Основи охорони праці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра хімії і екології

Рег. №____________

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

для студентів ІV курсу

усіх напрямів підготовки

факультету кібернетики

Херсон – 2013

Конспект лекцій з дисципліни «Основи охорони праці» для студентів ІV курсу усіх напрямів підготовки факультету кібернетики.

Укладач: Безпальченко В.М., Семенченко О.О. кількість сторінок 81.

Затверджено на засіданні кафедри хімії і екології

протокол № від 2013 р.

Зав. кафедри д.т.н.,

проф. Міщенко Г.В.

____________________

© ХНТУ, 2013

Метою вивчення дисципліни є надання знань, умінь, здатностей (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

1. положення нормативно-правових документів з охорони праці в своїй діяльності;

2. основні методи збереження здоров’я і працездатності під час роботи.

вміти:

1. ефективно використовувати положення нормативно-правових документів з охорони праці;

2. володіти основними методами збереження здоров’я та працездатності виробничого персоналу шляхом забезпечення здорових умов праці;

3. обґрунтовувати вибір безпечних режимів, параметрів, виробничих процесів (в галузі діяльності);

4. ефективно виконувати функції, обов’язки і повноваження з охорони праці на робочому місці, у виробничому колективі;

5. проводити заходи щодо усунення причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві;

6. проводити заходи з профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності;

7. організовувати діяльність у складі первинного виробничого колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;

8. методично забезпечувати і проводити навчання та перевірки знань з питань охорони праці серед працівників організації (підрозділу);

9. впроваджувати безпечні технологій, вибірати оптимальні умови і режими праці, проектувати та організовувати робочі місця на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

Змістовий модуль 1. Правові та організаційні питання охорони праці

Лекція 1. Загальні питання, правові та організаційні основи охорони праці

План лекції

1. Історія розвитку дисципліни. Основні терміни та визначення.

2. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном.

3. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці.

4. Державні нормативні акти з охорони праці

5. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.

6. Система державного управління охороною праці в Україні.

7. Планування та фінансування робіт з охорони праці.

8. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.

1. В 1929 р. дисципліна впроваджена в Московському інституті залізничного транспорту, 1966 р. – у програми інженерних спеціальностей ВНЗ. Робота М.В. Ломоносова (1742 р.) "Первые основания металургии или рудных дел" містить теорію природної вентиляції шахт, рекомендації з безпеки при використанні драбин і сходин, рекомендації щодо застосування робочого одягу. У книзі "Очерки рабочих движений" (1901 р.) І.М. Сєченов наводить фізіологічні критерії, за якими можна встановити тривалість робочого дня. Книга професора Московського університету Ф.Ф. Єрисмана "Курс гігієни" (1887 р.) і 19-томне видання "Материалы по исследованию фабрик и заводов Московской губернии" за його редакцією збагатили вчення про гігієну праці. Лікар А.В. Погожев видавав у 1802-1903 рр. російський журнал "Промышленность и здоровье".

Виробниче середовище – частина техносфери, містить підвищену концентра-цію негативних чинників. Носії травмуючих і шкідливих чинників: машини, технічні пристрої, хімічно і біологічно активні предмети праці, джерела енергії.

Шкідливий виробничий чинник – дія якого на працюючих в певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності (підвищені запиленість в робочій зоні, рівень шуму, вібрацій, електромагнітних, електростатичних полів, іонізуючих, теплових, ультрафіолетових випромінювань, підвищена або знижена температура, відносна вологість, рухливість повітря, недостатня освітленість). Залежно від рівня і тривалості дії виробничий чинник може стати небезпечним. Крупні зважені частинки в повітрі робочої зони – причина травмування очей, дрібні – з часом викликати професійні захворювання легенів (пневмоконіоз).

Небезпечний виробничий чинник, дія якого на працюючих в певних умовах приводить до травм або погіршення його здоров'я (рухоме підйомно-транспортне устаткування; електричні ланцюги; підвищений рівень статичної електрики).

Небезпека – потенційне джерело шкоди. Безпека праці – стан умов праці, за яких відсутні небезпечні і шкідливі чинники. Техніка безпеки – система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих чинників.

Виробнича санітарія – система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують дію на працюючих шкідливих виробничих чинників.

Пожежна безпека – стан об'єкту, при якому зі встановленою вірогідністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, дії на людей небезпечних чинників пожежі, забезпечується захист матеріальних цінностей.

Умови праці визначаються сукупністю факторів виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини у процесі праці.

ГРУПИ ФАКТОРІВ, що впливають на умови праці: 1) Соціально-економічні фактори зумовлені виробничими відносинами в суспільстві (визначальні): нормативно-правові акти (закони, правила, норми, стандарти, контроль); соціально-психологічні фактори, характеризуються ставленням робітників до праці (психологічний клімат в колективі); суспільно-політичні фактори (громадський рух за сприятливі умови праці); економічні (пільги, компенсації, моральне, матеріальне стимулювання, оплата праці). 2) Група впливаєна формування матеріально-речовинних елементів умов праці (засоби, предмети, знаряддя праці, технологічні процеси); організаційні форми виробництва; режим праці та відпочинку. 3) Група характеризує вплив на робітників кліматичних, геологічних і біологічних особливостей місцевості, де виконується робота.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори за дією на людину(ГОСТ 12.0.003–74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация»):

1) Фізичні: підвищена швидкість руху повітря; підвищені або понижені вологість, атмосферний тиск; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; електричний струм; підвищений рівень статичної електрики, шуму і вібрації; розміщення обладнання на висоті; гострі кромки обладнання.

Хімічні:хімічні елементи, речовини, сполуки у різному агрегатному стані; речовини, які різними шляхами проникають в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірний покрив, слизові оболонки носа, рота, очей; речовини, що різко змінюють реактивність організму, тобто проявляють сенсибілізуючу і алергічну дію на організм; речовини, які мають мутагенну дію або впливають на репродуктивну функцію людини.