоровчих чи спортивних подорожей. Шоп-тури – тур.подорож з метою купівлі певних товарів, характериних для країни пербування. (взуття, трикотажу й інших товарів — у Туреччині, Італії, Португалії, Сирії; текстилю — в Індонезії; хутра — в Греції й Аргентині; меблів — у Польщі й Італії; теле- і радіотоварів — в ОАЕ; автомашин — у Німеччині, Швеції, Голландії). Ціна турпакета зазвичай включає: переліт, трансфери, страховку, проживання в недорогому готелі, поїздки до торгових центрів, на склади і фабрики в супроводі гіда, який допомогає робити покупки. За наявності великої кількості шоперів турфірми відправляють їх чартерними рейсами.

45.Законодавча база провадження туристичної діяльності в Україні.

Інструкція про умови і правила провадження
підприємницької діяльності, пов'язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійні умови), та контроль за їх дотриманням спрямована на впорядкування туристичної діяльності, що здійснюється суб'єктами підприємництва України, які надають послуги в галузі іноземного та зарубіжного туризму, захист прав та інтересів держави в галузі туризму, захист прав та інтересів споживачів туристичних послуг, забезпечення їх безпеки.

Інструкція визначає основні умови і правила, якими повинні
керуватися у своїй діяльності суб'єкти туристичної діяльності
незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування.

Для провадження діяльності, пов'язаної з організацією
іноземного та зарубіжного туризму, суб'єкти туристичної діяльності
отримують у встановленому порядку ліцензію.

Туроператор і турагент повинні дотримуватися таких організаційних вимог:

- Провадити діяльність у галузі туризму, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності відповідної ліцензії.

- Надавати туристичні послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації, після проведення такої сертифікації в установленому порядку

- Залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам, що визначені цими Ліцензійними умовами, а у випадках, визначених чинним законодавством України, мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу.

- Надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором про туристичне обслуговування.

- Виконувати вимоги чинного законодавства України щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля.

-Документи, пов`язані з провадженням туристичної діяльності, повинні зберігатися у туроператора і турагента відповідно до вимог чинного законодавства України.

- Туроператор і турагент повинні вести облікову та іншу, визначену чинним законодавством України, документацію та звітність.

- Подавати до місцевих органів виконавчої влади в галузі туризму та органів державної статистики за місцезнаходженням у визначені терміни, у повному обсязі достовірну статистичну інформацію за формами державної статистичної звітності.

- Відшкодовувати в установленому чинним законодавством України порядку збитки, завдані туристам, іншим особам та довкіллю.

- Укладати з туристом договір про туристичне обслуговування в письмовій (електронній) формі відповідно до вимог чинного законодавства України.

- З метою забезпечення прав та законних інтересів громадян–споживачів туристичних послуг туроператор і турагент зобов'язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами у розмірах, установлених статтею 15 Закону України “Про туризм”.

- Повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат повинен протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування письмове повідомлення разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни, для внесення відповідних змін до ліцензійного реєстру туроператорів і турагентів.

- У разі зміни найменування ліцензіата або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності ліцензіат протягом десяти робочих днів після перереєстрації в органі державної реєстрації повинен подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії встановленого зразка (додаток 4) разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

У разі зміни місцезнаходження ліцензіат зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом державної реєстрації внесення змін подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії встановленого зразка разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

53.Вимоги до кадрового складу туристичного підприємства.

Керівник суб'єкта туристичної діяльності або туристичного підрозділу повинен мати вищу освіту, а також спеціальну туристичну освіту або досвід роботи в галузі туризму не менше 3 років.

Суб'єкт туристичної діяльності зобов'язаний зберігати рішення засновників(а) (протокол, наказ тощо) про призначення керівника суб'єкта туристичної діяльності.

Назва посади керівника суб'єкта туристичної діяльності повинна відповідати назві його посади в установчих документах.

У суб'єкта туристичної діяльності повинні зберігатися трудові угоди (при їх укладанні з працівниками), документи (копії) про освіту чи фахову підготовку, трудові книжки працівників тощо.

Суб'єкт туристичної діяльності має право залучати гідів-перекладачів та екскурсоводів до роботи з іноземними туристами за умови наявності в них документів, що підтверджують їх фахову підготовку. Копії зазначених документів повинні зберігатися у суб'єкта туристичної діяльності.

