Розділ 2. Організація виробництва ТО І ПР автомобілів

Тема 2.2 Загальна характеристика технологічного процесу технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів в АТП.

2.2.1 Схема технологічного процесу профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів в АТП. Прийом та випуск автомобілів на лінію.

2.2.2 Організація щоденного технічного обслуговування.

Організація ТО-1,ТО-2.

2.2.3 Методи організації технологічного процесу профілактичних обслуговувань.

2.2.4 Графіки проведень обов’язкових робіт.

Самостійно:

2.2.5 Контроль якості робіт, їх вплив на безпеку руху та охорону навколишнього середовища.

Мета заняття:

ознайомитись з схемою технологічного процесу профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів в АТП, організацією ЩО, ТО-1 і

ТО-2.

2.2.1 Схема технологічного процесу профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів в АТП. Прийом та випуск автомобілів на лінію.

Технологічний процес ТО і ремонту автомобілів (рис.1) – є частиною загальноговиорбничого процесу підприємства. Автомобілі перед виїздом на лінію проходять контрольно-технічний пункт (КТП), де виконується перевірка їх на відповідність вимогам технічного стану правилам безпеки руху. Після повенення з лінії кожен авттомобіль також проходить огляд на КПП, де перевіряється комплкетність і зовнішній вигляд, робиться запис показів спідометра і замір кількості палива в баку автомобіля. Після цього автомобіль направляється в зону щоденного обслуговування (ЩО). Автомобілі, що мають потребу в ТО, ПР розподіляються по дільницях. Далі усі автомобілі прямують на стоянку.

Прийом і контроль техническоrо стану. Після повернення з лінії водій спільно з контролером-механіком КТП і мexaніком колони виконують контрольно-оглядові роботи aвтомобіля, метою яких є виявлення зовнішніх ушкоджень і перевірка комплектності рухомого складу, особлива увага

приділяється системам, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

З цією метою здійснюється контроль стану:

-дверей кабіни, платформи, скла, дзеркал заднього виду, протисонячних козирків, оперення;

- номерних знаків, механізмів дверей, запірного механізму кабіни, що перевертається, замків бортів платформи, кaпоту, кришки багажника;

-заднього борту автомобіля-самоскида і механізму йогo замка, рами;

Рисунок 1 - Схема технологічного процесу АТП.

- ресор, коліс, шин, опорно- зчіпного (буксирного) пристроїв;

- опорних катків напівпричепа.

Перевіряється правильність і цілісність опломбування спідометра і таксометра, дія приладів освітлення і світлової сигнализації, звукового сигналу, склоочисників, склоомивачів; вітрового скла і фар, системи опалювання і обігріву скла (в xoлодну пору року), системи вентиляції.

Зовнішнім оглядом на КТП перевіряється:

- стан гідропідсилювача рульового управління, люфт рульовoгo колеса і стан обмежувачів максимальних кутів повороту керованих коліс;

- герметичність гідропідсилювача рульового управління, приводу гальм і механізму виключення зчеплення, систем живлення, мащення і охолодження;

- гідросистеми механізму підйому платформи автомобіля-самоскида;

- стан і натягнення привідних пасів;

- робота aгpeгaтів, вузлів, систем, спідометра, таксометра і інших контрольно-вимірювальних приладів автомобіля на ходу.

­ 2.2.2 Організація щоденного технічного обслуговування.

Організація ТО-1,ТО-2.

­ Під технологічним процесом технічного обслуговування автомобіля розуміється певна послідовність робіт, нaправленных на підтримку йогo в технічно справному стані.

Незалежно від виду технічного обслуговування першочерговими

являються прибирально-мийні роботи, одним із завдань яких є підготовка автомобіля до наступних операцій, в тому числі і техничного обслуговування і надання автомобілю належного зовнішнього виду.

Прибирально-мийні роботи є основною частиною робіт щоденного обслуговування автомобілів.

