ПРОТОКОЛ. місто Дніпропетровськ 19 листопада 2012 року

допиту потерпілого

місто Дніпропетровськ 19 листопада 2012 року

Допит розпочато о 21 год. 00 хв.

Допит закінчено о 21 год. 30 хв.

Слідчий СВ Індустріального РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітан міліції Іванов Іван Ігорович, у кримінальному провадженні № 100016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2012 року у приміщенні кабінету № 203 Індустріального РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області в присутності осіб, яким роз’яснені вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України про їх обов’язок не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії:

________________________________________________________________________________

(їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання, підпис)

яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання: ________________________________________________________________

(характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються

_______________________________________________________________________________

при проведенні цієї процесуальної дії, підписи осіб)

________________________________________________________________________________

з дотриманням вимог статей 55, 56, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України, допитав як потерпілого:

1. Прізвище, ім’я та по батькові СОМОВ СЕРГІЙ СЕМЕНОВИЧ

2. Дата та місце народження: 15 жовтня 1980 року народження,

уродженець м. Дніпропетровська

3. Національність українець

4. Громадянство України

5. Освіта середня спеціальна (закінчив Дніпропетровський зварювальний технікум у 1999 році)

6. Місце роботи (навчання) У приватного підприємця “Григоренко” 7. Рід заняття та посада охоронець

8. Місце проживання (реєстрації) м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 17, кв. 3

9. Судимість зі слів раніше не судимий

10. Чи є депутатом (якої Ради) не є депутатом

11. Відомості про паспорт або інший документ, що засвідчує особу
Паспорт серії ЦЦ 123456 виданий Індустріальним РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області

Потерпілому роз’яснено, що його викликано для дачі показань у кримінальному провадженні щодо розбійного нападу на нього, вчиненого невстановленими слідством особами.

Потерпілому Сомову С.С. роз’яснено зміст ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом.

підпис

Потерпілому Сомову С.С. роз’яснено зміст ст. 18 КПК України про свободу від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів чи членів сім’ї.

підпис

Потерпілому Сомову С.С. роз’яснено порядок проведення допиту, його права, передбачені ст. 56 КПК України, та обов’язки, передбачені ст. 57 КПК України.

підпис

Потерпілого Сомова С.С. попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України (Завідомо неправдиве показання).

підпис

Ознайомившись із своїми правами, потерпілий заявив, що бажає давати показання українською мовою та викладати їх під запис.

Послуг перекладача не потребує.

Потерпілий: Сомов С.С. (підпис)

На пропозицію дати показання щодо обставин вчиненого на нього групового розбійного нападу Сомов С.С. дав наступні показання: 19 листопада 2012 року приблизно о 18 годині 30 хвилин я знаходився на перехресті вулиць Калинової та Косіора в м. Дніпропетровську. В руці я тримав барсетку темно коричневого кольору, вартістю 400 грн., в якій знаходилися:

1) гаманець з штучної шкіри чорного кольору, вартістю 50 грн., в якому були 230 грн купюрами у 100, 50, 50, 10, 10 та 10 грн., а також електронна пластикова зарплатна картка “Приватбанку” на моє ім’я.

2) мобільний телефон Нокіа 6300 IMEI 1234567891234, корпус сріблястого кольору з тріщиною на задній його частині. Вартість телефону оцінюю в 700 грн.

В цей час до мене підійшли двоє раніше невідомих мені осіб чоловічої статі, прикмети яких я добре пам’ятаю.

Прикмети першого: європейської національності, зріс приблизно 170-175 см, на вигляд 25-30 років, худорлявої статури, обличчя овальне, над лівою частиною верхньої губи невеликий вертикальний шрам розміром близько 0,5 см, був одягнений у чорну шапку-горщик, чорну коротку шкіряну куртку, сині джинси та темні черевики.

Прикмети другого: кавказької національності, зріс приблизно 175-180 см, на вигляд 25-30 років, худорлявої статури, обличчя овальне, два середні верхні зуба з металу жовтого кольору, був одягнений у чорну кепку, “дуту” чорну коротку куртку, сині джинси та темні черевики.

Перший з них дістав з правої кишені своєї куртки ніж та сказав мені, щоб я віддав свою барсетку. Розуміючи реальність їх намірів, я спробував втекти від них і побіг в бік Будинку культури “Нижньодніпровського трубного заводу”. Але біля службового входу Будинку культури мене наздогнали. Перший чоловік спробував вдарити мене кулаком правої руки в голову, але не втримав рівновагу та впав на мене, зачепившись руками мені за куртку. Скориставшись тим, що він знаходився переді мною в нахиленому стані, я вдарив його коліном ноги, скоріше за все правої, в обличчя. Після цього удару цей чоловік продовжував триматися за мене, прижавшись обличчям до моєї куртки.