У штаті туроператора повинно налічуватись не менше 50 відсотків фахівців, які мають стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років або вищу освіту в галузі туризму.

Керівник турагента чи керівник філії, іншого відокремленого підрозділу турагента (юридичної особи) повинен мати стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років або освіту в галузі туризму.

У штаті турагента (юридичної особи) повинно налічуватись не менше 30 відсотків фахівців, які мають стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років або освіту в галузі туризму.

Турагент – суб’єкт підприємницької діяльності–фізична особа повинен мати освіту в галузі туризму.

У штаті суб'єкта туристичної діяльності (туристичного підрозділу) повинно налічуватись не менше 30 відсотків фахівців, які мають спеціальну туристичну освіту або стаж роботи в галузі туризму не менше 3 років.

46.Види маршрутів за побудовою.

Туристский маршрут – це попередньо намічений шлях туристського походу (екскурсії, подорожі), характеризується певним порядком переміщення туристів за географічними точкам [5].

За побудовою траси:

- лінійні – тури з відвідуванням декількох пунктів обслуговування та неспівпаданням пунктів початку та завершення подорожі;;

- радіальні – тури, з відвідуванням одного пункту (міста) обслуговування, звідки можливі екскурсії, але за умови повернення на місце основного обслуговування;;

- кільцеві- тури з відвідуванням декількох пунктів (міст) обслуговування, де пункт початку та закінчення подорожі співпадають;

- комбіновані – які включають елементи описаних вище маршрутів у різних варіаціях.

47.Визначення поняття «тур» та ознаки кваліфікації турів.

За формою побудови туру: Пекідж-тур – це подорож за визначеним маршрутом з певним комплексом послуг, тобто пакет послуг, який включає не менше двох компонентів з таких як: перевезення, розміщення, харчування чи інші послуги. Інклюзив-тур – це тур, що складається з різних видів послуг, кожна з яких може бути реалізована окремо та має власну роздрібну ціну.

В залежно-сті від змісту програм обслуговування: Тематичні тури – тури, в яких переважають екскурсійні та пізнавальні заходи (відвідування музеїв, фольклорних свят, вивчення мови, івентивний туризм; Курортно-оздоровчі – тури, в яких переважають оздоровчо-відновлювальні заходи; Спортивні тури – тури з насиченням спортивними заходами чи з активними засобами пересування.; Комбіновані тури – тури, які поєднують елементи тематичних, культурно-оздоровчих чи спортивно-пішохідні тури; Паломницькі тури – тури, з метою відвідування місця культового поклоніння святим місцям (паломництва) відповідно до релігійного віросповідання, здійснення обітниці, участі в обряді, духовного самозбагачення та ін. Шоп-тур – це туристична подорож, метою якої є купівля певних товарів, характерних для країни перебування (відвідування).

За формою організації подорожі: VIP – тури – тури за класом обслуговування “VIP” в яких всі елементи туру підбираються відповідно до індивідульного замовлення туриста, в основному одиничного виконання та вирізняються найвищою якістю обслуговування; Тури A la cartе – тури з визначенням маршруту за вибором самих туристів; Тури Stop-over – індивідуальні тури для транзитних туристів; Cet – тури – стандартні економічні тури для групового туризму; Тур “Каскад” (або “фікс-тури”) – це групові тури, в яких склад групи формується безпосередньо в країні (чи місці) відвідування, подорож яких відбувається за заздалегідь зпланованим маршрутом, за визначеною (фіксованою) програмою перебування та з певним комплексом послуг;

Велнес – тур – це тури на санаторно-курортне лікування, регенерацію, рекреацію, релаксацію чи з будь-якою іншою метою, яка спрямована на відтворення життєвих сил, відпочинок та оздоровлення. Джип-сафарі – це подорожі на природу, або подорожі в заповідник на джипах-внедоріжниках та організується здебільшого як організована колонна автомашин, в якій окрім джипів з туристами та супроводжаючими,також слідує транспорт з палатками, паливом, продуктами харчуван-ня та ін. знаряддям. Круїзні програми – це програми перебування на круїзному судні, які включають змістовну програму відпочинку та берегову програму, - сукупність послуг, що надаються учасникам круїзу в портах заходу судна в період його зупинки. Інформаційний (ознайомлюваль-ний) або рекламний тур (фем-тур) – безкоштовний чи пільговий (реалізований за собівартістю) тур, що організується для турагенств чи (або) співробітників авіаком-паній з метою їх ознайомлення з певними туристичними маршрутами та центрами. Тур “Система фортуна” – продаж пакетів послуг зі знижкою за проживання без вказівки конкретного готелю, назва якого стає відомою при приїзді на місце відпочинку.

