![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Курс лекцій
для всіх спеціальностей та всіх форм навчання
Укладач:
доцент, канд..екон наук
Л.М.Самосьонок
Донецьк - 2012
Тема 1. Світове господарство: історія, етапи, рушійні сили розвитку.
1.1 Сутність та чинники розвитку світового господарства.
1.2 Національна економіка, як складова частина світового господарства.
1.3 Міждержавні відносини в умовах глобалізації.
Сутність та чинники розвитку світового господарства
Світова економіка переживає за останні десятиріччя якісно новий етап свого розвитку. Останніми тенденціями цього процесу стало посилення інтеграційних та глобалізаційних процесів. Сьогодні процеси міжнародної інтеграції визначають напрями розвитку світового господарства, зумовлюючи пріоритети сучасних тенденцій інтернаціоналізації господарського життя, створюючи середовище сучасної конкуренції, і впливають на стратегічні інтереси всіх країн і регіонів світу. Поглиблюються процеси транс націоналізації та регіональної економічної інтеграції. Значно посилюється конкурентний потенціал Європейського Союзу, Північної Америки (в контексті розширення НАФТА), Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТЕС) тощо.
|
Основою виникнення й розвитку світового господарства є поглиблення міжнародного територіального поділу праці. Тривалий час міжнародний поділ праці виражався у поширенні міжнародної торгівлі. На певній стадії розвитку його виявом стають міжнародні потоки капіталу й робочої сили, а також виробнича кооперація між підприємствами різних країн, яка особливо активізувалася з другої половини XX ст. під впливом науково-технічного прогресу.
Виробнича кооперація здійснюється не лише у формі обміну деталями, вузлами і технологіями між фірмами, а й у створенні спільних підприємств. Усе це є стимулом для розвитку міжнародної економічної інтеграції.
| ||
|
Зміцнення економічних зв'язків між країнами, посилення їх розмаїтості, поширення їх на нові сфери діяльності й регіони земної кулі сприяють інтернаціоналізації світового господарства.
Інтернаціоналізація є типовою тенденцією розвитку міжнародних економічних відносин на початку XXI ст., яка виявляється в глобалізації всіх аспектів світової економіки1.
Інтернаціоналізація як процес має такі основні вияви:
• інтернаціоналізація виробництва;
• інтернаціоналізація капіталу;
• утворення транснаціональних корпорацій. Інтернаціоналізація виробництва полягає в установленні
між підприємствами різних країн, стійких виробничих зв'язків, які ґрунтуються на поглибленні спеціалізації й кооперування. У виробництві багатьох товарів беруть участь підприємства різних країн світу. Сьогодні важко навести приклад продукту, під час виробництва якого не застосовувалися б іноземні деталі, комплектуючі, сировина тощо. Міжнародне виробниче кооперування дуже поширене у сфері автомобілебудування, електронного машинобудування, літакобудування, виробництва аерокосмічної техніки.
Інтернаціоналізація капіталу виявляється:
• у посиленні міжнародного руху капіталу;
• переливанні капіталу за національні кордони країни;
• зміцненні контактів між великими банками різних країн;
• контролі за рухом капіталу з боку транснаціональних банків;
• формуванні великих фінансових ринків.
Важливим компонентом процесу інтернаціоналізації й одним з основних джерел глобалізації є феномен транснаціоналізації, в межах якої певна частка виробництва, споживання, експорту, імпорту і доходу країни залежить від рішень міжнародних центрів за межами конкретної держави.
Транснаціоналізація — процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій транснаціональних компаній (ТНК).
Транснаціональні корпорації, ТНК {transnational corporation, ТNС), які самі є одночасно і результатом, і головними дійовими особами інтернаціоналізації, — це міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи у двох або більше країнах світу і керують цими підрозділами з одного або декількох центрів на основі такого механізму прийняття рішень, який дає змогу проводити узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології та відповідальність для досягнення результату отримання прибутку.
Ознаки ТНК такі:
- компанія повинна реалізувати значну частину (не менше 25 %) продукції за кордоном (корпорація "Нестле" продає близько 98 % своєї продукції за межами країни базування);
- за кордоном мають знаходитись філії або підрозділи компанії (в шести або більше країнах);
- річний обіг має перевищувати 800 млн. дол. США;
- власниками є громадяни різних країн.
У світі нараховується більше 65 тис. ТНК, які мають приблизно 850 000 закордонних філій. ТНК контролюють 2/3 світової торгівлі, 1/2 промислового виробництва, на їхніх підприємствах працюють приблизно 10 % зайнятих не у сільському господарстві, контролюють 4/5 усіх існуючих у світі патентів, ліцензій ноу-хау.
Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 920 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!