В цей час другий нападник наблизився до мене з правого боку, штовхнув руками на землю та почав бити ногами в голову й тулуб. Весь цей час я намагався тримати свою барсетку в обох руках. Однак від нанесених ударів я на деякий час (приблизно на півхвилини) втратив свідомість, чим скористався перший нападник на вирвав з моїх рук барсетку. Хоча цей момент я не пам’ятаю, оскільки був непритомний, але, прийшовши до тями, побачив, як

підпис

перший нападник, той що зі шрамом на обличчі, тримає в лівій руці мою барсетку говорить другому нападнику, що треба швидко уходити. Після цього вони побігли по вулиці Калиновій в бік проспекту імені Газети “Правда”.

Після цього на передній правій частині куртки, в яку я був одягнений, я помітив декілька плям крові. Оскільки нанесені мені тілесні ушкодження не супроводжувалися кровотечею, я зробив висновок, що це кров першого нападника, якого я вдарив коліном під час нападу на мене. Одразу після цього я дійшов до міської клінічної лікарні № 6 м. Дніпропетровська, де мені надали медичну допомогу.

Показання зафіксовані на носії інформації додаткові технічні засоби фіксації не застосовувалися

За результатами фіксування допиту технічними засобами від учасників процесуальної дії клопотання про внесення тексту показань до протоколу допиту ___________________________________

(надходили, не надходили)

Учасникам процесуальної дії повідомлено про спосіб ознайомлення із змістом протоколу, а саме надання складеного слідчим протоколу для особистого прочитання

Ознайомившись із текстом протоколу допиту від учасників процесуальної дії клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень не надійшло.

Потерпілий Сомов С. С підпис

Допитав:

Слідчий СВ Індустріального РВ

Дніпропетровського МУ ГУМВС України

в Дніпропетровській області

капітан міліції підпис І.І. Іванов

Від підписання протоколу допиту відмовляюсь у зв’язку з __________________

____________________________________________________________________

(вказати причини такої відмови з боку потерпілого або іншого учасника процесуальної дії)

Потерпілий ____________________________ /________________/

(прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Представник ____________________________ /________________/

(прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Поняті (у разі відсутності представника (захисника) потерпілого):

3. ____________________________________________ /____________/

4. ____________________________________________ /____________/

____________________________________________________________________

(слідчий, посада, найменування органу, підпис, прізвище, ініціали)

КОМЕНТАР ДО ПРОТОКОЛУ ДОПИТУ ПОТЕРПІЛОГО

Мета проведення допиту - одержання інформації від допитуваного про обставини кримінального правопорушення.

Згадана слідча (розшукова) дія проводиться після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 214 КПК).

Згідно з ч. 2 ст. 95 КПК, давати показання є правом потерпілого, а не його обов’язком.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою (ч. 7 ст. 55 КПК). За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена слідчим (прокурором) до кримінального провадження як свідок на підставі ч. 7 ст. 55 КПК (окрім справ приватного обвинувачення).

Згідно з ч. 3 ст. 224 КПК, перед допитом встановлюється особа потерпілого, роз’яснюються його права, а також порядок проведення вказаної слідчої (розшукової) дії. Потерпілого попереджають про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань.

Потерпілим, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджаючи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ч. 3 ст. 226 КПК).

Фіксація допиту потерпілого під час досудового розслідування оформлюється протоколом в усіх випадках, окрім допиту потерпілого слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК.

Протокол допиту потерпілого складається виключно тією посадовою особою, яка проводить допит (ч. 1 ст. 106 КПК).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 104 КПК, протокол допиту потерпілого складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.

1. Вступна частина повинна містити такі відомості:

- назву процесуальної дії (протокол допиту потерпілого, протокол додаткового допиту потерпілого), місце та час проведення;

- посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка проводить допит потерпілого[13];

- анкетні дані допитуваної особи (прізвище, ім’я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, місце роботи або навчання, відомості про наявність судимості)[14];

- анкетні дані всіх інших осіб, які присутні під час проведення конкретної процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання)[15];

- інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання[16];

- відомості про роз’яснення учасникам допиту їх процесуальних прав та обов’язків.

2. Описова частина повинна містити такі відомості:

- показання потерпілого, котрі він дав під час «вільної розповіді», або відповіді потерпілого на поставлені запитання;

- додаткові питання до потерпілого (якщо вони задавалися) із зазначенням процесуального статусу особи (крім слідчого), яка задала питання та змісту заданого питання;

- відповіді потерпілого на додаткові питання. Наприклад, чи здійснювався незаконний вплив на потерпілого підозрюваним.