За відношен-ням до життєво-го циклу туристич-ного продукту: Основні тури – це тури, що знаходяться на стадії росту та приносять основний прибуток туристичному підприємству; Підтримуючі тури – це тури, що стабілізують доходи від продажу та знаходяться на стадії зрілості; Стратегічні тури – це тури, що забезпечують майбутні прибутки туристи-чного підприємства та знаходяться на стадії розробки та впровадження; Тактичні тури – тури, що стимулюють продаж основних та знаходяться, як правило, на стадії росту та зрілості.

За сезонністю: Цілорічні тури – до них відносяться всі види турів за наявністю цілорічного графіку дії (напр.:екскурсійні програ-ми). Сезонні тури – це тури, які функціонують на протязі певного сезону (чи сезонів).

За побудовою траси маршруту: - лінійні – тури з відвідуванням декількох пунктів обслуговування та неспівпаданням пунктів початку та завершення подорожі;;

- радіальні – тури, з відвідуванням одного пункту (міста) обслуговування, звідки можливі екскурсії, але за умови повернення на місце основного обслуговування;;

- кільцеві- тури з відвідуванням декількох пунктів (міст) обслуговування, де пункт початку та закінчення подорожі співпадають;

- комбіновані – які включають елементи описаних вище маршрутів у різних варіаціях.

За тривалістю подорожі: Багатоденні тури (відпускні) – тури на термін від 7 днів та більше, здебільшого курортно-оздоровчого, розважального та рекреаційного змісту;

Тури вихідного дня (week-end tours) – тури на 2-4 дні, здебільшого які припадать на кінець робочого тижня чи святкові дні.

За віком: Дитячі тури – тури, в яких окрім основних послуг переважають пізнавальні, спортивно-оздоровчі, навчальні, розважальні заходи; Молодіжно-студентські тури – тури, в яких окрім основних послуг переважають заходи розважального характери, анімаційні та музичні програми, тощо; Тури для людей середнього віку – тури, в яких окрім основних послуг, пропонується ряд заходів культурно-розважального характеру, пізнавальних та ознайомлювальних програм;

Тури для людей третього віку – тури, в яких окрім основних послуг, переважають заходи оздоровчого, профілактичного характеру, а також користуються підвищеним попитом екскурсійно-пізнавальні програми, в тому числі культурного характеру.

За складом груп подорожуючих: Індивідуальні тури – тури, склад послуг в яких визначається самим замовником, а програма туру формуєтсья в момент продажу послуг туристу; Сімейні тури, Групові тури – тури у складі групи туристів, які здійснюються за заздалегідь спланованим маршрутом з певним набором туристичних послуг.

58.Функції та завдання державних органів виконавчої влади в туризмі.

Діяльність Міністерства культури і туризму (МКТ) визначена Положен-

ням про відповідне міністерство.

Основними завданнями Міністерства культури і туризму України є:

1) участь у формуванні й забезпечення реалізації державної політики у сферах культури, туризму, діяльності курортів, а також державної мовної

політики; 2) участь у формуванні й реалізації державної політики у сфері захисту

суспільної моралі; 3) координація здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відення; 4) сприяння створенню умов для задоволення національно-культурних потреб громадян України та українців, які проживають за межами України, збереженню і популяризації культурних надбань Українського народу; здійснення міжнародного співробітництва з питань, що належать до компетенції МКТ України.

Безпосередньо організацією туристської діяльності в Україні займається Державна служба туризму і курортів, діяльність якої визначена Положенням про відповідну службу. Державна служба туризму і курортів (Держтуризмкурортів) є урядо-

вим органом державного управління, який діє у складі МКТ і йому підпорядковується.

Держтуризмкурортів у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, цим

Положенням і наказами МКТ.

Основними завданнями Держтуризмкурортів є:

– участь у реалізації державної політики в туристській і курортній галузі; – здійснення в установленому порядку управління у туристській галузі, зокрема в межах, визначених МКТ, управління майном підприємств, установ та організацій, що провадять діяльність у туристській галузі і належать до сфери управління МКТ; – узагальнення практики застосування законодавства у туристській і курортній галузі, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

– виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядових функцій; – здійснення регулятивних і дозвільно-реєстраційних функцій у туристській і курортній галузі щодо фізичних та юридичних осіб.

