Проектування поперечного профілю

2.1 Ширину вулиць і доріг слід визначати з урахуванням їх категорій та залежно від розрахункової інтенсивності руху транспорту і пішоходів, типу забудови, рельєфу місцевості, вимог охорони навколиш­нього природного середовища, розміщення підземних інженерних мереж, зелених насаджень і в межах червоних ліній приймати, м:

магістральні дороги 50-90

магістральні вулиці:

загальноміського значення 50-80

районного значення 40-50

вулиці місцевого значення (житлові) 15-35

селищні та сільські вулиці (дороги) 15-25

Примітка. В умовах існуючої забудови ширину вулиць і доріг у межах червоних ліній при належному містобудівному обґрунтуванні допускається зменшувати з мінімально можливим звуженням елементів їх поперечного профілю.

2.2 Кількість і ширина смуг руху на основній проїзній частині вулиць і доріг з двостороннім рухом повинні прийматися за розрахунками, але не менше наведених у ДБН 360.

2.3 Якщо розрахункова інтенсивність руху перевищує пропускну здатність 8-6-смугової проїзної частини, а також за необхідності обслуговування прилеглої території на магістральних вулицях безпе­рервного і регульованого руху в районах нової забудови необхідно передбачати місцеві (бічні) проїзди.

Примітка. В обмежених умовах та при реконструкції забудованих районів допускається влаштування проїзних частин у різних рівнях з використанням естакад і тунелів, а на схилах і набережних - консольних конструкцій.

2.9 На магістралях безперервного руху перед з'їздами та виїздами на прилеглі вулиці та дороги, у місцях примикання та розгалуження поворотних з'їздів на вузлах у різних рівнях (п.3.16) необхідно пе­редбачати перехідно-швидкісні смуги, довжину яких слід приймати з урахуванням розрахункової швид­кості по основному напрямку та на з'їздах-виїздах, а також поздовжнього похилу проїзної частини згідно з таблицею 2.2, відрізняючи від основних смуг руху розміткою або смугою з покриттям іншого кольору.

Таблиця 2.2

Розрахункова швидкість на магістралі, км/год*

Довжина елементів** перехідно-швидкісної смуги залежно від режиму руху та розрахункових швидкостей на в’їзді (виїзді) на (з) магістраль (1) км/год

при прискоренні

при гальмуванні

шлюз прискорення

клин розгону

шлюз гальмування

клин відгону

-

-

-

-

-

-

* Швидкість, з якої відбувається гальмування або до якої здійснюється прискорення; ** Довжина розрахована для легкових автомобілів за середніх величин прискорення (уповільнення)

Примітка.Показники таблиці наведені для горизонтальних ділянок на правоповоротних з’їздах. За умови розміщення перехідно-швикісної смуги на підйомі на кожні 20% поздовжнього похилу довжину смуги прискорення необхідно збільшувати на 5%, на спуску – зменшувати на 5%. Для перехідно-швидкісних смуг гальмування – навпаки.При цьому довжина перехідно-швидкісної смуги повинна прийматися не менше 30 м.

2.10 3 обох боків проїзних частин магістральних вулиць і доріг для кожного напрямку руху, а також центральної розділювальної смуги повинні передбачатись запобіжні смуги завширшки, м:

для магістральних вулиць безперервного руху 0,75

для магістральних вулиць і доріг регульованого руху 0,5

для інших вулиць та доріг 2 висоти бордюру

В умовах реконструкції та територіальної обмеженості дозволяється передбачати запобіж-ну смугу тільки на магістралях безперервного руху завширшки 0,5 м.

2.11 Центральні розділювальні смуги повинні передбачатись на магістральних вулицях і дорогах з безперервним рухом завширшки не менше 4 м; на вулицях і дорогах регульованого руху з проїзною час­тиною в 6 смуг руху - не менше 3 м. На інших магістралях допускається центральна розділювальна смуга завширшки 2 м за умови влаштування її у рівні проїзної частини та виділення суцільною лінією розмітки.

В обмежених умовах магістральних вулиць і доріг безперервного та регульованого руху, які мають проїзну частину 6-8 смуг, допускається центральну розділювальну смугу зменшувати до 2,0 м з обов'яз­ковим улаштуванням по осі суцільного бар'єрного огородження.