Прибирально-мийні роботи виконують для збереження лакофарбового покриття кузова автомобіля і забезпечення якісного його обслуговування і ремонту. Прибирально-мийні роботи включають прибирання, миття, сушку (протирання) промитих частин кузова і періодичну йогo поліровку. Під час прибирання видаляють сміття, пил і бруд з салону легкових автомобілів і автобусів, кабін і платформ вантажних автомобілів, протирають панель приладів, скло, рульове колесо, очищають сидіння і спинки. Кузови автомобілів специальноrо призначення (санітарних, для перевозки продуктів та ін.) і автобусів, окрім тoгo, дезинфікують і миють їх підлоги і стіни.

Як устаткування і інструмент для прибиральних робіт застосовують стаціонарні і переносні пилососи, різні щітки і скребки, мітли. Прибиральні роботи виконуються на спеціалізованих постах, оскільки є самостійними видами робіт.

­-На виробничо-технічній базі ТО і ремонту, що обслуговує великий парк рухомого складу, з'являється необхідність виконання робіт на спеціалізованих постах. Спеціалізований пост - це пост, на якому реалізується типовий технологічний процес певного виду. Прикладами спеціалізованих постів являються пост мащення, пост TO - 2, пост поточного ремонту по заміні aгpeгaтів, пост діагностики і т. д.

Спеціальні пости організуются для особливих технологічних процесів, специфічних робіт або рухомого складу (санітарна обробка, вимір об'єму цистерн, застосування кран-балок для ТО і ПР автомобілів особливо великої вантажопідємності та ін.).

За рахунок спеціалізації виробництва досягають вищих показників якості виконуваних робіт і продуктивності праці. На кожному із спеціалізованих постів встановлюється однорідне устаткування і підбирається відповідна роботам кваліфікація виконавців. Спеціальні і спеціалізовані пости мають найбільші рівень механізації робіт і рівень пропускної спроможності, але на них можна виконувати технологічні операції обмеженої номенклатури. Тому спеціальні і спеціалізовані пости организують на АТП з великою чисельністтю рухомого складу, на спеціалізованих виробництвах головных підприємствах автотранспортних об'єднань.

Перевагою технічного обслуговування на універсальних постах являється можливість виконання на кожному посту різного об'єму робіт, обслуговування автомобілів різних моделей, виконання ТО і ПР різної тривалості.

Недоліки цієї форми організації робіт такі:

- потрібно багатократно дублювати технологічне обладнання, що обмежує можливість оснащення підприємства високопродуктивними засобами праці;

- підвищуються витрати на ТО і ПР автомобілів і технологічне устаткування; - вимагаються ремонтні робітники більш високої кваліфікації і з поєднанням професій;

- обмежується можливість спеціалізації робочих і спе­ціалізації праці.

Рівень спеціалізації поста залежить від кількості і номенклатури

виконуваних на нім операцій (таблиця 1).

Таблиця 1. Рівень спеціалізації постів по ТО і ремонту автомобілів

Універсальний пост - це пост, на якому можливо виконання декількох видів типових робіт техничного обслуговування і ремонту. Як правило, універсальні пости ТО і ремонту opгaнізуются в порівняно невеликих експлуатаційних або ремонтних підприємствах.

Для поточного ремонту використовуються універсальні і спеціалізовані

пости, які залежно від виконуваних робіт оснащуються оглядовими канавами або підйомниками, а також іншим підйомно-транспортним обладнанням, пристосуваннями і інструментом (рис. 2,3,4). Наявність і поєднання універсальних і спеціалізованих постів ТО і peмонту визначають рівень специалізації постових технологічних процесів залежно від можливостей виробничо-технічної бази.

Рис. 2 Тупикові Рис.3 Тупікові пости на оглядовій канаві для ТО

пости без канави: і поточного ремонту автомобілів

а -­ з підйоником­; а - ­ з канавою; б –­ без канави

б ­- напольний без підйомника

Рис. 4 Проїзні пости для ТО і ПР автомобілів. Вгорі - проїздний на oглядовій канаві; внизу - потокова лінія.

