Та судових експертиз 3 страница

4. Постановою слідчого судді

44. Копія постанови про зупинення досудового розслідування надсилається:

1. Стороні захисту

2. Прокурору області

3. Слідчому судді

4. Апеляційному суду

45. Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право:

1. Провести розслідування до встановлення особи, що вчинила злочин; а потім передати справу слідчому;

2. Провести невідкладні слідчі дії у строк не більше 10 днів, і передати справу слідчому

3. Зупинити все кримінальне провадження

4. Виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних

46. Підготовче судове засідання відбувається за участю:

1. Тільки прокурора

2. Сторони обвинувачення та сторони захисту

3. Сторін обвинувачення та захисту, а також потерпілого

4. Сторін кримінального провадження, цивільного позивача та цивільного відповідача

47. Чи має суд у підготовчому судовому засіданні право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого:

1. Має, за клопотанням учасників судового провадження

2. Має, за власним рішенням

3. Має, за вказівкою прокурора

4. Не має такого права

48. Якщо в судове засідання не прибув прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, а причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про їх відповідальність:

1. Матеріальну

2. Адміністративну

3. Дисциплінарну

4. Кримінальну

49. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому:

1. Нового захисника

2. Обрати собі іншого захисника

2. Відмовитися від захисника

3. Просити своїх родичів обрати собі іншого захисника

50. Протягом скількох днів обвинувачений має право обрати собі захисника, якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива?

1. Протягом 1дня

2. Протягом 3 днів

3. Протягом 5 днів

4. Протягом 10 днів

51. Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник, суд:

1. Залишає цивільний позов без розгляду

2. Розглядає цивільний позов без позивача, його представника чи законного представника

3. Відкладає судовий розгляд до з’ясування причини неявки позивача, його представника чи законного представника

4. Вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду

52. Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд вирішує питання про:

1. Залишення цивільного позову без розгляду

2. Розгляд цивільного позову без цивільного відповідача або його представника

3. Про відкладення судового розгляду до з’ясування причини неявки відповідача або його представника

4. Про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду

53. Для зміни обвинувачення в суді прокурор:

1. Виносить постанову про зміну обвинувачення

2. Заявляє клопотання у суді

3. Складає новий обвинувальний акт

4. Отримує вказівку керівника органу прокуратури

54. У разі висунення прокурором в суді додаткового обвинувачення судове провадження:

1. Повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання

2. Продовжується з моменту, на якому розгляд було відкладено

3. Це питання вирішується на розсуд головуючого у судовому засіданні

4. Це питання вирішується на розсуд прокурора

55. Після висунення в суді додаткового обвинувачення нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення:

1. Не здійснюється взагалі

2. Здійснюється обов’язково

3. Здійснюється тільки у разі визнання такої необхідності судом

4. Здійснюється тільки у разі визнання такої необхідності прокурором

56. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення, він повинен погодити відповідні процесуальні документи:

1. З керівником органу прокуратури, в якому він працює

2. З прокурором області

3. Зі слідчим суддею

4. Ні з ким погоджувати ці рішення не повинен

57. Судовий розгляд починається з оголошення обвинувального акта:

1. Головуючим у судовому засіданні

2. Прокурором

3. Потерпілим

4. Слідчим

58. У якому випадку суд має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються?

1. Якщо це вважає за доцільне головуючий у судовому засіданні

2. Якщо на це є згода обвинуваченого

3. Якщо проти цього не заперечує прокурор

4. Якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження

59. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності суд виключає його з числа доказів і вирішує справу на підставі інших доказів:

1. За ініціативою учасників судового провадження

2. За ініціативою лише прокурора

3. За ініціативою лише обвинуваченого

4. Суд взагалі не має такого права

60. У судових дебатах не виступають:

1. Прокурор

2. Потерпілий

3. Обвинувачений

4. Експерт

61. Право останньої репліки належить:

1. Прокурору

2. Потерпілому

3. Обвинуваченому

4. Свідку

62. Спрощене провадження в суді першої інстанції можливе:

1. За клопотанням прокурора

2. За клопотанням обвинуваченого

3. За клопотанням потерпілого

4. За власною ініціативою суду

63. Спрощене провадження в суді першої інстанції можливе лише за умови:

1. Беззаперечного визнання обвинуваченим своєї вини

2. Примирення обвинуваченого та потерпілого

3. Угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання вини

4. Угоди між потерпілим та обвинуваченим

64. Апеляція, яку подає прокурор, має назву:

1. Апеляційна думка

2. Апеляційна скарга

3. Апеляційний висновок

4. Апеляційне подання

65. Чи мають учасники судового провадження право подати до суду апеляційної інстанції свої заперечення на апеляційну скаргу інших учасників процесу?

