Оцінка і основні напрями поліпшення використання оборотних виробничих засобів

Раціональне та економне використання оборотних засобів (сировина, матеріали, паливо, енергія) — одне з найважливіших завдань підприємств. Для оцінки ефективності використання оборотних виробни­чих засобів застосовують систему показників, що диференціюються залежно від особливостей виробництва та видів сировини і матеріалів.

Розрізняють показники витрат матеріальних ресурсів та по­казники рівня корисного використання матеріальних ресурсів.

1)Показники витрат матеріальних ресурсів характеризують їх виробниче споживання, безпосередньо пов'язане з виконан­ням виробничої програми та з проведенням ремонтних робіт, обслуговуванням внутрішньозаводського транспорту, забезпе­ченням підсобного господарства тощо.

Розрізняють загальні витрати матеріальних ресурсів та пи­томі витрати окремого виду продукції. Загальні витрати ма­теріальних ресурсів — це витрати окремих матеріалів або їх сукупності на виконання виробничої програми. Загальні витра­ти сировини та матеріалів обчислюються в натуральних показ­никах, сумарні — у вартісному виразі. Питомі витрати кон­кретного виду матеріалів характеризують величину їх на одини­цю виготовленої продукції.

Для загальної характеристики витрат матеріальних ресурсів використовують показники матеріаломісткості. Показник пи­томих витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції (пи­тома матеріаломісткість) визначається за формулою

Мп=Мі/N

де М_п — питома матеріаломісткість;

М — витрати конкретного виду ресурсів;

N — кількість одиниць виготовленої продукції,шт..

Показник витрат усіх матеріальних ресурсів у грошовому виразі на одну фізичну одиницю виготовленої продукції (загаль­на матеріаломісткість) визначається за формулою

Мз=Ма/N

де М з — загальна матеріаломісткість;

Ма — загальна сума матеріальних витрат, грн.

Наведені формули використовуються для розрахунку матері­аломісткості нескладних видів продукції (електроенергія, міне­ральні добрива, чавун, сталь тощо).

2)Друга група показників — показники рівня корисного вико­ристання матеріальних ресурсів — повніше відображає викори­стання у виробництві матеріальних ресурсів на всіх стадіях їх ви­робничого споживання. Так, у галузях, що переробляють первин­ну сировину (підприємства кольорової металургії, цукрові заводи), застосовують показник (коефіцієнт) виходу або добування гото­вої продукції з вихідної сировини. Наприклад, показник добуван­ня міді з руди, виходу цукру з буряків.

Економне використання матеріальних ресурсів полягає у формуванні такого рівня витрат сировини і матеріалів, за якого на виготовлення продукції високої якості використовується мі­німальна кількість сировини та матеріалів. Водночас, створю­ючи раціональну структуру металоспоживання, у виробничому процесі потрібно застосовувати такі матеріали, сировину, котрі дають змогу підвищити споживні якості продукції при порівня­но низьких витратах на її виготовлення. О сновні шляхи (напрямки) економії матеріальних ресурсів поділяють на ви­робничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносять заходи, пов'я­зані з якісною підготовкою сировини до її виробничого спож. удосконалення машин, устаткування і ви­робів; застосування більш економних видів сировини, палива;

Організаційно-економічні напрямки економії - удосконалення та підви­щення наукового рівня нормування і планування матеріаломісткості продукції; розроблення і впровадження технічно обґрун­тованих норм і нормативів витрат матеріальних ресурсів тощо.