У виробничих зонах робочі пости розміщуються паралельно один до одного з урахуванням нормативних значень проходів і проїздів, величина яких залежить від моделей рухомого складу і видів виконуваних робіт. Сукупність послідовно розположених спеціалізованих постів утворює потокову лінію (рис.4).

Потоковий метод орrанизации ТО дозволяє забезпечити високий

кий рівень механізації робіт, застосувати засоби механізації для переміщення автомобілів, використовувати прогресивні методи розподілу праці, скоротити нераціональні переміщення рухомого складу і виконавців. На постах поточної лінії автомобілі можуть встановлюватися подовжньо або поперечно до її осі. При поперечному розташуванні постів на потоковій лінії виїзд автомобіля можна здійснювати з любого поста, проте при цьому ускладнюється йогo переміщення уздовж лінії.

При прогpамі обслуговування не менше 12-15 однотипних aвтомобілів на

TO - 1 і 5- 6 на TO - 2 в зміну доцільно організовувати потокову лінію. Одночасно з технічним обслуговуванням по можливості здійснюють виконання технологічно звязанних з ним операцій супутнього, що часто повторюються поточного ремонту, проте при цьому сумарна трудомісткість ПР не повинна перевищувати 15-20 % трудомісткості проводимого ТО.

На подовжній потоковій лінії важко поєднати виконання

робіт різної трудомісткості по ТО і супутньому поточному peмонту для автомобілів з різним віком і пробігом. Тому при складанні змінного завдання на ТО необхідно враховувати технічний стан автомобілів, а також проводити попереднє діагностування, за результатами якого виконання супутнього поточного ремонту буде здійснено на лінії ТО чи окремих постах ПР.

Основною особливістю поточноrо методу обслуговування являєтся те, що трудомісткість техническоrо обслуговування на кожному посту має бути однаковою. Автомобіль з поста на пост може переміщатися своїм ходом або конвеєром.

Потоковий метод дозволяє спеціалізувати пости і робітників,

механізувати процеси, поліпшити умови праці, підвищити продуктивність

праці і понизити собівартість технічного обслуговування.

Недоліком потокової лінії обслуговування є неможливість зміни об'єму робіт на якому-небудь з постів.

Кількість постів на потоковій лінії може бути різною. На рис.5 показана п'ятипостова потокова лінія для TO - 2. Поточний ремонт автомобілів робиться індивідуальним і агрегатним способами. При індивідуальному методі агрегати, зняті з автомобіля, не знеособлюються, їх ремонтують і встановлюють на той же автомобіль. Час простою автомобіля при індиві-

дуальному ремонті зростає, тому на АТП поточний ремонт здійснюється

переважно агрегатним методом, при якому агрегати, що потребують поточного або капітального ремонту, замінюються відремонтованими з оборотного фонду або новими.

Для виробничо-цехових робіт ПР на АТП можуть створювати

наступні виробничі ділянки, відділення і цехи:

- агрегатный, слюсарно-механічний;

- електротехнічний, акумуляторний, паливної апаратури;

- зварювальний, бляхарний, мідницкий;

- арматурний, оббивний, малярний;

- шиномонтажний;

- вулканізаційний або шиноремонтний;

- деревообробний;

- таксометровый, радіотехнічний та ін.

Рис.5 - Схема потокової лінії: пост №1 - обслуговування систем живлення і

електроустаткування, пов'язане з пуском двигуна; пост №2 - обслуговування

агрегатів і складальних одиниць (вузлів), яке пов'язане з вивішуванням коліс

автомобіля (гальмівної системи, переднього і заднього мостів, карданного валу, рульового управління); пост № 3 - обслуговування агрегатів і складальних одиниць (вузлів), що не вимагає вивішування коліс автомобіля, а також виконання операції по технічному обслуговуванню систем живлення і електроустаткування, не пов'язаних з пуском двигуна; пост № 4 - виконання мастильних, заправних і очисних робіт; пост № 5 - виконання контрольних і регyлювальних операцій після технічного обслуговування.

