Методика аналізу структури національної економіки. Міжгалузевий баланс

Узагальнюючу оцінку структури національної економіки дає аналіз структури ВВП, який, перш за все, передбачає дослідження секторної структури економіки.

Відповідно до СНР в національній економіці виділяють такі сектори:

1. нефінансових корпорацій (НФК), до якого відносяться підприємства, що виробляють товари й нефінансові послуги, незалежно від форми власності;

2. фінансових корпорацій (ФК) — організації, які здійснюють фінансово-посередницьку діяльність;

3. загальнодержавного управління (ЗДУ) — органи державного управління усіх рівнів;

4. домогосподарств (ДГ);

5. некомерційних організацій (НКО), до якого належать організації, що створено за рахунок власних внесків учасників для забезпечення своїх політичних, релігійних, професійних інтересів.

6. зарубіжжя (З) охоплює суб'єктів господарювання, які розташовані за кордоном і здійснюють з даною країною економічні операції.

Для кожного сектору окремо аналізують: ВВП на стадії виробництва; ВВП за витратами; ВВП за доходами.

ВВП на стадії виробництва обчислюється як різниця між вартісним обсягом ВВП і проміжним споживанням секторів.

ВВП за витратами розраховується як сума кінцевих споживчих витрат (С), валового нагромадження(ВН) і чистого експорту (NX):

ВВП= С + ВН + NX, (3.4)

При цьому величина кінцевих споживчих витрат (С) складається із суми споживчих витрат домогосподарств, органів державного управління та некомерційних організацій.

Сумарні витрати секторів ЗДУ та НКО називають невиробничими витратами. Їх зростання відображує негативні тенденції у розвитку економіки, призводить до скорочення споживання домогосподарств і можливого зростання дефіциту держбюджету. У розвинутих країнах питома вага споживання домогосподарств у ВВП складає більше половини.

Відношення індексів реальних кінцевих невиробничих витрат секторів ЗДУ і НКО до індекса реальних кінцевих споживчих витрат сектора ДГ характеризує індекс централізації економіки (І _ц.ек) :

І _{ц.ек =} (3.5)

Індекси реальних кінцевих споживчих витрат секторів ЗДУ, НКО і ДГ розраховується як відношення індексів номінальних кінцевих споживчих витрат відповідних секторів до дефлятора.

Валове нагромадження для всієї економіки (ВН) розраховується у такій спосіб:

ВН = ВН_ОК + 3_ОБ+ Ц_ДГ, (3.6)

де ВН_ОК – сума валового нагромадження основного капіталу;

3_ОБ — зміна запасів матеріальних обігових коштів;

Ц_ДГ —сальдо придбання цінностей лише для сектора домашніх господств.

До цінностей належать предмети, вартість яких зростає з часом (це коштовні метали й каміння, антикваріат, колекції, ювелірні вироби.

Валове нагромадження основного капіталу (ВНок) складається з валового нагромадження основного капіталу всіх секторів економіки, крім зарубіжжя:

ВН = ВН_ОК+3_ОБ+Ц_ДГ. (3.7)

Запаси матеріальних обігових коштів розраховуються для всіх секторів, крім фінансових корпорацій і зарубіжжя:

3_ОБ = З_НФК +З_ЗДУ +З_ДГ +З_НКО. (3.8)

Чистий експорт (NX) обчислюється тільки для сектору зарубіжжя як різниця між експортом та імпортом.

ВВП за доходами обчислюється як сума усіх первинних доходів за секторами економіки:

BBП = W + A + D_C + D_р + Т, (3.9)

де W — заробітна плата із відрахуваннями на соціальне страхування;

А — амортизація;

D_C — прибуток підприємств;

D_р — змішаний дохід (некорпоративний прибуток);

Т— чисті податки (податки мінус субсидії).

Для визначення пропорцій в національній економіці із урахуванням взаємозв’язку галузей складається міжгалузевий баланс. Методика його складання була розроблена у 40-і роки ХХ ст. В. Леонтьєвим на основі методу “витрати-випуск”.

Міжгалузевий баланс має вигляд таблиці, яка складається з чотирьох квадрантів. В ній відображаються дані про витрати на виробництво кожного виду продукції, її розподіл і споживання.

В першому квадранті представлені міжгалузеві потоки у вигляді матриці, кожний елемент якої характеризує, скільки продукції, виробленої в певній галузі, використовується як проміжна продукція в іншій галузі. Аналіз даних цього квадранту дозволяє встановити, продукція яких галузей часто і у великих обсягах використовується для виробничого споживання іншими галузями, отже, має велику значущість для національної економіки. Як правило, важливішими є базові галузі промисловості (паливно-енергетичний комплекс, машинобудування). Зміна в динаміці розвитку таких галузей суттєво впливає на розвиток всієї національної економіки.

Другий квадрант характеризує структуру ВВП за елементами сукупних витрат. Кожний рядок II квадранта відображає кінцеве використання продукції певної галузі, а разом із даними І квадранта — валовий випуск галузі. Аналіз структури ВВП за сукупними витратами (кінцевим використанням) здійснюється на основі залежності:

BBП = C + I_g + G + NX, (3.8)

де С — споживчі витрати;

I_g — валові інвестиції;

G — державні закупівлі товарів і послуг;

NX – чистий експорт.

В третьому квадранті міжгалузевого балансу відображається структура ВВП за доходами, тобто структура валової доданої вартості.

Четвертий квадрант міжгалузевого балансу підтверджує тотожність між змістом II і III квадрантів: кінцевий продукт суспільства дорівнює валовій доданій вартості.

Аналіз структури економіки на основі використання міжгалузевого балансу дає можливість встановити кількісні пропорції в народному господарстві, виявити можливі диспропорції та намітити конкретні шляхи оптимізації структури економіки.