Елементи квантової механіки: хвилі де Бройля, співвідношення невизначеностей Гейзенберга. Рівняння Шредінгера

13A1 Луї де Бройль висунув гіпотезу:

Г) частинки і фотони мають хвильову і квантову природу;

13A2 Довжина хвилі де Бройля, зв'язаної з тілом масою m, яке рухається із швидкістю υ, за значенні сталої Планка h, дорівнює:

Г) h/mυ;

13A3 Не можна визначити хвильові властивості макротіл тому, що

В) швидкість поширення хвилі дуже велика;

13A4 Співвідношення невизначеності координати Dх і імпульсу Dр частинки записується так:

В) ∆х∙∆р_x³ ħ;

13A5 Невизначеність енергії ∆W мікрочастинки визначається через невизначеність часу ∆t і сталу Планка ħ співвідношенням:

Г) ∆W≥ħ/∆t;

13A6 Невизначеність часу існування ∆t мікрочастинки визначається через невизначеність енергії ∆W і сталу Планка ħ співвідношенням:

Д) ∆t≥ħ/∆W.

13A7 Невизначеність Гейзенберга в макросвіті:

В) не дозволяє точно виміряти координату або імпульс;

13A8 Квантова механіка вивчає

Г) поведінку мікрочастинок з урахуванням їх хвильових і квантових властивостей;

13A9 Для хвильової функції фізичний зміст має:

В) |ψ|²;

13A10 Квадрат модуля хвильової функції визначає

А) ймовірність знаходження частинки в даному об'ємі;

13A11 Основним рівнянням квантової механіки про мікрочастинку є

А) рівняння Шредінгера;

13A12 Умовою нормування хвильової функції є:

В)

13A13 Ймовірність знаходження частинки, хвильова функція якої , в об'ємі dV дорівнює:

Б) dV;