Поняття низькорівневого та логічного форматування. Поняття сектору та кластера. Розмір сектора. Проблема фрагментації файлів

Файл, що має образ цілого та неподільного фрагменту даних насправді досить часто розкиданий частинами по всьому носію інформації.

Принципи розміщення файлу, каталогу та системної інформації на реальному пристрої описуються фізичною організацією файлової системи.

Сектор – це найменша одиниця розбиття носіїв інформації. Розмір сектора є постійним і рівний 512 байт. Це найменша одиниця виміру, яка може бути адресованою.

ОС при роботі з дисками використовує власну одиницю дискового простору, що називається кластером. Кластер – це сукупність декількох секторів, що розміщені послідовно. Різні файлові системи використовують різні розміри кластеру.

Доріжка та сектори утворюються процедурою фізичного або низькорівневого форматування. Цей вид форматування не залежить від типу ОС і, зазвичай, проводиться на виробництві.

Розбиття диску під конкретний тип файлової системи виконують процедури високорівневого або логічного форматування. При такому форматуванні визначається розмір кластеру, а також записується інформація, яка необхідна для роботи з файловою системою. Крім цього на диск записується завантажувач ОС. Це невелика програма, яка починає процес ініціювання ОС після ввімкнення ПК.

Перед тим як форматувати диск під конкретну файлову систему його можна розбити на розділи.

Розділ – це неперервна частина фізичного диску, яку ОС представляє користувачу як певний логічний пристрій. Логічний пристрій функціонує так, ніби це є окремий фізичний диск. На кожному логічному пристрої може створюватись тільки одна файлова система.

ОС може підтримувати різні статуси розділів, відмічаючи ті, які будуть використані для завантаження ОС, а решта відмічаючи як просто для зберігання даних. Розділ, з якого завантажується ОС, називається системним або активним.