Зовнішні аспекти економічної безпеки країни

Вагомою складовою економічної безпеки в умовах інтеграції у світову економічну систему є зовнішньоекономічна безпека країни. Зовнішньоекономічна безпека полягає у спроможності держави протистояти впливу зовнішніх негативних економічних чинників і мінімізувати заподіяні ними збитки, активно використовувати участь у світовому поділі праці для створення сприятливих умов розвитку економіки, забезпечувати відповідність зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам.

Зовнішньоекономічна безпека країни повинна ґрунтуватися на таких принципах:

- пануванні закону в питаннях управління зовнішньоекономічною діяльністю, дотримання загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

- безумовному захисті національних економічних інтересів та економічного суверенітету країни, своєчасності та адекватності заходів щодо відвернення та нейтралізації загроз національним економічним інтересам;

- узгодженості економічних інтересів окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з економічними інтересами держави;

- рівноправності та взаємовигідності відносин між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

- системності та поміркованості у наданні національній економіці відкритого характеру, послідовному проведенні політики географічної диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків країни;

- вирішенні комерційних суперечок шляхом консультацій і переговорів.

Рівень зовнішньоекономічної безпеки характеризується широким спектром показників:

- коефіцієнт відкритості національної економіки (відношення обсягу торгівлі, тобто експорту та імпорту до ВВП);

- коефіцієнт покриття імпорту експортом;

- відношення обсягу експорту до ВВП;

- відношення обсягу імпорту до ВВП;

- сальдо торговельного балансу;

- сальдо платіжного балансу;

- товарна структура експорту та імпорту;

- товарна структура критичного імпорту;

- співвідношення цін на зовнішньому і внутрішньому ринках;

- енергомісткість та матеріаломісткість експорту;

- співвідношення між обсягами національного виробництва та експорту до певних країн;

- вплив виробництва експортної продукції на екологію;

- питома вага експорту наукоємної продукції в загальному обсязі експорту;

- питома вага імпорту наукоємної продукції в загальному обсязі імпорту;

- частка експорту на душу населення;

- обсяг іноземних інвестицій у відношенні до ВВП;

- співвідношення прямих і портфельних іноземних інвестицій;

- співвідношення між обсягами іноземного та вітчизняного інвестування;

- співвідношення між обсягами іноземного залученого капіталу та експортом вітчизняного капіталу;

- кредитний рейтинг країни;

- обсяг та структура зовнішнього боргу;

- співвідношення тарифного і нетарифного регулювання.

Для визначення рівня зовнішньоекономічної безпеки і вчасної протидії можливим загрозам необхідно здійснювати постійний моніторинг зазначених індикаторів.

Під експортною безпекою слід розуміти здатність держави підтримувати відповідність експорту національним інтересам країни, його раціональну товарну структуру, географічну збалансованість та конкурентоспроможність, не припускати дискримінації продукції національних товаровиробників на зовнішніх ринках.

Україна має вкрай вразливу структуру експорту з його концентрацією в секторах, які характеризуються переважно ціновою конкуренцією. Більше половини українського експорту становлять товари, які є або сировиною, або напівфабрикатами з невисокою доданою вартістю (табл. 9.1).

Таблиця 9.1