50.Права й обов’язки туристів і екскурсантів

Туристи і екскурсанти мають право на:

– реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;

– необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристського показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;

– інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, який здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, дозволів, сертифікатів, інших документів, на-

явність яких передбачена законодавством;

– отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;

– отримання туристських послуг, передбачених договором;

– особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;

– одержання відповідної медичної допомоги;

– відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі не виконання або

неналежного виконання умов договору;

– сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових

та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;

– реалізацію інших прав.

Туристи і екскурсанти зобов'язані:

– не порушувати прав та законних інтересів інших осіб, вимоги законів, які

діють на території країни перебування; 95

– виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;

– поважати політичний і соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні віру-

вання країни (місця) перебування;

– зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної

спадщини в країні (місці) тимчасового перебування;

– дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання ту-

ристських послуг;

– надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації

туристського продукту;

– дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;

– відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями.

– виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та

законодавством країни тимчасового перебування.

48.Політична функція туризму.

Політична функція туризму проявліється в тому, що він став формою «народної дипломатії». Засобами туризму здійснюється активнее спілкування зі світом. Суспільство стає відкритішим, вільніше інтегрується у світову співдружність. Туризм – це активна форма людського спілкування, що допомагає взаємопізнанню націй, розвитку взаєморозуміння та встановленню культурно-економічних зв'язків між народами. Міжнародні туристичні зв'язки є однією із форм міжнародних відносин, що активно впливає на політику держав світу. «Туризм – шлях до миру».

51.Види туризму за критерієм «засіб пересування»

залежно від засобів пересування:- пішохідний-один з найпоширеніших видів спортивного туризму, основною метою якого є подолання групою туристів маршруту по місцевості з місця відправлення до місця прибуття за вказаний проміжок часу., лижний -,

кінний,

автомобільний,

велосипедний - один з різновидів туризму, в якому велосипед (моноцикл, біцикл, трицикл, квадроцикл, веломобілі) служить головним або єдиним засобом пересування. Є кілька туристичних велодисциплін: велошосе, маунтибайкинг, тріал. Термін "велосипедний туризм" відноситься до одного з видів активного відпочинку. Велотуризм як активний відпочинок полягає в проходженні на велосипеді маршрутів, які містять загал ьнотуристичні та специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру.

водний - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту водною поверхнею. Розрізняють декілька підвидів водного туризму: сплав по річках, рафтинг, вітрильний туризм, каякінг, каньйонінг (подолання каньйонів без допомоги плаваючих засобів), віндсерфинг, вейкбординг.

автобусний,

залізничний,

повітряний - (авіатуризм, парашутний туризм) - один з різновидів туризму, в основі якого подолання маршруту в повітрі.

комбінований;

52.ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА:

Політичне – як фактор миру та співдружності;

Економічне – як джерела отримання прибутків, надходження коштів, збільшення валового національного доходу, стимулювання розвитку багатьох суміжних галузей господарства (мультиплікативний ефект), створення робочих місць і розбудови регіональних економік;

Культурно-виховне – як одного із засобів піднесення культурного рівня людини та суспільства в цілому, духовного збагачення, збереження історичних пам’яток народу та його культурного спадку;

Соціально-демографічне – як фактору оздоровлення суспільства, провадження активного життя людини тощо.

54.Види туризму за критерієм «форма та організація продажу»

За формою організації подорожі: VІР-туризм (елітний туризм, твердий туризм) - це індивідуальний підхід до організації подорожі туристів, а також підвищений комфорт, абсолютна незалежність і обслуговування за найвищим розрядом. Для елітних туристів прийнято підбирати індивідуальний маршрут, керуючись виключно вподобаннями та бажаннями туриста.

