Любов Мацько

Уклін Полтаві

Вітання Полтаві з 1100-літтям

Боговибрана, благословенна Полтаво!

Уклінно вшановуючи твій ювілей, звіряємося у щирій любові всім обширом і глибінню незрадливого українського серця.

Історичні заслуги Полтави як осереддя українського непроминущі. Ми всі виросли з відчуттям того, що Полтава є столицею класичної української літератури. Полтава — животворна, відновна, торжеству вальна, неповторна корона рідного краю — правдивим золотом сяє в духовно-інтелектуальному житті нашої країни, живить скарбами рідної землі, гріє душу чарами м'якої вимови, стелиться рушниками мудрих доріг Григорія Сковороди.

Полтава як щира молитва, як материнська пісня, як усміх Наталки і пісня Петра була, є і буде берегинею українського духу, храмом нашої віри і надії.

Полтаво-мати! Що зростила гроно українських муз, шляхетна панно під вінцем любові, премилостива і всепрощенна добродійко, хай не згірчить полин незгоди медів твоєї доброти і людинолюдства, хай ясніє у віках зоря твоєї краси і мудрості, хай колоситься врожаєм українське поле, нехай вільно плине ріка нашої мови.

Гартуймо наш дух і волю до державного життя в Україні!

7. Проаналізуйте текст виступу, сформулюйте його тезу. Чи вдається промовцю утримати тезу. Для якої професійної групи слухачів передбачений виступ. Аргументуйте свою відповідь. Які топи використані?

Виступ Президента України Віктора Януковича (уривок)

Доброго дня, шановні колеги!

Ми прийняли спільне рішення з Прем’єр-міністром, Головою Верховної Ради провести засідання такого рівня для того, щоб підвести коротко підсумки тієї роботи, яку ми розпочали в минулому році, коли пішли шляхом реформ.

Тому я хотів би, щоб сьогодні ми під час нашої розмови, перш за все, сказали правду один одному. Що нам вдалося зробити, що не вдалося, наскільки глибоко нам вдалося піти в тому чи іншому напрямку, і чому гальмуються реформи і на якому рівні.

Я скажу вам, що ми на самому початку розуміли, що той шлях, який ми обрали, найскладніший в умовах світової кризи, яка ще до кінця не приборкана. А експерти кажуть про те, що друга хвиля економічної кризи на порозі. І це також окрема розмова, яку, я вважаю, ми будемо мати найближчим часом.

А для початку я скажу, що ми домовилися, що ми створюємо таку групу високого рівня фахівців, експертів, яка в режимі он-лайн буде відслідковувати ситуацію на світових фінансових ринках, а також у цілому, що відбувається зараз у світі. Це нам вкрай необхідно для того, щоб ми мали можливість своєчасно реагувати на той вплив, з яким зіткнеться наша держава, які і всі інші країни у світі.

Хоча я хотів би сказати, що ми це останні півтора роки і робили разом з вами. Тільки, як кажуть, ми ніякої паніки не піднімали, і зараз не хочемо піднімати, нікого ми не лякали і не будемо лякати. Ми розуміємо, що весь світ знаходиться в такому напруженому стані. І ми з вами знаємо це із засобів масової інформації. А ті фахівці, які беруть безпосередню участь у цьому процесі, бачать це і по різним показникам. І ми беремо участь у різних заходах світового рівня.

Тому я почну зараз із модернізації, яка передбачає захист країни від наслідків економічної світової кризи - це перше.

Друге - це означає, що ми не просто захищаємося, ми стаємо на шлях сталого економічного розвитку нашої держави, який передбачає покращення життя людей. Це головна мета.

…Окрема увага стану реалізації Національних проектів. Я хотів би нагадати, що торік на засіданні Комітету з економічних реформ ми визначили, що національні проекти у ключових сферах економіки мають стати локомотивами реформ. Саме тому ми створили Державне агентство України з управління національними проектами. Розпочато роботу з презентації таких проектів у 15 провідних фінансових центрах світу. Ми працюємо з інвесторами. Тому я звертаю увагу також на те, що національні проекти повинні бути стимулами для приватно-державного партнерства, а не підмінятися лише витрачанням державних коштів.

Треба створювати певні мотивації. Мене непокоїть ситуація з реалізацією проекту «Доступне житло». Тому я вимагаю від Уряду негайно ліквідувати проблеми координації між органами влади і забезпечити підтримку місцевих органів влади в цьому проекті.