1. Не мають такого права

2. Мають таке право, якщо на це є згода прокурора

3. Мають таке право лише під час апеляційного розгляду скарги в судовому засіданні

4. Мають таке право у будь-якому випадку

66. Чи може прокурор, захисник відмовитися від своєї апеляційної скарги, зміни чи доповнити її?

1. Може відмовитися, змінити, доповнити

2. Не може відмовитися, змінити, доповнити

3. Може тільки відмовитися та змінити

4. Може тільки доповнити

67. Першим під час судових дебатів в суді апеляційної інстанції виступає:

1. Підсудний, якщо він не подавав апеляцію;

2. Прокурор, якщо він не подавав апеляцію;

3. Потерпілий, якщо він не подавав апеляцію;

4. Особа, яка подала апеляційну скаргу

68. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають:

1. Усі учасники кримінального провадження

2. Учасники судового провадження

3. Сторони кримінального провадження

4. Будь-які особи

69. В кримінальному процесі України передбачено угоди:

1. Між потерпілим та захисником підозрюваного (обвинуваченого) про примирення.

2. Між прокурором та свідком про надання показань.

3. Між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) про визнання винуватості.

4. Між суддею та обвинуваченим про зниження міри покарання.

70. Ініціювати угоди в кримінальному процесі мають право:

1. Захисник.

2. Суддя.

3. Слідчий.

4. Прокурор.

71. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися:

1. Захисником.

2. Суддею.

3. Слідчим.

4. Прокурором.

72. Угода між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо:

1. Тяжких злочинів.

2. Особливо тяжких злочинів.

3. У кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

4. У провадженні, в якому бере участь потерпілий.

73. Угоду про визнання винуватості може бути укладено:

1. Після реєстрації кримінального правопорушення у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

2. Після затримання особи за підозрою у вчиненні злочину.

3. Після повідомлення особі про підозру.

4. Після направлення обвинувального акту до суду.

74. Угоду про визнання винуватості може бути укладено:

1. До направлення обвинувального акту до суду.

2. До початку судового розгляду кримінального провадження.

3. До виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

4. Після ухвалення судом вироку.

75. У разі досягнення угоди під час досудового розслідування:

1. Розслідування продовжується в повному обсязі. Обвинувальний акт та угода надсилається до суду після завершення розслідування.

2. Проведення слідчих дій невідкладно припиняється. Обвинувальний акт та угода невідкладно надсилаються до суду.

3. Питання про продовження розслідування та момент направлення обвинувального акту та угоди до суду вирішує начальник слідчого підрозділу.

4. Розслідування припиняється та обвинувальний акт надсилається до суду за клопотанням обвинуваченого.

76. Угоди, які досягнуто під час досудового розслідування, розглядаються:

1. Під час підготовчого судового засідання.

2. Під час підготовчої частини судового розгляду.

3. Під час судового слідства.

4. Під час судових дебатів.

77. Угода у кримінальному провадженні набирає законної сили:

1. Після досягнення згоди сторонами.

2. Після затвердження угоди прокурором.

3. Після затвердження угоди ухвалою суду.

4. Після затвердження угоди вироком суду.

78. У справах приватного обвинувачення під час судового розгляду обвинувачення підтримує:

1. Заявник.

2. Потерпілий.

3. Прокурор.

4. Слідчий суддя.

79. Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно:

1. Кандидата у народні депутати України.

2. Прокурора району.

3. Юрисконсульта.

4. Адвоката.

80. Для обшуку якої категорії осіб необхідна згода Верховної Ради України на притягнення до кримінальної відповідальності?

1. Генерального прокурора України.

2. Народного депутата.

3. Судді Конституційного Суду України.

4. Адвоката.

81. Письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснює:

1. Генеральний прокурор України.

2. Міністр внутрішніх справ України.

3. Суддя Верховного Суду України.

4. Голова СБУ України.

82. Письмове повідомлення про підозру адвокату здійснює:

1. Слідчий.

2. Прокурор району (міста).

3. Слідчий суддя.

4. Прокурор області.