Згідно з ч. 2 ст. 104 КПК, у випадку фіксування допиту технічними засобами, текст показань може не вноситися до протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому.

3. Заключна частина повинна містити відомості про:

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу (протокол може бути прочитаний кожним учасником особисто, або слідчим вголос, або один учасник буде читати іншому зміст протоколу вголос);

- зауваження й доповнення до протоколу з боку учасників процесуальної дії (якщо зауваження або доповнення висловлене, його зміст повинен бути зазначений у протоколі, якщо ані зауважень, ані доповнень не надійшло, це також потрібно чітко зазначити);

- підписи осіб, які брали участь у допиті, а також підпис слідчого.

Наслідки не прибуття на допит. За наслідками неприбуття потерпілого без поважних причин (зокрема, наявного підтвердження отримання ним повістки про виклик чи ознайомлення з її змістом іншим шляхом) або неповідомлення потерпілим про причини свого неприбуття, на останнього накладається грошове стягнення, на підставі ч. 1 ст. 139 КПК, у розмірі:

- від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;

- від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Крім того, за злісне ухилення від явки потерпілий несе відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 139 КПК).

Відповідно до змісту ст. 140 КПК, до потерпілого не може застосовуватися привід.

Інші особливості проведення допиту. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я потерпілого, його тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити його допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого потерпілого в судовому засіданні (ч. 1 ст. 225 КПК). Для допиту тяжко хворого потерпілого під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання (ч. 2 ст. 225 КПК).

Коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього потерпілого, слідчий (прокурор) за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника (ч.3 ст. 227 КПК).

Допит потерпілого у випадках, передбачених ст. 232 КПК, може бути проведений у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування). У разі, якщо потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення (ч. 2 ст. 232 КПК).

За рішенням слідчого, прокурора (у необхідних випадках) потерпілий попереджається про обов’язок не розголошувати відомості які стали відомі йому у зв’язку з участю в досудовому розслідуванні, без дозволу слідчого (або прокурора). Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом (ст. 222 КПК).

Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день (ч. 2 ст. 226 КПК).

Допит повнолітнього потерпілого не може тривати без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день (ч.2 ст. 224 КПК).

За необхідності до участі в допиті потерпілого залучається перекладач (ч. 3 ст. 224 КПК).

Слідчому СВ Індустріального РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області

Іванову І.І.

від Сомова Сергія Семеновича

проживає: м. Дніпропетровськ,

вул. Леніна, буд. 17, кв. 3.

Цивільний позов

в порядку ст. 128 КПК України

(про відшкодування майнової та моральної шкоди)

Я є потерпілим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 100016 від 19.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

19 листопада 2012 року приблизно о 18 годині 30 хвилин на перехресті вулиць Калинової та Косіора в м. Дніпропетровську на мене було вчинено груповий розбійний напад із застосуванням насильства, небезпечного для мого життя та здоров’я, у результаті якого двоє чоловіків заволоділи моїм майном, спричинивши цим самим мені майнову шкоду на загальну суму 1380 грн. З них:

400 грн. коштує барсетка зі штучної шкіри темно-коричневого кольору;

50 грн коштує гаманець зі штучної шкіри чорного кольору, котрий знаходився в барсетці;

гроші в сумі 230 грн, котрі знаходилися в гаманці;

700 грн коштує мобільний телефон “Нокіа” моделі 6300, чим заподіяли мені значну матеріальну шкоду.

Крім зазначеного, внаслідок вищезгаданих протиправних дій мені була спричинена також моральна шкода. Наявність моральної шкоди я обґрунтовую:

- душевними стражданнями, що їх я пережив у зв'язку з самим фактом розбійного нападу;

- душевними стражданнями, пов’язаними з тим, що я не міг користуватися всіма благами та перевагами, які дає мобільний телефон. Зокрема, оперативність у вирішенні всіх необхідних побутових потреб.

Осягнути повною мірою рівень моральних страждань, пов'язаних із ушкодженням здоров'я під час розбійного нападу, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду я оцінюю у розмірі 1000 грн.

На підставі вищенаведеного та відповідно до ст. ст. 127, 128 КПК України,

ПРОШУ:

1. Визнати мене, Сомова Сергія Семеновича, 1980 р.н., цивільним позивачем по даному кримінальному провадженні.

2. У разі встановлення осіб, які вчинили на мене розбійний напад, притягнути їх як цивільних відповідачів у цьому кримінальному провадженні

3. Стягнути з цивільних відповідачів на мою користь майнову шкоду в сумі 1380 гривен та моральну шкоду в сумі 1000 гривен, а всього – 2380 грн.

4. Вжити заходи до забезпечення цього цивільного позову.