Особливу увагу необхідно приділити національному проекту «Нове життя». Проект має на меті відкриття мережі високотехнологічних перинатальних центрів у регіонах України як інструменту для нової якості охорони матері і дитини. З іншого боку, цей національний проект є показовим для оцінки ефективності роботи регіональних комітетів економічних реформ. Адже реформи відбуваються не в кабінетах, тим більше київських, а в регіонах. Якщо результати реформаторської діяльності не відчутні людям – отже, реформа не йде або йде не в тому напрямку.

На 2011 рік було заплановано відкриття першої черги перинатальних центрів у 8 регіонах. Фактично цього року до відкриття готові лише 3 регіони – Кіровоград, Харків і Донецьк. І всім, хто хоче займатися цими реформами, треба поїхати і подивитися, що там зроблено. Я не хочу сказати, що це такий зразок, до якого ми прагнули. Але це той приклад, який дає нам можливість побачити наше майбутнє. У цих регіонах (Кіровограді, Харкові, Донецьку) попрацювали.

Ще два регіони (Житомир, Дніпропетровськ) трошки відстали, вони в процесі і будуть відкривати центри в першій половині 2012 року. Я попросив би «підігнати» цю роботу. А Уряду там, де необхідно, допомогти.

Звертаюся до присутніх тут керівників регіонів: про стан виконання цього Національного проекту ми окремо будемо заслуховувати кожного керівника.

Отже, хотів би почути зараз, під час обговорення, думки Прем’єр-міністра, керівників напрямків реформ стосовно того, як прискорити виконання завдань Національного плану і запобігти їх відставанню за підсумками року. Тому прошу говорити стисло, по темі і з висновками.

8. Чи спостерігали Ви ситуації, коли оратор не міг заволодіти увагою аудиторії? На Вашу думку, які фактори він не врахував у своєму виступі? Яка риторична категорія не отримала реалізацію?

9. З’ясуйте структуру, вид та прийоми аргументації /критики в наведених прикладах:

● Протягом останніх років, і 2011-й у цьому сенсі дуже показовий через бурхливий розвиток соціальних медіа в Україні, українська журналістика завдяки новим медійним технологіям набувала нових форм. Натомість втрачала зміст та змістовність, а отже, знижувалася її впливовість та ефективність. Відомий український філософ Сергій Кримський колись писав, що зміни – це ще не прогрес. Парадокс нашої журналістики якраз у тому, що при великій кількості нових технологічних можливостей вона не демонструє жодного творчого прогресу і не може конкурувати навіть із журналістикою російською (кількість запрошених російських топ-менеджерів в українських редакціях це частково підтверджує), вже не кажу про європейську. Інтернет-сайти змагаються не в якості, а в швидкості; телеканали – в сенсаційності; газети – в жовтизні (серйозних видань залишилось одиниці, та й ті стрімко втрачають аудиторію). На цьому тлі дещо дивно виглядають результати опитування Центру Разумкова, оприлюднені днями: вони показують, що церква (68,9%) та ЗМІ (66,3%) користуються найбільшою довірою населення. Але цей феномен можна пояснити, якщо подивитися, яку низьку довіру мають інші соціальні інститути, зокрема партіям довіряє лише 18,5% громадян, а комерційним банкам – 16,4%.

● Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».

● Я лікар, але думаю тільки про себе і про отримання для себе більшої кількості благ. Можу я їх отримати тільки в тому випадку, якщо добре лікуватиму хворих. Це сприятиме зростанню мого авторитету, рекламуванню моєї діяльності. І я прагнутиму добре лікувати хворих не для них, а для себе. Їх одужання для мене важливіше, ніж для них самих. Я звернув увагу на цей факт при лікуванні хворих неврозами. Деякі з них на неусвідомлюваному рівні не хочуть лікування. Але мені доводиться долати їх опір, бо мені важливо, щоб вони видужали.

● …Коли кохаєш, море не таке солоне. Воно Балтійське. Колись ми гріли його своєю пристрастю і не думали, щедро чинимо, чи необачно.

10. Знайдіть аргументи, які зможуть переконати.

● Кинути курити:

А) Вашого приятеля (приятельку);

Б) Сорокарічну жінку.

● Застрахувати майно:

А) людину похилого віку;

В) однолітка.

