Поняття та види державних і комунальних підприємств. Приватні та дочірні підприємства

Державне (комунальне) унітарне підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, який утворюється компетентним органом державної влади (місцевого самоврядування) в розпорядчому порядку на базі відокремленої і неподільної на частки державної (комунальної) власності, і входить до сфери управління такого органу (ст.ст. 73, 78 ГК України).

Особливі риси унітарного державного (комунального) підприємства полягають у наступному:

-підприємство має цільову правоздатністю, тобто повинно враховувати при визначенні стратегії здійснення господарської діяльності державні (муніципальні) замовлення, контракти та інші договірні зобов'язання, які є обов'язковими для виконання;

-таке підприємство створюється компетентним органом державної влади (місцевого самоврядування) в розпорядчому порядку, тобто для створення такого суб'єкта компетентний орган повинен прийняти управлінський акт (наказ, розпорядження, тощо), що закріплює основні положення правового статусу, повноваження, види діяльності, розмір статутного фонду, які стануть підставою для розробки статуту підприємства і його реєстрації в установленому порядку;

-зареєстроване підприємство належить до сфери управління органу, який створив його своїм владним розпорядженням (при цьому орган управління виконує всі функції власника в межах, встановлених законодавчими актами);

-підприємство створюється на базі відокремленої частини державної (комунальної) власності, як правило, без поділу її на частки, а на момент реєстрації суб'єкта господарювання статутний фонд має бути сформований у повному обсязі (на відміну, наприклад, від ТОВ, при створенні якого достатньо внесення 50% статутного фонду). Мінімальний розмір статутного фонду державного підприємства встановлюється законом, а комунального підприємства — відповідною місцевою радою.

-майно належить такому підприємству на праві господарського ведення (державне або комунальне комерційні підприємства) або праві оперативного управління (казенне підприємство, комунальне некомерційне підприємство), право власності на майно зберігається за державою або територіальною громадою відповідно. Саме у зв'язку із зазначеним даний вид підприємств визнається вченими різновидом підприємств невласників

-законодавство встановлює спеціальні вимоги до найменування унітарного підприємства — воно повинне містити слова «державне підприємство», «казенне підприємство» або «комунальне підприємство» (наприклад, комунальне підприємство «Обленергоінвест»);

-органом управління унітарного підприємства є одноосібний керівник, який призначається органом управління і підзвітний йому. Законом можуть бути визначені особливості статусу керівника, зокрема встановлена підвищена відповідальність керівника за результати роботи підприємства.

Державні (комунальні) унітарні підприємства підрозділяються на 2 групи:

- державні або комунальні комерційні підприємства;

— казенне підприємство або комунальне некомерційне підпри-ємство.

Дані різновиди розрізняються за декількома підставами:

6) державне (комунальне) комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності і діє на принципах підприємництва, а казенне та комунальне некомерційне підприємство — є некомерційним суб'єктом господарювання;

- основна мета діяльності державного (комунального) комер-ційного підприємства — отримання прибутку, а казенного та ко-мунального некомерційного — задоволення інтересів товариства і держави. Виходячи з вказаного, комерційне підприємство діє на свій страх і ризик і несе відповідальність всім або практично всім своїм майном. Водночас казенне (комунальне некомерційне) підприємство може займатися навіть збитковою діяльністю, і в цьому випадку держава в особі органу управління (або відповідний орган місцевого самоврядування) зобов'язані компенсувати підприємству збитки від такої діяльності;

- комерційне державне (комунальне) підприємство може бути створене за рішенням будь-якого органу державної влади (органу місцевого самоврядування), який уповноважений на створення такого підприємства, а казенне підприємство створюється лише за рішенням Кабінету Міністрів України;

- казенні підприємства можуть бути створені тільки в певних галузях народного господарства (наприклад, якщо законом дозволено здійснення такої господарської діяльності тільки державним підприємствам), комерційні підприємства можуть створюватися в будь-якій сфері господарювання;

- державне унітарне комерційне підприємство може бути пере-творене на корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство) у випадках і порядку, передбачених законом; ст. 24 ГК також передбачає можливість утворення корпоративних комунальних підприємств, якщо у статутному фонді не менш 50% і комунальної власності; відносно казенних підприємств корпоратизація заборонена;

- державному (комунальному) комерційному підприємству майно належить на праві повного господарського ведення, а казенному — на праві оперативного управління.