Центральна розділювальна смуга на магістралях безперервного руху повинна влаштовуватися під­нятою над рівнем проїзної частини та з'єднуватися з нею з допомогою крайових похилистих зміцню­вальних смуг завширшки 1 м і поперечним похилом не менше 20 %о. Ширина крайових зміцнювальних смуг входить у загальну ширину розділювальної смуги.

Улаштування розривів у центральній розділювальній смузі магістралей безперервного руху допуска­ється за її ширини не менше 6 м і не частіше ніж через 500 м шляхом виділення спеціальної смуги перед розривом для лівоповоротного потоку транспорту за рахунок загального простору вулиць (доріг) у черво­них лініях і локальної зміни траєкторії руху основного транспортного потоку або звуження розділювальної смуги. Ширину розриву слід приймати не менше 7,5 м.

На магістралях регульованого руху влаштування розривів для розвороту транспорту допускається без розширення розділювальної смуги. Ширина розривів на цих магістралях визначається розрахунком, вихо­дячи з умови розміщення на розриві всіх автомобілів, які здійснюють розворот.

Розміщення рекламоносіїв на розділювальній смузі не допускається.

2.12 Ширину розділювальних смуг між окремими елементами поперечного профілю вулиць і доріг слід приймати з урахуванням розташування підземних комунікацій, вимог безпеки руху та охорони нав­колишнього природного середовища, але не менше розмірів, наведених у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Розташування розділювальної смуги	Мінімальна ширина розділювальної смуги, м
Магістральні вулиці	Вулиці та дороги місцевого значення
безперервно-го руху	регульовано-го руху
Між основною проїзною частиною і місцевими проїздами			-
Між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії			-
Між проїзною частиною і велодоріжкою	-
Між проїзною частиною і тротуаром
Між тротуаром і віссю ближньої трамвайної колії (для прямої ділянки)	-		-
Між тротуаром і велодоріжкою	-
Примітка. В умовах реконструкції та інших обмежених умовах допускається зменшувати ширину розділювальної смуги між основною проїзною частиною та місцевим проїздом на магістральних вулицях безперервного руху до 5 м, регульованого – до 3 м, між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії – до 3,5 м.

2.13 Ширину технічних смуг і смуг озеленення залежно від кількості та типів розміщуваних на них підземних і наземних інженерних споруд та озеленення слід приймати в межах, м:

на магістральних вулицях і дорогах безперервного та регульованого руху 8-12

на магістральних вулицях районного значення 5-8

Примітка 1. Ширину смуг для роздільного прокладання підземних інженерних мереж, відстані між ними та від них до інших споруд слід приймати згідно з СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.03, СНіП 2.05.06, СНіП 2.04.07, СНіП 2.04.08, СНіП 2.05.13, ДБН 360.

Примітка 2. Під проїзною частиною допускається, як виняток, за погодженням з організацією, що експлуатує вулицю (дорогу), прокладання водостоків, каналізації, дренажів та інших підземних інженер­них мереж.

2.14 Резервні смуги для можливого розширення проїзної частини, розміщення шумозахисних споруд та інженерних мереж слід передбачати праворуч проїзної частини між нею та бічними смугами озеленен­ня, технічними смугами і використовувати на окремих ділянках для тимчасових автомобільних стоянок; на решті смуги висіюються газони.

2.15 Поперечний профіль проїзної частини вулиць і доріг усіх категорій необхідно приймати двосхи­лим на прямолінійних ділянках і, як правило, при радіусах горизонтальних кривих 2000 м і більше; на магістральних вулицях безперервного руху - при радіусах 1200 м і більше; на вулицях і дорогах регульова­ного руху - при радіусах 800 м і більше. За менших радіусів горизонтальних кривих проїзну частину на цих вулицях і дорогах слід проектувати односхилою (віражі) з поперечними похилами згідно з таблицею 2.4.

Радіуси горизонтальних кривих, м	Поперечний похил проїзної частини на віражах, %о
2000-1000	20-30
1000-800	30-40
800-700	30-40
600-700	40-50
менше 600	50-60
Примітка 1. Менші значення поперечних похилів на віражах відповідають більшим радіусам кривих, більші – меншим. Примітка 2. У районах з частою ожеледицею похил на віражах за радіусів менше 700 м приймається 40‰, від 700 до 1000 м - 30-40 ‰, понад 1000 м – 20-30‰. Примітка 3. В обмежених умовах на перехрестях віражі допускається не влаштовувати.

