![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
З точки зору сучасної економічної думки поняття економічного потенціалу характеризується як складна, комплексна категорія, що має соціально-економічний, економіко-історичний та еколого-економічний характер. Так, поняття “потенціал” являє собою похідну від латинського “Potentia“ — сила і характеризує собою в самому широкому розумінні сукупні можливості щодо виробничої діяльності всіх продуктивних сил суспільства.
Поняття економічного потенціалу включає різні набори складових, серед яких в обов’язковому порядку враховувують потенціал природних ресурсів, потенціал людських ресурсів та потенціал виробничих потужностей галузей суспільного виробництва. Загалом, економічний потенціал з традиційної точки зору характеризується як сукупний ресурсний потенціал виробничо-економічної діяльності — сукупна продуктивність природних, людських та матеріально-виробничих ресурсів (4). При цьому економічний потенціал обраховується, як проста сума складових:
ЕП= Ппр+Плр+Пмвр (4)
де Еп - економічний потенціал;
Ппр - потенціал природних ресурсів - продуктивність природних ресурсів;
Плр - потенціал людських ресурсів - сукупна здатність до праці людей - учасників виробництва;
Пмвр - потенціал галузей матеріального виробництва (промисловості та сільського господарства) й інфраструктури - їх здатність до виробництва товарів і послуг.
Таке трактування економічного потенціалу притаманнн для суспільно-виробничої формації т.з. “індустріального суспільства”. При цьому однак, практично мало враховувалось багатоаспектна економічна діяльність в сфері нематеріального виробництва. Тому сучасна економічна наука використовує розширене поняття економічного потенціалу, враховуючи, крім вказаного, додаткові аспекти: функціонування потенціалу наукової (інформаційно-технологічної) сфери, соціальної інфраструктури, ринкової інфраструктури, еколого-економічні, суспільно-географічні та суспільно-політичні фактори розвитку суспільства.
На основі цього виведена розширена структура економічного потенціалу (5), який характеризується, як сукупна продуктивність всієї ресурсної бази суспільного виробництва - потужність всіх продуктивних сил суспільства:
ЕП=Ке(𝛴Прп+𝛴Плк+𝛴Псв) < ЕкП (5)
де Ке - загальний коефіцієнт сукупного ресурсного потенціалу, що враховує явище, за якого сукупна продуктивність елементів системи є вищою за просту суму окремих її елементів. Ке залежить від рівня комплексності використання елементів сукупного ресурсного потенціалу економічної діяльності;
𝛴Прп - природно-ресурсний потенціал, тобто сукупна максимальна продуктивність всіх компонентів (мінеральних, земельних, водних, лісових, мисливсько-рибальських (фауністичних) та рекреаційних) природних ресурсів у певних природних умовах конкретної географічної території (регіону) функціонування продуктивних сил;
𝛴Плк - потенціал людського капіталу, сукупна максимальна продуктивність робочої сили всіх учасників суспільного виробництва у всіх сферах антропогенної діяльності - як в галузях суспільного матеріального виробництва, так і в інфраструктурній сфері, суспільно - політичному управлінні, домашньому господарстві тощо в певних суспільно-політичних умовах економічної діяльності;
𝛴Псв - потенціал суспільного виробництва, сукупна максимальна потужність щодо виробництва товарів і послуг всіх об’єктів господарювання суспільного виробництва, сукупна продуктивність галузей матеріального виробництва, виробничої інфраструктури та соціальної сфери (соціальної інфраструктури), ринкової інфраструктури і містить також в собі науковий (інформаційно-технологічний) потенціал суспільства.
ЕкП - екологічний потенціал території (регіону), максимально можлива сукупна продуктивність всього комплексу продуктивних сил цієї території за умов дотримання самовідтворення природного середовища їх функціонування. Екологічний потенціал території відображає, таким чином не реальну, а певною мірою гіпотетичну, умовну величину — екологічну “місткість” території щодо розвитку і розміщення продуктивних сил. Враховуючи значне економічне значення, екологічний потенціал часто рівноцінно замінюється поняттям “еколого-економічний потенціал”.
Враховуючи високі ступені демографічного та техногенного навантаження на довкілля в сучасній Україні, можна констатувати факт, що в регіонах екологічної біди (Чорнобильському регіоні, Закарпатті, на Буковині, у Донбасі, в північних районах Криму тощо) з одного боку, розвиток економічного потенціалу територій, став фактором порушення еколого-економічної рівноваги, екологічної кризи природного середовища, а з іншої сторонни - екологічний стан довкілля став фактором обмеження економічного потенціалу.
Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 285 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!