Основні функції валютних ринків

1 Своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, насамперед, з експорту-імпорту товарів і послуг (клірингові послуги).

2 Страхування валютних і кредитних ринків. Страхування (хеджування) валют і кредитів є дією, спрямованою на те, щоб не допустити ні чистих активів, ні чистих пасивів. Згідно з фінансовою термінологією страхування означає дію щодо запобігання двом видам «відкритих» позицій в іноземній валюті: «довгим» позиціям, тобто володінню довгостроковими активами в іноземній валюті, «коротким» позиціям, тобто володінню іноземною валютою в більшому розмірі, ніж необхідно в короткостроковому плані. Робиться це з метою уникнення втрат у результаті коливання валютних курсів або процентних ставок.

3 Забезпечення взаємозв'язку валютних і кредитних ринків.

4 Диверсифікованість валютних резервів банків, підприємств, держав, тобто обмін їхніх ресурсів на різні валюти (долари, євро, ієна, фунт стерлінгів Англії й т.д.).

5 Одержання спекулятивного прибутку учасниками валютних ринків у вигляді різниці курсів валют (маржа). Спекуляція – гра на майбутній ціні валюти. Поведінка учасників валютного ринку, що бажають одержати максимальний виграш від валютної операції, залежить від різниці між процентними ставками на національному й іноземному грошовому ринку, а також від очікуваних змін валютного курсу.

Наприклад, якщо експортер з Німеччини, що одержав валютний виторг 100 тис. дол., які будуть потрібні через 6 місяців, не очікує ніяких змін у рівні валютного курсу, то він інвестуватиме ці гроші в американський банк у тому випадку, якщо ставка відсотка в США вище, ніж у Німеччині, і обміняє долари на марки через 6 місяців. Якщо ж процентна ставка виявиться вище в Німеччині, то експортер негайно обміняє долар на марки й інвестує їх у німецькі активи. Якщо ж припустити, що рівень процентних ставок у США й Німеччині однаковий (наприклад, 4% на шестимісячний депозит), але очікується знецінення німецької марки з 1,5 м. = 1 дол. до 1,6 м. = 1 дол., то експортерові вигідніше покласти гроші в банк США й обміняти їх на марки через 6 місяців, що дозволить одержати йому більшу суму – 166,4 тис. м. (1,6 ^.1,04 ^.100тис.) замість 152 тис. м. сьогодні (1,5 ^.1,04 ^.100тис.).

Але тут важливо правильно спрогнозувати очікувані зміни валютних курсів.

6 Сприяння проведенню валютної політики в окремих країнах і групах країн.

Учасники валютних ринків:

- комерційні банки;

- центральні банки;

- валютні біржі;

- брокерські агентства;

- транснаціональні компанії;

- юридичні й фізичні особи.

Основні учасники валютних ринків - комерційні банки, які не тільки диверсифікують свої портфелі за рахунок іноземних активів, але й здійснюють валютні операції від імені фірм, що виходять на зовнішні ринки як експортерів й імпортерів. Валютні операції з експорту й імпорту товарів і послуг кожної країни становлять основу визначення вартості національної валюти.

До послуг банків і небанківських фінансових інститутів звертаються й індивідуальні учасники валютного ринку, наприклад, туристи, що подорожують за межами своєї країни, особи, що одержують грошові перекази від родичів, що проживають за кордоном; приватні інвестори, що вкладають капітал в іноземну економіку.

Види валютних ринків:

1) світовий;

2) регіональний;