Загальна частина. У будь-якої машини, незалежно від того, простоює вона чи експлуатується, змінюються фізико-механічні і геометричні параметри деталей

Вступ

У будь-якої машини, незалежно від того, простоює вона чи експлуатується, змінюються фізико-механічні і геометричні параметри деталей. Одночасно знижуються техніко-економічні показники конструкції в цілому і настає момент, коли подальша її експлуатація неможлива або стає економічно недоцільною. Тому у процесі експлуатації машина потребує технічного обслуговування з метою підтримання її технічного стану, а також ремонту для відновлення цих якостей, коли експлуатація стає неможливою.

Проте, коли машина (або інша техніка) вийшла з ладу, то це ще не означає, що всі деталі та сполучення втратили свої якості, оскільки деталі виготовлені з матеріалів із різними фізико-механічними властивостями і мають різну інтенсивність зношування; застосування системи допусків на розміри, похибка форми та шорсткість поверхонь, показники термічної обробки та інші параметри обумовлюють випадковість сприятливих та несприятливих поєднань цих параметрів у спряженнях і, як результат,— різні строки служби; неоднакова напруженість роботи деталей та вузлів; строки служби елементів окремих екземплярів машин мають значні розходження внаслідок різноманітних умов роботи.

Відомо, що при нормальній інтенсивності використання основні агрегати тракторів виробляють закладений конструкцією ресурс через З…4 роки при розрахунковому строку служби 10 років і більше. Створювати ж техніку, яка не потребуватиме ремонту весь період експлуатації, у на час економічно не виправдано, та і досягти цього у недалекому майбутньому практично неможливо.

Як показують досліди та практика, з одного боку, ремонту сільськогосподарської техніки уникнути технічно неможливо, а з другого — він є економічно доцільний. Адже більшість зношених деталей має високу залишкову вартість: при їх відновленні витрачається у 20…З0 разів менше металу і матеріалів, ніж при виготовленні нових. Наприклад, понад 90 % деталей, віднесених до категорії повністю непридатних до подальшої роботи, мають знос всього 0,1…0,3 мм по діаметру, тобто втратили менше 0,5…0,1 % маси, і після відновлення 65…75 % їх загальної кількості практично можна використати вдруге.

Ефективне виконання усіх видів ремонтних робіт і технічного обслуговування техніки із застосуванням прогресивних технологій може бути забезпечене широкорозвиненою системою наукових, виробничих та інших структур. Тому необхідно створювати та постійно удосконалювати ремонтно-обслуговуючу базу сільського господарства.

Методику оцінки надійності машин розробили вчені В. Я. Анілович, В. М. Міхлін, М. М. Сєверньов, В. М. Кряжков, В. Я. Сковородін, А. Ш. Рабінович, Р. В. Кугель,І. М. Велічкін, С. С. Дмитриченко, М. М. Тененбаум, Н. С. Ждановський, О. В. Ніколаєнко та ін.

Таким чином, виробництво — технічний сервіс — користувач повинні розглядатись взаємопов'язано, як єдина система, в якій збій однієї з підсистем призводить до порушень в роботі всієї системи. Така система з добре налагодженим зворотним зв'язком сприяє науково-технічному прогресу у всіх трьох підсистемах.

Метою курсу «Надійність машин» для підготовки спеціалістів інженерних спеціальностей є — навчити майбутніх інженерів забезпечувати експлуатаційні показники техніки протягом заданого часу при оптимальних затратах матеріальних і трудових ресурсів на проектування, виробництво, експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт.

Загальна частина