Захист населення від інфекційних хвороб

Карантин – система протиепідемічних і режимно-обмежувальних мір, спрямованих на повну ізоляцію всього осередку поразки і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. Він передбачає: повну ізоляцію осередку поразки; установлення на зовнішніх границях охорони; заборону виходу людей, тварин і вивіз майна; дозвіл в'їзду тільки спеціальним формуванням; заборона транзитного проїзду; поділ населення на невеликі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки; зупинку роботи всіх підприємств і установ, крім деяких, що мають особливе значення для господарства проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція; використання засобів індивідуального захисту.

Об'єкти, що продовжують роботу в зонах карантину переходять на особливий режим роботи: робітники та службовці переходять на казармене положення з виконанням протиепідемічних мір; зміни розділяються на окремі групи, контакт між ними і вихід із приміщень забороняється;

Якщо вид збудника не належить до групи особливо - небезпечних, замість карантину вводиться режим обсервації.

Обсервація - спеціальні заходи, що попереджають поширення інфекції в інші райони. При обсервації проводяться менш суворі ізоляційно-обмежувальні заходи, а конкретно: максимально обмежується в'їзд і виїзд; вивіз із вогнища майна дозволяється після знезаражування; підсилюється медичний контроль; обмежуються масові культурно - просвітительські заходи і ін.