Елітний туризм в першу чергу розрахований на заможну клієнтуру. Для цієї категорії споживачів рівень цін на ринку не має особливого значення, але вони пред'являють підвищені вимоги до якості пропонованих товарів і послуг. У зв'язку з цим потрібно відзначити ту роль, яку елітний туризм відіграє в розвитку туристичного бізнесу загалом. Елітний або VІР-відпочинок передбачає подорож за індивідуальною програмою, перебування в кращих готелях, оренду приватних літаків і яхт, відвідування будь-яких далеких куточків планети, послуги персональних гідів. VІР-туризм вимагає високих стандартів обслуговування, розкоші, а також розважальних форм: організованих форм відпочинку, концертів, вернісажів. У VІР-туризмі можна виділити наступні напрямки: o організація поїздки з нагоди масових подій (наприклад, Олімпіада, чемпіонат світу з футболу, карнавал або ж концерт улюбленої поп-зірки); o індивідуальний трансфер з персональним гідом на комфортабельному міні-автобусі, легковому автомобілі, лімузині; o VІР-сервіс згідно з концепцією обраного готелю, спрощена процедура реєстрації при заселенні в готель, бронювання SРА-послуг; o оренда різних транспортних засобів від автомобілів з водієм чи без, яхт класу "люкс" і катерів; o організація різноманітних святкових заходів, урочистих вечерь, дружніх вечірок на території готелю або поза ним з урочистим винесенням торта, піротехнічним шоу та музичним супроводом на вибір клієнта, замовлення столика в романтичному ресторані або оренда яхти на цілий день, а також поздоровлення і доставка подарунків до днів народження, ювілеїв, річниць весілля.

Комерційний туризм - це різновид туризму, який зорієнтований на одержання туристичними підприємствами прибутку, що є основним джерелом для розвитку виробництва послуг. Туристичні фірми постійно шукають найбільш оптимальне співвідношення між величиною витрат і кінцевою ціною турпродукту. Надавані ними туристичні послуги орієнтовані в основному на клієнтів із середнім і високим рівнем доходу.

Соціальний туризм - це подорожі, що субсидуються із джерел позабюджетного фінансування та за рахунок коштів, що виділяються з державного бюджету на соціальні потреби; громадський рух учасників соціального туризму; професійна діяльність з формування, просування та реалізації соціального туристського продукту.

57.Види туризму за критерієм складу учасників:

За складом груп подорожуючих: Індивідуальний туризм – тури, склад послуг в яких визначається самим замовником, а програма туру формуєтсья в момент продажу послуг туристу; Сімейні тури, Груповий туризм – тури у складі групи туристів, які здійснюються за заздалегідь спланованим маршрутом з певним набором туристичних послуг.

56.Основні вимоги до здійснення екскурсійної діяльності.

Екскурсійне обслуговування туристів повинно включати організацію всіх видів екскурсій, відвідування музеїв, виставок, об'єктів соціального характеру та інших екскурсійних об'єктів, передбачених умовами екскурсії.

Екскурсійне обслуговування туристів повинно здійснюватися за програмами, складеними суб'єктом туристичної діяльності, який здійснює обслуговування, згідно з придбаним туром.

Суб'єкти туристичної діяльності, які мають власний екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, повинні оформити такі документи:

технологічну карту екскурсії;

контрольний текст екскурсії;

матеріали "Портфеля екскурсовода";

схеми маршрутів транспортних екскурсій;

договори з транспортними підприємствами в разі здійснення екскурсії на транспорті;

договори з музеями, заповідниками, культурними закладами тощо;

прейскурант цін на екскурсійні послуги.

Екскурсоводами можуть працювати особи, які мають вищу, незакінчену вищу або середню спеціальну освіту, та які мають відповідний диплом чи посвідчення (сертифікат).

При проведенні екскурсії екскурсовод повинен мати табличку (бейдж), в якій зазначається: назва суб'єкта туристичної діяльності та його телефон, прізвище, ім'я, по батькові екскурсовода.

Екскурсовод повинен проводити екскурсії лише за наявності наряду-путівки.

Наряд-путівка повинна містити такі положення:

найменування суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії, прізвище екскурсовода (гіда-перекладача), тему екскурсії, маршрут і вид транспорту, тривалість, години початку і закінчення екскурсії, дату проведення екскурсії, місце зібрання групи, кількість та склад екскурсантів, найменування замовника і його телефон, ціну, підпис особи, яка виписала наряд-путівку, і печатку.

Після закінченні екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік.

55.Порядок укладання договорів суб’єктів туристичної діяльності,іх права і обов`язки

Договір (контракт) про надання туристських послуг укладається між суб’єктами туристської діяльності, а також між ними і споживачами туристського продукту (туристами) [17, ст.18]

Договір (контракт), у відповідності з громадянським законодавством України [2], повинен визначати об’єм, умови і якість послуг, що надаються, порядок оплати і розрахунків, строк дії, права і обов’язки сторін, іх відповідальність за невиконані або виконані неналежним чином умови договору. Договір (контракт) укладається в письмовій формі, скріплюється печатками і підписами сторін. Договір (контракт) між суб’єктом туристської діяльності і туристом або групою туристів рахується укладеним з моменту оплати вартості туру і видачі туристу або керівнику групи туристського ваучера.