2.16 Поперечні похили проїзної частини вулиць і доріг залежно від покриттів необхідно приймати згідно з таблицею 2.5.

Таблиця 2.5

Покриття	Поперечні похили проїзної частини, ‰, на
вулицях, дорогах і проїздах	площах і автостоянках
Удосконалені капітальні: асфальтобетонні та цементобетонні брущаті мостові	20-25 20-30
Удосконалені полегшені	20-25
Перехідні	20-30	-

2.17 Взаємне висотне розміщення елементів поперечного профілю повинне вирішуватися з урахуванням наступних вимог:

- проїзні частини з розділювальною смугою - односхилими з ухилом до зовнішніх бортів;

- проїзні частини від 7,5 м і більше без розділювальної смуги або з нею в одному рівні, визначеною розміткою, - двосхилими;

- місцеві (бічні) проїзди магістральних вулиць для одностороннього руху - односхилими з похилом праворуч до лотка за напрямком руху, а при двосторонньому русі - двосхилими.

2.19 Ширину тротуарів слід визначати з урахуванням категорії та функціонального призначення вулиці (дороги) залежно від інтенсивності пішохідного руху, а також розміщення в їх межах опор, щогл, дерев тощо. Ширина однієї смуги пішохідного руху повинна бути кратною 0,75 м, але не менше наведеної в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Категорія вулиць і доріг	Найменша ширина тротуарів, м
Магістральні вулиці:   загальноміського значення   безперервного руху   регульованого руху   районного значення	4,5   3,0   3,0*
Житлові вулиці	1,5
Дороги промислових і комунально-складських зон	1,5
Площі	3,0
* В умовах реконструкції та в малоповерховій забудові - 2,25 м.
Примітка. Тротуари або пішохідні доріжки на дорогах з узбіччями улаштовуються тільки в зоні прилеглої до дороги забудови завширшки не менше 1,0 м.

2.20 Пропускну здатність однієї смуги тротуару та пішохідної доріжки слід приймати за табли­цею 2.7.

Таблиця 2.7

Розташування трас пішохідного руху	Пропускна здатність однієї смуги руху, піш./год
Тротуари, розташовані уздовж забудови за наявності в прилеглих будинках магазинів
Тротуари, віддалені від будинків з магазинами, а також уздовж громадських будинків і споруд
Тротуари в межах зелених насаджень вулиць і доріг
Пішохідні вулиці та доріжки (прогулянкові)
Примітка 1. Ширину тротуарів у місцях інтенсивного руху пішоходів (поблизу вокзалів, вузлів пересадки) слід приймати за розрахунком залежно від перспективної інтенсивності пішохідного руху. Примітка 2. Розташовані в населених пунктах залізничні переїзди повинні облаштовуватися пішохідними доріжками та звуковими сигналами незалежно від інтенсивності пішохідного руху.

2.24 Поздовжні похили тротуарів і пішохідних доріжок слід приймати не більше 60 ‰ (в районах з частою ожеледицею - не більше 40 ‰), а в гірській місцевості - не більше 80 ‰ за умови довжини ділянки з цим похилом до 300 м.

Тротуари і пішохідні доріжки з поздовжніми похилами більше 60 %о та 80 %о повинні мати обладнані поручнями сходи (не менше 3 і не більше 12 східців у одному марші). Висоту східця слід приймати не більше 12 см, ширину - не менше 38 см; після кожного маршу (10-12 східців) необхідно влаштовувати площадки завдовжки не менше 1,5 м.

Тротуари необхідно проектувати односхилими з похилами 20 ‰ у бік проїзної частини, в обмежених умовах та в разі реконструкції - до 25 ‰ і розміщувати в одному рівні з газонами та смугами озеленення вище проїзної частини на 15 см (за винятком ділянок з пилоподібним поздовжнім профілем, а також місць сполучення тротуарів з проїзною частиною в'їздів у двори, де висота приймається 8 см). На пішохідних переходах висота бордюрного каменю не повинна перевищувати 10 см.

