![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
3 лютого 1993 р. введений у дію Закон України «Про Цивільну оборону України». Потім в Закон були внесені зміни відповідно до поточного законодавства України.
Законом визначається, що Цивільна оборона України є системою органів керування, сил і засобів, які створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру.
Систему Цивільної оборони становлять:
- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесені функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діям у надзвичайних ситуаціях;
- органи повсякденного керування процесами захисту населення в складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, міських державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;
- сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;
- фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій;
- системи зв'язку, оповіщення і інформаційного забезпечення;
- спеціально вповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесені питання цивільної оборони;
- курси і навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців і населення з питань цивільної оборони;
- служби цивільної оборони.
Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі категорії населення, а розподіл по обсязі і відповідальності по їхньому виконанню здійснюється по територіально-виробничому принципу.
Завданнями Цивільної оборони України є:
- попередження надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і ліквідація їхніх наслідків;
- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час і постійне інформування його про існуючу обстановку;
- захист населення від наслідків аварій, катастроф, більших пожеж, стихійного лиха і застосування засобів поразки;
- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час;
- створення систем аналізу і прогнозування, керування, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримка їхньої готовності для постійного функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
- підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів керування і сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.
Дата публикования: 2015-10-09; Прочитано: 199 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!