Майнові права і обов'язки державного комерційного підприємства зводяться до нижченаведеного:

а) підприємство не має права безкоштовно передавати майно, що належить йому, іншим юридичним особам або громадянам, крім випадків, передбачених законом;

б) тільки за попередньої згоди органу управління і, як правило, на конкурентних засадах підприємство має право відчужувати, передавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси своїх структурних одиниць і підрозділів;

в) списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися тільки з відома органу, в сферу управління якого входить дане підприємство;

г) підприємство володіє, користується і розпоряджається переданим йому майном із обмеженням правомочності розпорядження;

д) несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всім майном, що належить йому, як і будь-які інші суб'єкти господарювання;

є) держава і орган управління не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених ГК та іншими законами;

ж) підприємство зобов'язане виконувати фінансові плани, які щорічно доводяться до нього, державні замовлення і завдання;

з) для придбання матеріально-технічних ресурсів підприємство зобов'язане застосовувати процедури закупівлі, визначені

Майнові права і обов'язки казенного підприємства обмежені додатковим чином:

а) підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями тільки грошовими коштами, що знаходяться в його розпорядженні;

б) у разі недостатності таких коштів держава, в особі органу управління, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства;

в) майно передається підприємству для здійснення некомерційної господарської діяльності. При цьому майно, яке не використовується підприємством або використовується ним не за призначенням, може бути вилучене органом управління.

Збитки, заподіяні будь-яким державним підприємствам внаслідок виконання рішень органів державної влади або органів місцевого самоврядування, які були визнані судом неконституційними або недійсними, підлягають відшкодуванню цими органами добровільно або за рішенням суду.

Казенні підприємства є різновидом державних унітарних підприємств та створюються за рішенням Кабінету Міністрів України в галузях народного господарства, в яких (ст. 76 ГК України):

- законом дозволено здійснення господарської діяльності тільки державним підприємствам;

- основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;

за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників або споживачів;

- переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

- приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Характерними ознаками казенних підприємств є такі:

- найменування повинно містити слова «казенне»;

- створюється виключно за рішенням КМУ з урахуванням обсягу та характеру основної діяльності підприємства. Перетворення державних підприємств у казенні регулюється постановою Кабінету Міністрів від 30.06.98 р. № 987;

- установчий документ — статут (Типова форма затверджена постановою Кабінету Міністрів від 16.06.98 р. № 914);

- орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво і реалізацію яких поширюється дозвіл, тобто таке підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управління якого воно входить;

- органом управління казенного підприємства є одноосібний керівник, який призначається органом управління і підзвітний йому. Керівник самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених законодавством або статутом до компетенції органу управління;

- підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізовує її за цінами (тарифами), які визначаються в порядку, встановленому КМУ, якщо інше не передбачене законом. Орган управління не має права втручатися в оперативну діяльність підприємства;

- майно знаходиться у підприємства на праві оперативного управління, і підприємство забезпечує цільове використання закріпленого за ним майна та виділених грошових коштів. Порядок розподілу і використання прибутку казенного підприємства визначається його статутом відповідно до порядку, встановленого КМУ. У зв'язку з цим крім «звичайної» звітності казенні підприємства також ведуть звітність за формою, встановленою КМУ;

- відповідає за своїми зобов'язаннями виключно в межах грошових коштів, що знаходяться в його розпорядженні. У разі їх недостатності — повна субсідіарна відповідальність держави.

Стаття 113. Приватні підприємства Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Дочірнє підприємство — це господарюючий суб'єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. У випадках існування залежності від іншого підприємства, підприємство визнається дочірнім (залежним). При цьому материнська компанія і дочірнє підприємство визнаються асоційованими підприємствами. Важливо враховувати, що і унітарне, і корпоративне підприємства (в обох випадках — в юридичному сенсі) можуть бути дочірніми. Корпоративне підприємство вважається дочірнім, якщо його засновник — юридична особа володіє контрольним пакетом акцій або іншим переважним правом на управління підприємством. Для корпоративних дочірніх підприємств ГК України (ст. 126) передбачає просту або вирішальну залежність від материнської компанії. В основі цього поділу покладено питання про обсяг прав материнської компанії: зводяться вони тільки до права блокувати рішення, що вимагають кваліфікованої більшості засновників залежного підприємства, або вирішального права на управління підприємством, зокрема при володінні контрольним пакетом акцій залежного підприємства.