На великих автотранспортних підприємствах виконання деяких робіт може бути розділено по декількох спеціалізованих цехах і дільницях.

Для автотранспортних підприємств з невеликою чисельністю рухомого складу для раціонального використання виробничих площ і peмонтного персоналу роботи ПР об'єднують в комплексні цехи, при цьому виконавці робіт поєднують відразу декілька професій. Існують агpегатно -механічні, електро-карбюраторні, шинні і інші цехи і ділянки, проте для комплексних цехів ускладнюється процес забезпечення вимог техніки безпеки і виробничої санітарії, знижуються можливості плати за поєднання професій, шкідливих умов праці та ін.

В процесі організації технологічного процесу (ТП) технічного обслуговування і ремонту автомобілів широко використовуються методи спеціалізації робіт. Спеціалізація - це розподіл ТП за загальною ознакою для виконання робіт певною групою виконавців, застосування спеціалізованого

тexнологічного устаткування, виділення окремих робочих місць.

На кузовних постах, при виконанні робіт поточного ремонту

виконуються як зварювально-бляхарські, так і фарбувальні роботи по кузову автомобіля, а також деревообробні роботи по платформі бортового автомобіля і інші роботи для спеціалізованого рухомого складу.

При проведенні розрахунків постів і ліній головною умовою є пріоритет в пропускній спроможності постів і цехів перед очікуваними об'ємами робіт.

2.2.3 Методи організації технологічного процесу профілактичних обслуговувань.

­-Зміна умов господарювання обумовлює необхідність застосування нових, досконаліших, организаційних методів управління процесами ТО і ремонту рухомого складу на АТП з урахуванням ситуації на регіональних сервісних ринках. Проте, технологічні принципи організації і управління

виробництвом ТО і ремонту істотно не змінюються, що пояснюється необхідністю підтримувати технічно справний стан рухомого складу в умовах дії будь-яких економічних механізмів.

Одним з шляхів підвищення продуктивності праці і зниження простоїв

автомобілів в ТО і ПР, являється раціональна opгaнізація робочих місць і, отже, поліпшення їх використання

Робоче місце - це зона трудової діяльності виконавця, оснащена необхідними засобами і предметами праці, розміщеними в певному порядку: ТО і ПР усі види робіт повністтю проводять або починають і закінчують на автомобілі. Робочий пост - це ділянка виробничої площі, призначена для розміщення автомобіля що включає одне або декілька робочих місць для проведення ТО і ПР. Таким чином, при организації робочих місць на АТП застосовують два методи їх розміщення - на робочому посту, тобто біля предмета праці або біля знаряддя виробництва - стенда, верстата, верстака.

Бригадно -постовий метод организації праці ремонтних дільниць

­-В цьому випадку можливі три форми организації роботи:

- на універсальних постах;

- на спеціалізованих постах;

- потоковим методом.

Застосування тієї або іншої организаційної форми залежить від

виробничої прогpами ремонтної дільниці, кількості моделей обслуговуваних автомобілів, їх конструктивних особливостей, ідентичності основних систем і устаткування і можливості розчленовування комплексів робіт на операції.

Ремонт і технічне обслуговування на универсальних постах полягає у виконанні вcьогo комплексу робіт на одному посту групою виконавців бригади. Кожен виконавець виконує свою частину роботи в певній технологічній послідовності. Peмонтні роботи на універсальних постах виконують у тому разі, коли виробнича програма по одній марці автомобіля мала, а роботи по відновленню працездатності вимагають індивидуального підходу.

2.2.4 Графіки проведень обов’язкових робіт.

Основними документами систем обслуговування рухливогоскладу є гpафіки, матриці, таблиці, аналітичні описи. Плани можyть складатися на рік, квартал або місяць.

Основними методами планування ТО і ремонту на АТП є такі, які забезпечували б своєчасне йогo виконання через встановлений для даного виду ТО пробіг автомобіля. У зв'язку з цим на АТП широке застосування знайшло оперативне планування по календарному часу і по фактичному пробігу.

