Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. Програма підвищення конкурентоспроможності – це особливим чином організований комплекс робіт, спрямований на вирішення завдання підвищення

Програма підвищення конкурентоспроможності – це особливим чином організований комплекс робіт, спрямований на вирішення завдання підвищення конкурентоспроможності підприємства, виконання котрого обмежено в часі, а також пов’язано зі споживанням конкретних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Вітчизняні та закордонні підприємства розробляють та реалізують велику кількість програм підвищення конкурентоспроможності, кожна з яких є унікальним набором заходів і процедур, адаптованих до умов діяльності конкретного підприємства. Це зумовлене різноманіттям, комплексністю та багатоаспектністю проблем і цілей, що постають перед тими чи іншими суб’єктами господарювання, а також відмінностями оточення, в якому їм доводиться діяти. Успішне виконання програми підвищення конкурентоспроможності оцінюється за сукупністю встановлених на етапі розробки критеріїв: строки завершення програми, вартість та бюджет програми, якість виконання робіт і специфікації вимог до результатів, ступінь задоволення замовників.

Програмою підвищення конкурентоспроможності прийнято вважати особливим чином організований комплекс робіт, спрямований на вирішення завдання підвищення конкурентоспроможності продукції та/або підприємства, виконання котрого обмежено в часі, а також пов’язано зі споживанням конкретних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Діяльність як об’єкт управління розглядається у вигляді програми тоді, коли:

- вона об’єктивно має комплексний характер та для її ефективної реалізації важливе значення має аналіз внутрішньої структури всього комплексу робіт (операцій, процедур і т.д.);

- досягнення цілей діяльності (і, зокрема, основної – підвищення конкурентоспроможності фірми чи продукції)пов’язане з послідовно-паралельним виконанням усіх елементів цієї діяльності;

- особливе значення в процесі виконання комплексу робіт мають обмеження за часом, фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами;

- тривалість та вартість діяльності прямо залежить від організації виконання усього комплексу робіт.

Питання для самоконтролю

1. Описати основні елементи забезпечення успіху розробки та реалізації програми.

2. Охарактеризувати фактори успіху програми підвищення конкурентоспроможності підприємства.

3. Проаналізувати етапи розробки. Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та моніторинг її ходу.

4. Програма підвищення конкурентоспроможності.

Тести

1. Які показники застосовуються для визначення стратегічного і фінансового становища компанії:

а) репутація фірми серед споживачів, її імідж;

б) чи є компанія лідером у технології, інноваціях, якості, обслуговування споживачів;

в) ринкова частка компанії та її місце в галузі;

г) підвищуються чи знижуються розміри прибутку і якими вони є порівняно з показниками конкурентів;

д) тенденція зміни чистого прибутку на інвестиції;

е) продажі компанії зростають швидше чи повільніше, ніж ринок у цілому;

є) розмір капіталовкладень;

ж) розмір кредитів?

2. Основні завдання Антимонопольного комітету України поля­гають у:

а) захисті законних інтересів підприємців та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень антимонопольного законодавства, накладення стягнень за порушення антимонопольного законодавства в межах своїх повноважень;

б) здійсненні державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;

в) недопущенні недобросовісної конкуренції у всіх сферах економіки;

г) сприянні розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки.

3. Визначте основні напрями розробки стратегії просування національного експорту України на світовому ринку:

а) нарощування обсягів експорту;

б) сприяння створенню довгострокових конкурентних переваг;

в) стабільність розширення і якісне поліпшення на основі конкурентних переваг позиції країни на світовому ринку.

4. Визначте стратегічні пріоритети інтернаціоналізації українсь­кої економіки:

а) ефективна міжнародна спеціалізація;

б) системна інтеграція у світове господарство із забезпеченням реальної міжнародної конкурентоспроможності;

в) розширення експортно-імпортних операцій з країнами близького і далекого зарубіжжя;

г) міжнародна диверсифікація;

д) становлення власних транснаціональних економічних структур з гло­бальним менеджментом;

е) інтеграційна взаємодія із СНД, Європейським Союзом, центрально- і східноєвропейськими угрупованнями країн;

є) забезпечення належного рівня економічної безпеки з дійовими меха­нізмами захисту від несприятливих змін міжнародної кон’юнктури та фінан­сових криз.

5. Який рівень міжнародної конкурентоспроможності можна вважати достатнім? Це такий рівень економіки країн та її підприємств, який забезпечує:

а) залучення іноземних інвестицій в економіку країни;

б) підтримку зростаючих життєвих стандартів;

в) досягнення (збереження) таких позицій у світовій економіці, коли національні товари і послуги успішно реалізуються на міжнародних ринках.

Рекомендована література

[2,4,6,8]

ТЕМА 12. ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

План вивчення теми

1. Навички з ефективного управління конкурентоспроможністю підприємств у сучасних умовах господарювання.

2. Системний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства.

Навчальні цілі: засвоєння і узагальнення знань про оцінювання ефективності сучасних моделей управління конкурентоспроможністю підприємства