Примітка. Пішохідні доріжки і тротуари для руху інвалідів та інших маломобільних груп населення проектуються за вимогами ДБН 360 та ВСН 62.

2.25 Велосипедні доріжки, які розміщуються на магістральних вулицях регульованого руху, вулицях місцевого значення, селищних і сільських вулицях (дорогах) та такі, що забезпечують під'їзд до торго­вельних центрів, промислових підприємств, стадіонів, парків, виставок, ринків, гаражів і автостоянок улаштовуються за інтенсивності руху більше 50 велосипедистів за годину "пік", як правило, для однобіч­ного руху з смугами зелених насаджень (смуги безпеки) завширшки не менше 0,8 м; в обмежених умовах замість смуг безпеки допускається встановлення огородження перильного типу.

У разі розташування велосипедних смуг по краю проїзної частини вулиць і доріг обов'язковим є їх виділення лініями розмітки.

Ширина велосипедної доріжки повинна бути не менше 1,5 м, а велосипедної смуги - 1,0 м.

Кількість смуг на велосипедних доріжках необхідно приймати виходячи з розрахункової пропускної здатності однієї смуги - 300 велосипедистів на годину.

Велосипедні доріжки повинні влаштовуватися з поздовжнім похилом не більше 30 ‰ та попереч­ним - у межах 15-25 ‰. У складних рельєфних умовах допускаються поздовжні похили до 40 і 60 ‰ на ділянках завдовжки не більше відповідно 300 і 100 м. На ділянках з більшою протяжністю слід передбачати ділянки завдовжки не менше 20 м з похилом не більше нормативного (30 ‰).

2.27 Нормативи проектування плану та поздовжнього профілю вулиць і доріг залежно від їх категорій та розрахункової швидкості руху необхідно приймати згідно з таблицею 2.8.

Таблиця 2.8

Розрахун­- кова швидкість руху, км/год	Найбільший поздовжній похил, %о	Найменша відстань видимості у плані, м	Найменший радіус кривих у плані, м	Мінімальний радіус вертикальних кривих, м
при алгебраїчній різниці похилів поздовжнього профілю сполучних ділянок, %о	опуклих	угнутих
				7 і більше
				10 і більше
				10 і більше
				10 і більше
				15 і більше
				15 і більше
				15 і більше
				15 і більше
Примітка 1. У всіх випадках, коли це за умовами рельєфу є технічно можливим і економічно доцільним, при визначенні елементів плану та поздовжнього профілю слід приймати: поздовжні похили, %о не більше 30 відстань видимості у плані, м не менше 250 радіуси кривих у плані, м - ” - 3000 радіуси вертикальних кривих,м: опуклих - “ - 20000 угнутих - “ - 8000 довжини вертикальних кривих, м: опуклих - “ - 300 угнутих - “ - 100 Примітка 2. У важких умовах гірської місцевості на ділянках протяжністю 500 м допускається збільшення граничних поздовжніх похилів, але не більше ніж на 10%о для вулиць і на 20%о - для доріг і проїздів. Примітка 3. У разі алгебраїчної різниці похилів менше зазначеної у таблиці 2.8 сполучення суміжних ділянок здійснюється без використання вертикальних кривих.

Примітка 4. Найменша відстань видимості у плані (для зупинки автомобіля) - відстань, що забезпечує видимість будь-яких предметів заввишки 0,2 м і більше з місця водія, який знаходиться у середині смуги руху. Примітка 5.Відстань видимості зустрічного автомобіля - відстань, що забезпечує видимість будь-яких предметів заввишки 1,2 м від поверхні вулиці (дороги) з місця водія за умови розташування точки зору (ока водія) на висоті 1,2 м від поверхні проїзної частини. Відстань видимості зустрічного автомобіля у 2 рази більша відстані видимості в плані.

2.32 Радіуси заокруглень проїзних частин вулиць і доріг по їх бортовому каменю та розділювальних смуг на магістральних вулицях (дорогах) і дорогах у промислових і комунально-складських зонах слід приймати не менше 12 м; на транспортних площах - не менше 15 м. В обмежених умовах і при реконст­рукції допускається зменшувати зазначені радіуси відповідно до 6 та 10м. На інших вулицях і дорогах радіуси заокруглень повинні бути не менше 6 м.