Дифракція світла

11A38 Дифракція — це явище

В) огинання хвилями перешкод, проникнення в область геометричної тіні;

11A39 Явище дифракції можливе для хвиль

Д) будь-якої природи.

11A40 Умова максимуму при дифракції від щілини:

А) ;

11A41 Умова мінімуму при дифракції від щілини:

Б) ;

11A42 Принцип Гюйгенса формулюється так:

Б) точка простору, до якої дійшло коливання, є джерелом вторинних сферичних хвиль;

11A43 Принцип Гюйгенса-Френеля доповнює принцип Гюйгенса тим, що

А) відбувається інтерференція вторинних хвиль;

11A44 Дифракційна ґратка є системою

В) паралельних щілин однакової ширини з однаковими відстанями між ними;

11A45 Стала дифракційної ґратки — це

Б) відстань між краями двох сусідніх щілин;

11A46 Найбільший порядок дифракційного максимуму (кут відхилення променів 90°) для світла з довжиною хвилі λ, отриманого за допомогою дифракційної ґратки із періодом d, становить:

А) ;

11A47 Різниця ходу світла від двох сусідніх зон Френеля дорівнює

Б) половині довжини світлової хвилі;

11A48 Площі різних зон Френеля приймаються

А) однаковими;

11A49 Вторинні хвилі від сусідніх зон Френеля

Б) послаблюють одна одну;

11A50 Якщо круглий отвір відкриває парне число зон Френзеля, то в центрі екрану спостерігається

Б) мінімум освітленості;

11A51 Якщо круглий отвір відкриває непарне число зон Френзеля, то в центрі екрану спостерігається

А) максимум освітленості;

11A52 Дифракція Френеля — пояснює дифракцію від

А) круглого отвору і екрану;

11A53 Дифракція Фраунгофера — пояснює дифракцію від

Б) одної щілини і дифракційної решітки;

11A54 При дифракції сферичних хвиль на непрозорому круглому екрані в центрі дифракційної картини є

А) максимум освітленості;

11A55 Дифракція рентгенівського випромінювання може відбуватись на

Б) кристалах;

11A56 Формула Вульфа-Брега (дифракція рентгенівських променів):

Б) ;

11A57 Дифракція рентгенівського випромінювання використовується в експериментальних методах:

Б) рентгеноструктурного аналізу;

11A58 Умова підсилення хвиль при дифракції від однієї щілини (а –ширина щілини, j - відхилення променів, п – порядок спектру):

В) ;

11A59 Умова головних максимумів при дифракції від дифракційної решітки:

В) ;

11A60 Різниця ходу між випромінюваннями, що їх посилають у досліджувану точку сусідні зони Френеля, дорівнює:

А) ;

11A61 Дифракція Френеля спостерігається на кру­глому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається мінімум інтерференції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:

Б) 2;

11A62 Дифракція Френеля спостерігається на круглому отворі. У центрі дифракційної картини на екрані спостерігається максимум інтерферен­ції, якщо кількість зон, що укладаються в отворі, дорівнює:

А) 1;

11A63 Дифракція Френеля спостерігається на круглому непрозорому диску. У центрі дифрак­ційної картини на екрані спостерігається світла пляма, якщо кількість зон дорівнює:

А) 1;

11A64 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного макси­муму має вигляд:

В) ;

11A65 Дифракція Фраунгофера спостерігається на плоскій щілині. Умова дифракційного міні­муму має вигляд:

А) ;

11A66 За якої ширини щілини дифракція вияв­ляється найсильніше?

А) ;

11A67 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні максимуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:

Б) ;

11A68 Дифракція Фраунгофера спостерігається на дифракційній решітці. Головні мінімуми дифракційної решітки спостерігаються за умови:

Б) ;

11A69 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки збільшити вдвічі?

Б) дифракційні порядки стануть вдвічі ширшими;

11A70 Як зміниться вигляд дифракційного спектра, якщо сталу дифракційної решітки зменшити вдвічі?

А) дифракційні порядки стануть вдвічі вужчими;

11A71 Чому дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр?

Г) ширина щілин решітки порівнянна з дов­жиною хвилі світла;

11A72 Розрахунок показує, що в отворі уклада­ються дві зони Френеля. Як зміниться освітленість в центрі дифракційної картини на екрані, якщо отвір забрати?

Б) збільшиться;

11A73 Для того, щоб за допомогою дифракції ви­значити сталу кристалічної решітки кристала, його потрібно опромінювати:

В) рентгенівським випромінюванням;

11A74 Роздільна здатність дифракційної решіт­ки залежить

Б) розмірів дифракційної решітки;

11A75 За критерієм Релея, роздільними в одно­му порядку будуть дві спектральні лінії, довжини хвиль яких мають дуже близькі значення, якщо

А) положення максимуму першої лінії збіга­ється з положенням максимуму другої;

11A76 Дифракційна решітка розкладає біле світло на спектр. Остання спектральна лінія поперед­
нього порядку може накладатися на першу спек­тральну лінію наступного порядку, якщо:

В) кути дифракції ліній однакові.