11.Запропонуйте теми, які, з вашої точки зору, зацікавили б: а) школярів молодших класів; б) абітурієнтів; в) студентську аудиторію; г) викладачів гуманітарних (або технічних) спеціальностей; д) аудиторію політиків; е) музикантів і акторів; ж) бізнесменів; з)церковних діячів. В рамках запропонованої теми сформулюйте проблему промови і тезу.

12. Складіть вітальну промову Вашому другові. Використайте топи «ціле-частина». Виголосіть промову перед аудиторією.

13. Скетч-тренінг «Співбесіда з роботодавцем». Розробіть промову актуальну для ситуації співбесіди при прийомі на роботу, обов'язково використовуючи топи "ціле – частина", "властивості", "обставини", "співставлення". Розподіліться на пари. Розподіліть ролі: один – "пошукач посади", інший – "роботодавець". Розкажіть про себе "роботодавцю". Він повинен оцінити інформативність і переконливість промови "претендента" та висловити свою думку щодо можливості чи неможливості працевлаштування кандидата. Потім поміняйтесь ролями.

14. Розкажіть про значення та символіку Вашого імені, використовуючи відповідний топ.

Питання для самостійного вивчення

1. Стадії публічного виступу.

2. Етапи підготовки оратора до виступу.

3. Добір матеріалів до промови.

4. Як риторичні категорії пафос, логос і етос беруть участь у формуванні концепції промови?

5. Що таке теза промови? У яких відносинах в рамках загальної концепції мови знаходяться тема промови і теза, завдання промови і теза? З яких етапів складається процедура формулювання тези? Які вимоги пред'являються до формулювання тези промови?

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Інвенція – це розділ риторики, який вивчає:

А) засоби виразності ораторської промови;

Б) розробку предметної царини ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2.Мета промови – це:

А) результат, до якого прагне оратор;

Б) враження, яке він намагається справити на аудиторію.

3.Більш критично до промови оратора налаштовані аудиторії:

А) великі;

Б) малі.

4.Найбільш складною для оратора є аудиторія:

А) байдужа;

Б) конфліктна;

В) прихильна.

5.Штучний шлях характеризується найменшим втручанням оратора у викладі матеріалу:

А) так;

Б) ні.

6. Аргументація — це:

А) обґрунтування прийнятності, слушності певної тези;

Б) сукупність аргументів, що наводять на підтримку тези.

7. Структура аргументації складається з:

А) аргументів, тези, висновку;

Б) аргументів, тези, змісту;

В) аргументів, тези, форми.

8. Видами аргументації залежно вiд способу обґрунтування є:

А) емпірична та теоретична;

Б) пряма та непряма;

В) симптоматична, причинна та аналогійна.

9. Видами аргументації залежно вiд форми (схеми) є:

А) емпірична та теоретична;

Б) пряма та непряма;

В) симптоматична, причинна та аналогійна.

10. Видами аргументації залежно від процедури обґрунтування є:

А) емпірична та теоретична;

Б) пряма та непряма;

В) симптоматична, причинна та аналогійна.

В ораторській практиці емпіричною аргументацією є використання прикладів:

А) так;

Б) нi.

11.Найбільш сильним видом критики є:

А) критика аргументів;

Б) критика тези;

В) критика форми.

12.Аргументація argumentum ad rem («до суті справи») є:

А) аргументи до етосу;

Б) аргументи до логосу;

В) аргументи до пафосу.

13. Головними видами аргументів до етосу є:

А) аргумент до авторитету та аргумент до особи;

Б) аргумент до авторитету та аргумент до публіки;

В) аргумент до особи та аргумент до вигоди.

14. Аргумент до авторитету частіше використовується в:

А) аргументації;

Б) критиці.

15.Аргумент до особи частіше використовується в:

А) аргументації;

Б) критиці.

16.Аргумент до вигоди – це різновид аргументів:

А) до етосу;

Б) до логосу;

В) до пафосу.

17. Причинна аргументація є подальшою розробкою топосів першої групи, що пов’язані з сутністю предмета промови:

А) так;

Б) ні.

Література:1, 13– 58; 3, 26–32; 5, 97–109.

Тема 4. Теорія ораторського мистецтва. Диспозиція

Термінологічний словник

Апелювання – полягає в тому, що оратор намагається емоційно завершити промову і вплинути на почуття аудиторії.

