Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Виробнича функція — це співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і максимальним обсягом продукції.
Економічна діяльність фірми може бути описана виробничою функцією
Q =f (F1,F2… Fn)
де, Q максимальный обсяг виробництва при даних витратах;
F1 - кількість використаного фактора f1
F2 – кількість використаного фактора f2
Fn – кількість використаного фактора fn
Припустимо, що F1 є змінний фактор, тоді як останні фактори (F2… Fn) постійні.
Q =f (F1, F2… Fn)
const
Припустимо, що всі фактори виробництва, крім одного, є незмінними. Така ситуація можлива в короткостроковому періоді, а ми маємо справу з однофакторною виробничою функцією, або частинною варіацією факторів виробництва.
Для виявлення впливу змінного фактору на виробництво розглядається поняття сукупного, середнього, та граничного продукту.
Сукупний продукт (Q) з ростом використання в виробництві змінного фактора (F1) буде збільшуватися.
І стадія виробництва (ОА): збільшення витрат праці сприяє більш повному використанню капіталу: гранична та сукупна продуктивність праці росте. Це виявляється у рості МР і АР, при цьому МР > АР (рис. 7.1) В точці А1 МР досягає свого максимуму.
ІІ стадія виробництва (АС): величина МР зменшується, в точці С1 дорівнює АР (МР = АР).
Якщо на І стадії (ОА) сукупний продукт зростає повільно, то на ІІ стадії (АС) сукупний продукт зростає швидко, чим використана кількість, змінного фактора (рис. 7.1).
ІІІ стадія виробництва (СВ): МР<АР сукупний продукт росте повільніше витрат змінного фактора.
ІV стадія виробництва (після точки В): МР<0. Зростання змінного фактора приводе до зменшення випуску сукупної продукції (рис. 7.1).
У цьому і полягає закон спадної граничної продуктивності.
Він стверджує, що з ростом використання будь-якого виробничого фактора досягається така точка при якої додаткове застосування змінного фактора веде до зменшення відносного і далі абсолютного обсягів випуску продукції.
Закон спадної граничної продуктивності:
несе не абсолютний, а відносний характер;
він використовується у короткостроковому періоді;
технічний прогрес постійно розсуває його межі.
Правило максимізації прибутку:
Фірма буде нарощувати випуск продукції до того моменту, поки додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу. Це правило визначається - МR =MC
Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 536 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!