83. Чи є обов’язковою участь захисника у кримінальному провадженні щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці?

1. Є обов’язковою лише у випадку, якщо кримінальне провадження розпочалося до досягнення особою 18-річного віку.

2. Є обов’язковою лише до моменту досягнення особою 18-річного віку.

3. Є обов’язковою у будь-якому випадку.

4. Не є обов’язковою у будь-якому випадку.

84. Під час допиту неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого обов’язковою є участь:

1. Захисника.

2. Класного керівника неповнолітнього.

3. Представника служби у справах дітей.

4. Представника кримінально міліції у справах дітей.

85. Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор:

1. Продовжують досудове розслідування у загальному порядку.

2. Виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування.

3. Виносить постанову про застосування до особи примусових заходів медичного характеру.

4. Змінюють підслідність кримінального провадження.

86. Чия участь є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру?

1. Захисника.

2. Заявника.

3. Особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.

4. Особи, чия участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру є обов’язковою, законом не передбачені.

87. Особа направляється на стаціонарну психіатричну експертизу:

1. За постановою слідчого.

2. За постановою прокурора.

3. За ухвалою слідчого судді.

4. Особа взагалі не може бути направлена на стаціонарну психіатричну експертизу.

88. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів прокуратури, відшкодовується:

1. Підозрюваним.

2. Обвинуваченим.

3. Засудженим.

4. Державою.

89. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу прокуратури, відшкодовується:

1. Незалежно від вини посадових осіб органу прокуратури.

2. Лише у разі навмисних дій посадових осіб органу прокуратури.

3. Лише у разі необережних дій посадових осіб органу прокуратури.

4. Лише у разі відсутності вини у діях посадових осіб органу прокуратури.

90. У разі виникнення права особи на відшкодування завданої шкоди прокурор зобов'язаний:

1. Роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав та відшкодування завданої шкоди.

2. Направити матеріали для перевірки прокурору вищого рівня.

3. Направити матеріали для перевірки до суду вищого рівня.

4. Відшкодувати завдану шкоду.

91. У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження за реабілітуючими підставами прокурор зобов'язаний на прохання особи письмово повідомити про своє рішення:

1. Родичів цієї особи.

2. Друзів цієї особи.

3. Знайомих цієї особи.

4. Трудовий колектив, в якому працює особа.

92. У сфері міжнародного співробітництва під час кримінального провадження до уповноважених (центральних) органів в Україні відносяться:

1. Тільки Генеральна прокуратура України.

2. Генеральна прокуратура та міністерство юстиції України.

3. Генеральна прокуратура, міністерство юстиції, МВС України.

4. Генеральна прокуратура, міністерство юстиції, СБУ, МВС України.

93. Запит (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво складається:

1. Органом, який здійснює кримінальне провадження.

2. Прокурором області.

3. Слідчим суддею.

4. Суддею апеляційного суду.

94. Запит про міжнародну правову допомогу виконується упродовж:

1. 10 днів.

2. 1 місяця.

3. 3 місяців.

4. 6 місяців.

95. Термін направлення Генеральною прокуратурою України матеріалів, отриманих під час виконання запиту, уповноваженому (центральному) органу іноземної держави:

1. 10 календарних днів після їх отримання від компетентного органу України.

2. 20 календарних днів після їх отримання від компетентного органу України.

3. 30 календарних днів після їх отримання від компетентного органу України.

4. 3 місяці після їх отримання від компетентного органу України.

96. Хто вирішує питання про створення спільної слідчої групи, в яку входять слідчі України та іноземної держави?

1. Керівник слідчого підрозділу.

2. Прокурор району (міста).

3. Прокуратура області.

4. Генеральна прокуратура України.

97. Особа, яка перебуває за межами України, у порядку запиту про міжнародну правову допомогу викликана для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України. Чи може така викликана особа бути притягнута до кримінальної відповідальності?

1. Не може.

2. Може у будь-якому випадку.

3. Може, якщо на це буде дозвіл прокурора.

4. Може, якщо на це буде дозвіл слідчого судді.

98. Термін тимчасового арешту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України:

1. 10 днів.

2. 30 днів.

3. 40 днів.

4. 2 місяці.

99. Термін екстрадиційного арешту:

1. 1 місяць.

2. 2 місяці.

3. 6 місяців.

4. 12 місяців.

100. Термін екстрадиційної перевірки:

1. 10 днів.