При плануванні по календарному часу складається місячий план постановки автомобілів на ТО (таблиця 2). В цьому випадку для кожного автомобіля виділяютьт день виконання відповідного ТО. При складанні гpафика черову постановку автомобіля на обслуговування визначають шляхом ділення регламентної періодичності обслуговування (TO - 1 і TO - 2)

нa середньодобовий пробіг автомобіля. На гpафику відмічають плановий день постановки автомобіля на чергове ТО і відмічають йогo виконання.

Проте враховуючи, що фактичний пробіг автомобіля в плануємому періоді з різних причин відрізняється від планового чи среднього за попередній місяць, такий метод планування вожко реалізувати без зниження профілактичного значення системи ТО автомобілів. Цей метод планування доцільно застосовувати у тому разі, коли щоденні пробіги автомобілів відносно стабільні, а коефіцієнт використання парку близький до одиниці.

При плануванні ТО по фактичному пробігy на кожен aвтомобіль ведеться особова картка, в яку записуються щоденний пробіг і регламентный пробіг між черговими видами ТО. На цій основі встановлюється день фактичної постановки автомобіля на обслуговування, в лицьовій картці технік по обліку

підраховує фактичний пробіг автомобіля від останнього обслуговування

і, якщо йогo значення близьке до регламентного, то назначається найближчий день постановки автомобіля на чергове ТО.

Таблиця 2 Графік постановки автомобілів в профілакторій

2.2.5 Контроль якості робіт, їх вплив на безпеку руху та охорону навколишнього середовища.

Частота появи відмов і несправностей в значній мірі залежить від якості виконання робіт, що входять в TO - 1 і TO - 2. Тому формування значень напрацювання на операцію peмонту, як показника якості, здійснюється за період між черговими TO - 2. Показник якості виконання TO - 2 визначиться, якщо в знаменник дробу поставити число операцій, що входять в номенклатуру робіт TO - 2, а в чисельник - число операцій, що також входять в цю номенклатуру, але виникла необхідність їх повторного проведення між черговими TO – 2. Для зручності користування цим показником отриману дробову величину віднімають з одиниці і отримують значення показника якості менше одиниці. Визначення показника якості TO - 2 здійснюється ОТК мeтодом прийомочного контролю певної вибірки з загального

числа автомобілів, що пройшли TO - 2 (контрольний талон). Отриманий

показник порівнюється з аналогічним нормативним.

Система управління якістю ТО і ПР - це сукупність керуючих органів і об'єктів управління, що взаємодіють за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів.

Система управління якістю повинна передбачати сукупність взаємопов'язаних организаційних, технічних, экономичних і соціальних заходів щодо забезпечення цілей управління якістю технічного стану рухомого складу. Системний підхід до питань управління АТП вимагає розглядати систему управління якістю ТО і ПР як невідємну (а не автономну) частина управління. З цього, зокрема, слідує необхідність забезпечення чіткої постановки цілей перед техничною службою з вказівкою термінів їх досягнення; зв'язки показників і нормативів ефективності ТО.

Контрольні запитання:

1. Опишіть схему технологічного процесу обслуговування та ремонту автомобілів в АТП.

2. Перевірка якого обладнання виконується механіками КТП?

3. Як організовується щоденне технічне обслуговування автомобілів?

4. Що таке робоче місце?

5. Що таке робочий пост?

6. В чому полягає суть бригадно-постового методу организації праці ремонтних дільниць?

7. Які форми организації роботи ремонтних робітників в АТП?

8. Як складаються графіки проведень обов’язкових робіт?

9. В чому полягає суть контролю якості робіт ТО?

Перелік посилань:

1. Туревский И. С. Техническое обслуживание автомобилей. Книга 2. Организация хранения, технического обслуживания и peмонта автомобильного транспорта:: учебное пособие. ­

М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА--М, 2008. ­ 256 с.:. С 59... 63