Сомов Сергій Семеновичпідпис

03 грудня 2012 року

Позовну заяву прийняв:

Слідчий СВ Індустріального РВ

Дніпропетровського міського управління

ГУМВС України в Дніпропетровській області

капітан міліції підпис І.І. Іванов

КОМЕНТАР ДО ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ

Цивільний позов – це процесуальний документ, у якому особа визначає та обґрунтовує розмір заподіяної їй шкоди вчиненим кримінальним правопорушенням.

Мета пред’явлення цивільного позову – ініціювання перед судом питання про стягнення з особи, яка буде визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, завданої майнової та/або моральної шкоди цивільному позивачеві.

Ст. 55 КПК передбачено три види шкоди, яка може бути завдана кримінальним правопорушенням, а саме: моральна, фізична та майнова.

З урахуванням того, що КПК не містить поняття майнової та моральної шкоди, за такими роз’ясненнями необхідно звернутися до Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Відповідно до ст. 22 ЦК, особа (цивільний позивач), якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками ЦК визнає втрати, яких особа (цивільний позивач) зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відшкодування моральної шкоди врегульовано ст. 23 ЦК. За цією нормою, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа (цивільний позивач) зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа (цивільний позивач) зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа (цивільний позивач) зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної особи (цивільниого позивача).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру кримінального правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Статті 61 та 128 КПК передбачають можливість подання цивільного позову фізичною особою в разі, якщо кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням їй завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридичною особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди. Позовна заява може бути подана до органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КПК, з моменту подання цивільного позову особа, яка його подала, набуває прав та обов’язків цивільного позивача. Згідно з ч. 3 ст. 61 КПК, цивільний позивач має права та обов’язки, передбачені КПК для потерпілого, у частині, що стосуються цивільного позову. Цивільний позивач має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Прокурор, слідчий зобов’язані повідомляти цивільного позивача про прийняті в кримінальному провадженні процесуальні рішення, що стосуються цивільного позову, а також надавати їх копії у встановлених КПК випадках та порядку для інформування й надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

КПК передбачає можливість подання цивільного позову в інтересах інших осіб. Так, з метою захисту інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. Також цивільний позов може пред’явити прокурор в інтересах держави у випадках, встановлених законом (згідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» та п. 12 ч. 2 ст. 36 КПК), а також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права (ч. ч. 2, 3 ст. 128 КПК).

Існують випадки, коли КПК позбавляє особу права пред’являти позов у кримінальному провадженні. Це стосується випадків, коли буде встановлено, що за тим же раніше пред’явленим позовом у порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства була отримана відмова (ч. 6 ст. 128 КПК).

Особа, котра не подала цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства. У таких випадках особа звільняється від сплати державного мита, сплата якого є обов’язковою в цивільному судочинстві.

У разі, коли процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Це ж правило стосується структури та змісту позовної заяви.

Форма та зміст цивільного позову в кримінальному судочинстві повинні відповідати вимогам ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України. Зазначена стаття передбачає наступне:

1. Позовна заява подається в письмовій формі.

2. Позовна заява повинна містити:

у вступній частині:

- найменування суду, до якого подається заява;

- ім’я (найменування) позивача та відповідача (якщо останній встановлений на час подання заяви), а також ім’я представника позивача, якщо позовну заяву подає представник, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;

в описовій частині:

- зміст позовних вимог;

- ціну позову щодо вимог майнового характеру;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

у заключній частині:

- вимогу про визнання певної особи цивільним позивачем;

- притягнення як цивільних відповідачів певних осіб/особу (якщо вони встановлені на час подання заяви. Якщо ні, то такі особи не вказуються);

- вказується загальна сума, яку цивільний позивач вважає за необхідне стягнути з цивільного відповідача (за кожний вид шкоди сума зазначається окремо, а потім вказується загальна сума шкоди);

- прохання вжити кримінально-процесуальних заходів щодо забезпечення цивільного позову;

- перелік документів, що додаються до заяви.

3. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Органи досудового розслідування зобов’язані вжити заходів щодо забезпечення цивільного позову. Зокрема, органи досудового розслідування в разі встановлення підстав передбачених у главі 17 КПК «Арешт майна», повинні звернутися до слідчого судді з клопотанням для винесення ухвали про накладення арешту на майно особи.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші в будь-якій валюті готівкою або в безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, котрі, в силу закону, несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК).

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 291 КПК, цивільний позов додається до обвинувального акта. Копія цивільного позову, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК, надається підозрюваному або, згідно п. 4 ч. 4 ст. 291 КПК, цивільному відповідачеві, про що останні підтверджують розпискою або іншим документом, який додається до обвинувального акта.

Голові Апеляційного суду __________

__________________________________

(назва Апеляційного суду)

__________________________________