Суб’єктам туристської діяльності, при складанні договорів (контрактів) про надання туристських послуг, необхідно дотримуватися певних вимог.

При реалізації туру туроператором, через турагента необхідно скласти відповідний договір в письмовій формі. До відповідно складеного договору туроператор розробляє програми і калькуляції на кожний тур, які додаються до договору.

При реалізації послуг по розміщенню на території України, суб’єкти туристської діяльності складають договори з суб’єктами колективних засобів розміщення, які повинні представити копію сертифікату відповідності готельних послуг і послуг харчування, сервіс-характеристику засобів розміщення для використання її туроператором в рекламі туристських послуг.

Суб’єкти туристської діяльності під час організації внутрішнього і зарубіжного туризму зобов’язані в письмовій формі скласти з туристом договір про надання туристських послуг. При формуванні групи туристів суб’єкт туристської діяльності повинен скласти договір окремо з кожним туристом. Якщо до складу групи входятть неповнолітні діти, договір складається між суб’єктом туристської діяльності та їх батьками або опікунами.

Суб’єкти туристської діяльності, як і при здійсненні господарської діяльності по організації іноземного, внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності, надають послуги в сфері активного туризму і повинні ознайомити туристів з елементами риску і небезпеки кожного туристського походу і міри попередження нещасних випадків. В інформаційних матеріалах, які додаються до договору з туристом, повинно бути повідомлено про природні перешкоди туристської траси, необхідний рівень особистої фізичної підготовки туриста, особливості індивідуального спорядження.

Основою для одержання туристом або групою туристів, обумовлених договором (контрактом) туристських послуг і документом, що визначає їх статус, є туристський ваучер [17, ст19] затвердженого зразка [48].

Туристським ваучером підтверджується гарантія оплати направляючого туристського підприємства приймаючому послуг, які можуть надаватися туристам у відповідності з умовами договору. Туристський ваучер видається туристською установою, яка має ліцензію ДК МПСТ України на туристську діяльність по організації внутрішнього і зарубіжного туризму.

59.Туроператорська та турагенська діяльність. Основні функції туристичного підприємства різних типів.

На сучасному етапі розвитку у сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, що здійснюють туристичну діяльність.

Ключовими суб'єктами туристичної діяльності, які взаємодіють у процесі розробки та реалізації турпродукту, надання й споживання туристичних послуг, є:

- виробник (організатор) і гуртовий продавець туру - туроператор;

- виконавці туристичних послуг (контрагенти) - підприємства і компанії, які надають окремі послуги з розміщення, харчування, транспортні, екскурсійні, страхові, послуги, які пов'язані з оформленням закордонних паспортів і віз, бронюванням і купівлею квитків. Вони виступають як національні або іноземні контрагенти, які постачають туроператорам послуги, що входять у тур;

- роздрібний продавець - турагент;

- турист (споживач) - будь-яка фізична особа, яка використовує, купує або має намір придбати туристичні послуги (турпродукт) для особистих потреб.

Туроператор - господарюючий суб'єкт або індивідуальний підприємець, який розробляє туристичні маршрути, забезпечує їх функціонування, організовує рекламу, встановлює ціни на тури турагентам для випуску за ними путівок і їх реалізації.

Під туроператорською діяльністю розуміють діяльність щодо формування, просування і реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на підставі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем.

Виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає:

- формування (комплектацію) турів;

- просування турів;

- гуртову реалізацію турів;

- забезпечення обслуговування туристів у межах програми туру;

- контроль і оперативний супровід турів;

- відповідальність за виконання робіт.

Основні функції туроператора: комплектувальна, сервісна, гарантійна.

Комплектувальна функція для туроператора - це комплектація туру з окремих послуг; для турагента - комплектація пакетів турів із транспортними та деякими іншими видами послуг.

Сервісна функція - це обслуговування туристів в офісі під час продажу пакетів турів і на маршрутах.

Гарантійна функція- це забезпечення туристів гарантією надання їм наперед сплачених туристичних послуг в обумовленій кількості і на обумовленому рівні.


Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 7238 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.063 с)...