РОЗДІЛ 9. Екологічні заходи в кроле-звірогосподарствах

Кролеферми і звіроферми промислового типу відносяться до об'єктів, які значно забруднюють навколишнє середовище. При виробництві продукції кролівництва і звірівництва можливе винесення із приміщень шкідливих газів, пилу, мікроорганізмів, гною, гноївки та ін. Концентрація тварин у приміщенні, фізіологічні виділення, волога, тепло, скупчення пуху і органічних часток обумовлює постійне збирання пилу, газів, водяних парів, мікроорганізмів, що виносяться в атмосферу. Джерелом запилення і наявності мікробів у повітрі є також сухі сипучі корми, підстилка, при роздачі яких збільшується кількість пилових часток. Для контролю за санітарним станом повітря в приміщення необхідно постійно визначати кількість мікробів і пилу спеціальними апаратами.

Санітарна охорона повітряного басейну навколо кроле- і звіроферми повинна забезпечуватись її раціональним розміщенням із дотриманням санітарних і зооветеринарних інтервалів. їх будівництво забороняється безпосередньо на берегах рік, біля паркових зон. Для забезпечення нормативних показників повітря кролівничі і звірівничі об'єкти будують нижче за рельєфом місцевості, з підвітряного боку стосовно населеного пункту і на відстані не менше 300 м. Навколо таких підприємств створюють захисний бар'єр з лісових насаджень. Зелені насадження істотно впливають на мікроклімат на території забруднення, знижують силу вітрів, влітку створюють затінок, а взимку захищають від снігових заносів. Тому по периметру територію ферми доцільно обсадити в декілька рядів деревами і кущами. Дерева і кущі слід також саджати впродовж внутрішніх доріг, навколо кормоцеху, ветеринарних об'єктів і між приміщеннями, але не менше як 5-8 м від будівель. У виробничій зоні між групами виробничих об'єктів доцільно створювати газони з багаторічних трав та квітів.

Покращення санітарного стану повітряного басейну можна добитися раціональним вентилюванням приміщень. Переваги надають таким вентиляційним пристроям, які обладнані спеціальними фільтрами.

Всеросійський науково-дослідний інститут ветеринарної санітарії запропонував спеціальний пристрій для знезараження виділеного з приміщень повітря. Це установка, що являє собою фільтр, змочений 5 % розчином їдкого натру, очищує повітря від пилу на 98,5 %, а від мікроорганізмів - на 98,7 % (В.П. Славов, М.П. Високос, 1992).

Можна очищати повітря від пилу, мікроорганізмів методом штучної аероіоніза-ції, який полягає у насиченні повітря за допомогою спеціальних приладів негативними легкими іонами.

На великих кроле- і звірогосподарствах накопичується досить значна маса гною і гноївки. Так, від 1 дорослої голови кролів з приплодом надходять близько 200 кг гною, а від звірів різного виду від 200 до 500 кг щорічно, що створює антисанітарні умови не тільки на території даного господарства, а й на значній відстані від нього. Одночасно наявність великої маси гною загрожує забрудненню ґрунту, води, повітряного басейну.

Гній є також джерелом поширення інфекції та інвазій. Крім того специфічний неприємний запах гноєвих мас створює сморід навколо ферми у радіусі кількох кілометрів. Змивання атмосферними опадами з території тваринницьких ферм гною і гноєвих стоків забруднює водні об'єкти. Тому необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог щодо збирання, транспортування, зберігання, знезараження та утилізації гною.

На кроле-звірофермах мікрокліматичні умови в приміщеннях, стан навколишнього середовища багато в чому залежить від способів видалення гною. За шедової системи утримання кролів і звірів, гній накопичується під клітками і вивантажується з під них один чи два рази на рік. Така система прибирання гною зменшує затрати праці на його щоденне збирання і видалення, але при надмірній зволоженості може негативно впливати на довкілля. Для попередження цього, слід запобігати потраплянню в гноєву масу води з автопоїлок, опадів, ґрунту.

Більш відповідає гігієнічним вимогам періодична система видалення гною, яка передбачає систематичне прибирання гноєвиділень шляхом роботи механізмів через відповідні проміжки часу. Обладнання засобів механічного виділення гною монтується у відкритих траншеях під клітками. Такий спосіб видалення гною застосовується при утриманні кролів і хутрових звірів у закритих приміщеннях. За цієї системи поліпшуються умови мікроклімату у приміщеннях, особливо коли успішно працює система вентиляції. Транспортування гною від виробничих приміщень до гноєсховищ краще всього проводити мобільним транспортом, для якого на фермі повинні бути відведені найкоротші ізольовані шляхи сполучень.

Утилізація трупів загиблих тварин є невідкладним завданням, бо вони можуть бути джерелом забруднення біосфери і становити реальну небезпеку, особливо при загибелі від інфекційних хвороб.

Знешкодження трупів кролів і звірів проводять спалюванням, біотермічним знезараженням у спеціальних ямах і похованням у землю на скотомогильниках.

Спосіб спалювання трупів має ті переваги, що досягається повне знищення збудника хвороби. Спалювати трупи краще всього в печах спеціальної конструкції, що забезпечують необхідні гігієнічні умови. Більш розповсюдженим є метод знищення трупів у біотермічних ямах італійського та чеського або пирятинського проектів. У чеській та італійській ямах проходить швидка утилізація трупів і одночасно надійно знищуються інфекційні збудники. Переваги пирятинської біотермічної ями полягають у тому, що вона є більш гігієнічна і має спрощену та дешевшу будову.

Метод захоронения трупів у землю на спеціальних скотомогильниках не відповідає сучасним вимогам оздоровлення зовнішнього середовища і є ненадійним у запобіганні та поширенні інфекційних хвороб. Тому цей метод утилізації є застарілий, відсталий від сучасних вимог і неприпустимий для подальшого використання.