2. 30 днів.

3. 60 днів.

4. 90 днів.

6. СТУПІНЬ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Для визначення ступеня засвоєння навчального матеріалу та подальшого його оцінювання на семінарському занятті слід врахувати певні рівні знань.

Оцінювання знань студентів здійснюється за чотирьохбальною системою. А саме:

«5» (відмінно) – якщо студент дає правильне, повне, в логічній послідовності викладення отриманих знань з відповідною аргументацією.

«4» (добре) – якщо студент дає правильне, повне, системне викладення отриманих знань. При цьому припускаються одиничні несуттєві помилки, які виправляються студентом при вказівці викладача на помилку.

«3» (задовільно) − якщо студент в цілому відповідає правильно, але дає неповне викладення одержаних знань. Припускаються окремі суттєві помилки, які виправляються за допомогою викладача.

«0» (незадовільно) − якщо студент не може відповісти на питання, дає неправильну відповідь, нелогічне, безсистемне викладення навчального матеріалу. Суттєві помилки, які не виправляються навіть за допомогою викладача. Недостатня самостійність − студент потребує додаткових запитань від викладача при відповіді на поставлене питання.

7. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

7.1. ФОРМА КОНТРОЛЮ – залік (тести).

7.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ

- «зараховано» - студент правильно виконав 50% і більше відсотків об’єму завдань, що виносяться на залік;

- «не зараховано» - студент правильно виконав менше 50% об’єму завдань, що виносяться на залік.

7.3. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини як конституційна засада судочинства України.

2. Підтримання державного обвинувачення прокурором як конституційна засада судочинства України.

3. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист як конституційна засада судочинства України.

4. Змагальність сторін як конституційна засада судочинства України.

5. Поняття прокурора у кримінальному провадженні. Завдання діяльності прокурора у кримінальному процесі.

6. Основні напрями діяльності прокурора у кримінальному процесі.

7. Засади діяльності прокурора у кримінальному процесі. Гарантії діяльності прокурора у кримінальному процесі.

8. Поняття адвоката.

9. Завдання та основні види діяльності адвоката у кримінальному процесі.

10. Засади діяльності адвоката у кримінальному процесі.

11. Гарантії адвокатської діяльності.

12. Вступ прокурора у процес. Призначення та заміна прокурора. Відвід прокурора.

13. Процесуальні документи прокурора.

14. Особи, які мають право виконувати обов’язки захисника.

15. Вступ адвоката у процес. Залучення захисника.

16. Підтвердження повноважень захисника на участь у кримінальному провадженні.

17. Обов’язкова участь захисника в кримінальному провадженні.

18. Відмова від захисника та його заміна. Відводи захисника, представника.

19. Безоплатна правова допомога у кримінальному процесі.

20. Основні засади професійної етики та поведінки прокурора у кримінальному процесі.

21. Основні засади професійної етики адвоката у кримінальному процесі.

22. Завдання прокурора під час досудового розслідування.

23. Повноваження прокурора під час досудового розслідування.

24. Повноваження та обов’язки адвоката під час досудового розслідування.

25. Доказування прокурором та адвокатом під час досудового розслідування. Адвокатське розслідування.

26. Роль прокурора та адвоката під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

27. Роль прокурора та адвоката під час проведенні слідчих (розшукових) дій.

28. Роль прокурора та адвоката під час повідомлення про підозру.

29. Порядок продовження строків досудового розслідування.

30. Прокурор та адвокат на етапі закінчення досудового розслідування.

31. Порядок закриття кримінального провадження.

32. Порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.

33. Порядок та умови направлення кримінального провадження до суду з обвинувальним актом.

34. Зміст і структура обвинувального акту.

35. Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

36. Прокурор та адвокат у кримінальному провадженні у суді першої інстанції.

37. Прокурор та адвокат у судовому розгляді.

38. Поняття та значення державного обвинувачення. Зміна прокурором державного обвинувачення. Висунення додаткового обвинувачення.

39. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді: підстави, порядок та правові наслідки.

40. Участь прокурора та адвоката у доказуванні у судовому засіданні та у судових дебетах.

41. Підстави та порядок ініціювання прокурором та адвокатом перегляду судових рішень у кримінальному провадженні.

42. Вимоги до апеляційної скарги, наслідки їх невиконання.

43. Участь прокурора та адвоката у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції. Вимоги до касаційної скарги, наслідки їх невиконання.

