Основні поняття та показники СНР

Термін "внутрішній" протистоїть термінові "національний". Він означає, що при вимірю-ванні ВВП враховуються результати виробництва підприємств, організацій, установ незалежно від того, чи вітчизняними є ці підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом, напри-клад, є дочірніми відділеннями іноземних корпорацій.

Під " економічною територією " країни розуміють територію, яка адміністративно керу-ється урядом даної країни та в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватися. На відміну від географічної території, вона не охоплює територіальні анклави інших країн (по-сольства, військові бази тощо), але містить такі анклави даної країни, які розташовані на терито-рії інших країн.

В цілому фізична особа або організація (юридична особа) вважаються резидентами тієї економіки, з якою вони пов'язані тісніше, ніж з будь-якою іншою, або ж тієї економіки, де міс-титься центр їхніх інтересів:

• у випадку підприємств (фірм ) – центр інтересів міститься на території тієї країни, де вони здійснюють свою діяльність. Тобто всі підприємства, організації, установи, які здійснюють свою діяльність на території певної країни, у відповідності із СНР, вважаються її резидентами, навіть якщо вони частково або повністю перебувають у власності іноземців. Відповідно, іноземні філі-али внутрішніх підприємств (або їхні дочірні компанії) не є резидентами економіки тієї країни, де розташована головна компанія;

• щодо фізичних осіб – резидентами при розробці національних рахунків вважаються всі ті, хто працює і проживає на території країни протягом року або більше, незалежно від громадянства і національності. До резидентів не належать іноземні туристи, сезонні робітники, іноземці, які прибули в короткотермінові відрядження, іноземні дипломати (незалежно від терміну їхнього перебування). Проте іноземці, які проживають на території даної країни протягом тривалого часу і пов'язані з нею економічно, належать до резидентів даної країни;

• органи державного управління є резидентами своєї країни навіть у тих випадках, коли розглядається діяльність, яку вони виконують за кордоном (наприклад, посольства іноземних держав і громадяни тієї ж країни, що працюють в них, є резидентами своєї економіки).

Частина виробленого країною ВВП має бути передана нерезидентам як компенсація за надані ними ресурси або трудову участь у процесі виробництва (наприклад, у вигляді процен-тів за наданий капітал або у вигляді оплати праці сезонних іноземних робітників та осіб, які пра-цюють за короткостроковим контрактом). З іншого боку, резиденти даної країни, можливо, отри-мують аналогічні доходи із-за кордону. Отже, щоб мати уявлення про доходи, які отримують резиденти даної країни у зв'язку з їхньою участю у виробництві ВВП даної країни та частково ВВП інших країн, потрібно ВВП даної країни зменшити на величину доходів, які виплачу-ються нерезидентам, та додати аналогічні доходи, які отримали резиденти цієї країни із-за кордону. Коли ми внесемо ці поправки, то отримаємо показник валового національного продукту (ВНП). У переглянутому варіанті СНР 1993 року ВНП називається валовим національним доходом (ВНД).

ВНП – це „все”, що створене резидентами даної економіки, а ВВП – це „все”, що створене територіально в межах даної країни (незалежно від того, іноземцями, чи резидентами).

Доходи резидентів, отримані з-за кордону у зв'язку з тим, що вони брали участь у вироб-ництві, звуться первинними доходами. Тому можна сказати, що ВВП відрізняється від ВНП (ВНД) на сальдо первинних доходів, виплачені резидентам інших країн. Зрозуміло, що це са-льдо може буті додатним, так і від'ємним. В країнах, що розвиваються, ВВП, як правило, біль-ший від ВНП (ВНД), оскільки цим країнам доводиться сплачувати розвиненим країнам великі проценти за зовнішні позики. І навпаки, для розвинутих країн характерним є протилежне спів-відношення: ВНД, як правило, більший від величини ВВП.

Первинні доходи не містять доходів, отриманих із-за кордону в порядку перерозподілу (наприклад, подарунки, гуманітарна допомога тощо). Якщо ці доходи (трансферти) додати до валового національного доходу (ВНД) і відняти аналогічні доходи, сплачені за кордон, ми отри-маємо інший важливий макроекономічний показник – валовий національний використову-ваний доход (ВНВД).