Види насосних установок

За способом включення в роботу всі насосні установки можна поділити на 3 основні групи:

а) з насосами, що перебувають під заливом;

б) із самовсмоктувальними насосами;

в) насосами, що потребують заливання перед пуском.

Заливання насоса проводять з метою заповнення його і всмоктувального трубопроводу рідиною і витискування з них повітря.

Схеми заливання насоса:

а) заливання від напірного трубопроводу, якщо він постійно перебуває під тиском;

б) заливання із застосуванням інжектора;

в) автоматичне заливання від бачка з рідиною;

г) заливання за допомогою вакуум-насоса.

Перед пуском залитого тим чи іншим способом насоса необхідно відкрити кран біля манометра і увімкнути електродвигун. При цьому засувка на напірному трубопроводі повинна бути закритою.

Після того як насос матиме задану частоту обертання, а манометр покаже відповідний тиск, необхідно відкрити крани вакуумметра та на трубах підведення води до сальників.

Потім відкрити засувку на напірному трубопроводі.

8.3 Характеристика насосної установки. Робочий режим

Рисунок 8.2 – Схема насосної установки:

1,2 – приймальний і напірний резервуари; 3 – насос

Розглянемо найпростішу схему насосної установки (рис.8.2). Характеристикою насосної установки називається залежність потрібного напору від витрати рідини

Н_потр = f(Q). (8.1)

Для переміщення рідини від приймального до напірного резервуарів необхідно витратити енергію (потрібний напір Н_потр).

Потрібний напір визначається за формулою

, (8.2)

де Н_г – геометрична висота, м; р₂ – р₁ – різниця тисків у резервуарах, Па; ∑ h_вт – сумарні гідравлічні втрати на всмоктувальному і напірному трубопроводах, м.

Статичний напір не залежить від подачі Q:

, (8.3)

тоді

. (8.4)

Для турбулентного режиму руху рідини

, (8.5)

де k – опір трубопроводів насосної установки.

Характеристика трубопроводу

. (8.6)