44. Участь прокурора та адвоката у кримінальному провадженні в Верховному Суді України.

45. Прокурор та адвокат у кримінальному проваджені з перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

46. Завдання та повноваження прокурора та адвоката у стадії виконання судових рішень.

47. Загальні засади, основні напрями та форми участі прокурора та адвоката у міжнародному співробітництві під час кримінального провадження.

48. Генеральна прокуратура як уповноважений (центральний) орган України у сфері міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

49. Порядок дій прокурора за запитом іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу.

50. Порядок дій прокурора за запитом слідчого органу України про міжнародну правову допомогу.

8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

Кримінальний процес: підручник / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін.; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. – Х.: Право, 2013. – 824 с.

Кримінальний процес: підручник / За заг. ред. В.В. Коваленка, Л.Д. Удалової, Д.П. Письменного. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 544 с.

Нормативні джерела

Конституція України від 28 червня 1996 р. (із подальшими змінами) [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. (із подальшими змінами) [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

Закон України від 5 листопада 1991 р. (із подальшими змінами) «Про прокуратуру» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1789-12

Закон України від 14 жовтня 2014 р. (із подальшими змінами) «Про прокуратуру» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18

Закон України від 5 липня 2012 р. (із подальшими змінами) «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17

Закон України від 2 червня 2011 р. (із подальшими змінами) «Про безоплатну правову допомогу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3460-17Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004

Рекомендація № R (2000) 19 Комітету міністрів державам-членам Ради Європи про роль державного обвинувачення в системі кримінального правосуддя (прийнята Комітетом міністрів 6 жовтня 2000 року на 724-му засіданні заступників міністрів) // Каркач П.М. Правові основи прокурорської діяльності в Україні: наук.-практ. посіб. / П.М. Каркач, А.В. Лапкін. – Х.: Право, 2011. – 264 с. (с. 55-64).

Керівні принципи, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування (Прийняті VІІІ Конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушниками, Гавана, Куба, 27 серпня – 7 вересня 1990 року) // Каркач П.М. Правові основи прокурорської діяльності в Україні: наук.-практ. посіб. / П.М. Каркач, А.В. Лапкін. – Х.: Право, 2011. – 264 с. (с. 48-54).

Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи 1604 (2003) про роль прокуратури у демократичному правовому суспільстві (схвалено Постійним Комітетом, що діє від імені Асамблеї, 27 травня 2003 року) // Каркач П.М. Правові основи прокурорської діяльності в Україні: наук.-практ. посіб. / П.М. Каркач, А.В. Лапкін. – Х.: Право, 2011. – 264 с. (с. 65-67).

Європейські керівні принципи з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи» (прийняті на 6-й конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року) // Каркач П.М. Правові основи прокурорської діяльності в Україні: наук.-практ. посіб. / П.М. Каркач, А.В. Лапкін. – Х.: Право, 2011. – 264 с. (с. 70-74).

Стандарти професійної відповідальності та викладення основних прав і обов’язків прокурорів (прийняті 21 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів) // Каркач П.М. Правові основи прокурорської діяльності в Україні: наук.-практ. посіб. / П.М. Каркач, А.В. Лапкін. – Х.: Право, 2011. – 264 с. (с. 75-79).

Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури (затв. наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 р. № 123 «Про затвердження Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури» // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.ua/index.php?page=hotline&file=420407-28112012-0.htm

Основні положення про роль адвокатів (прийняті VІІІ Конгресом ООН по запобіганню злочинів у серпні 1990 р.) // Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. вищих навч. закладів і фак.. – К.: Ін Юре. – 1997. – 224 с. (с.181-187).

Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні в Страсбурзі у жовтні 1988 р.) // Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. вищих навч. закладів і фак.. – К.: Ін Юре. – 1997. – 224 с. (с. 188-201).

Кодекс поведінки Європейських адвокатів // Порівняльний аналіз норм колишнього та нового Кримінального процесуального кодексу України [текст] / За заг. ред. Молдавана В.В. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 422 с. (С. 346-355).

Правила адвокатської етики. Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р., протокол від 1-2 жовтня 1999 р., N 6/VI // «Юридичний вісник України». – № 46, 18-24 листопада 1999 р.; [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS128.html

Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах: Мінськ 22 січня 1993 року. – [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_009

Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам (Кишинев, 7 октября 2002 года). – [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_619/page