Теорії вартості, їх основні положення

те орія трудової вартос ті. Ця теорія була започаткована ще класиками політичної економії - Адамом Смітом і Давидом Рікардо. Згодом вона розроблялась Карлом Марксом і його прихильниками.

Однак у сучасній неокласичній економічній теорії існують деякі інші підходи до характеристики товару та його властивостей. Зокрема введені в науковий обіг такі поняття, як “ корисність ”, “ цінність” та “ рідкість ” товару.

У класиків споживна вартість - це корисність товару взагалі, безвідносно до потреб конкретної людини. Корисність у неокласиків, на відміну від споживної вартості, поняття чисто суб’єктивне, індивідуальне для кожної конкрет ної людини (корисність хліба різна для ситої і голодної людини).

Люди, купуючи товари, тим самим ніби оцінюють ступінь їхнь ої корисност і конкретно для себе. Неокласики оцінку ступеня корисності блага індивідуумом подають як цінність, тому для них цінність - категорія суб’єктивна: цінність має лише те, що є цінним в очах покупця, чиї суб’єктивні оцінки і є основою для визначення виробленого блага як вартості.

Отже, цінність є водночас функцією витрат праці і функцією корисності. Поєднання вартості й цінності та їх суспільне визнання відбивається в ціні, яку можна вважати форм ою грошово го вираження вартості й цінності товару.

З позицій неокласиків цінність благ залежить також і від їхньої рідкості. тобто від жагучості потреб та рідкості благ, які здатні ці потреби задовольняти Рідкість - характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства.

В економічній науці існує кіль ка теорій вартості, в тому числі: факторів (витрат) виробництва, попиту і пропозиції, трудової вартості, граничної корисності.

Теорія фактор і в (витрат) виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво. Теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну. Теорійтрудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво. Теорія граничної кори сності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.

В економічній науці розуміння категорії вартості значною мірою формувалося під впливом двох найпоширеніших теорій: класичної теоріі(трудової в ар тості та маржиналістської теорії граничної ко р исності. Представники трудової теорії вартості визначили вартість товару за витратами суспільно необхідної праці, а теорії граничної корисності - за ступенем корисності речі для споживача. Гранична корисність - додаткова корисність, яку отримує споживач від додаткової одиниці товару чи послуги.

Однак об’єктивний аналіз дає підстави для висновку, що вартість виступає результатом поєднання в товарі двох чинників - витрат праці і його корисності.