Випередження основи – це така помилка, коли в якості аргументу використовується твердження, яке не є наперед хибним, але саме потребує обґрунтування.

Втрата тези – помилка, яка полягає у ненавмисній заміні того положення, яке обґрунтовується в промові.

Дедуктивний метод подання матеріалу – рух від формулювання тези до формулювання аргументів.

Диспозиція – розділ риторики, який вивчає структуру ораторської промови.

Індуктивний метод подання матеріалу – рух від формулювання аргументів до формулювання тези.

Коло в обґрунтуванні – це така помилка, коли для обґрунтування тези, використовується аргументи, що випливає з цієї тези.

Компаративістський спосіб подання матеріалу – це зіставлення предметів і перенесення властивостей з одного на інший.

Надмірне обґрунтування – це така помилка, коли на користь тези оратор починає використовувати хибні, необґрунтовані, суперечливі аргументи.

Необґрунтований аргумент – помилка, яка виникає внаслідок порушення правила обґрунтованості аргументів.

Підміна тези – помилка, яка полягає у навмисній заміні оратором того положення, яке обґрунтовується в промові.

Підсумовуюче завершення – передбачає підведення підсумків і формулювання висновків.

Природний (історичний) шлях викладу – лінійний спосіб подання матеріалу, мінімальне втручання оратора у виклад.

Розгляд перспективи в завершенні – полягає в тому, що оратор окреслює гіпотетичний розвиток предмета промови.

Хибний аргумент – помилка, коли в якості аргументу використовується хибне твердження.

Штучний шлях викладу – ієрархічний спосіб подання матеріалу оратором.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення теми слід звернути увагу особливості структурних частин промови. Якщо інвенція пов’язана з визначенням предметної царини промови, то диспозиція покликана структурувати, упорядкувати повідомлення як мовний акт. На етапі диспозиції ми відповідаємо на питання: в якому порядку необхідно розташувати матеріал промови?

Найбільш прийнятною вважається композиційна структура промови, яка складається з трьох частин: вступ, основна частина і завершення.

Основними риторичними прийомами, які покликані активізувати увагу слухачів у вступній частині промови є: виклад мети і завдань виступу; звернення до проблем, почуттів слухачів; посилання на загальнодоступне джерело інформації, власний досвід; звернення до подій, місця; пробудження цікавості аудиторії; цитування; демонстрація предмета; жарт.

Основна частина промови складається із безпосереднього викладу матеріалу та доведення. На етапі диспозиції загальноприйнятими є дві моделі викладу: історичний та штучний способи подання матеріалу. Штучний шлях подання матеріалу реалізується переважно через дедуктивний та індуктивний методи викладу.

Загальна мета завершення промови дає можливість оратору посилити переконливість своїх думок, закріпити основні положення промови у свідомості аудиторії. Найбільш поширеними є три прийоми, які використовуються у завершенні: формулювання висновків (підсумовуюче завершення), розгляд перспективи, апелювання.

Семінарські заняття.

Теоретичні завдання

1.Вступ до промови

2. Основна частина

2.1. Способи подання матеріалу

2.2. Типові помилки в аргументації та критиці

3. Завершення промови

Практичні завдання

1. Визначте основні композиційні частини даного виступу, визначте тип завершення. Визначте спосіб подання матеріалу в основній частині промови. Які риторичні прийоми та способи аргументації використані у композиційних частинах виступу.

Вітальне слово: Арсеній Яценюк, народний депутат України, лідер партії «Фронт Змін», Міністр закордонних справ України (2007)

Шановне товариство, всім доброго дня! Приємно Вас вчетверте бачити на Київському Безпековому Форумі. Хотів би Вас сповістити, що сьогодні в світі проходять 2 події: перша подія, надзвичайно важлива – це Київський Безпековий Форум; друга – не менш важлива – це засідання країн великої 20-ки в Сеулі. В принципі, і одні, і інші обговорюють ті самі питання. Різниця в тому, що ми хочемо, але не можемо, а вони, напевне можуть, але не зовсім хочуть. Сьогодні світ сконцентрований на тому, як вирішити світові проблеми, починаючи з криз: економічних, демографічних, соціальних, медичних і закінчуючи зміною клімату.

Я дозволю собі розпочати нашу дискусію не з найменування міжнародних організацій, таких як НАТО, не з дискусії про Ташкентський договір, не з обговорення питання “START Treaty” чи “CAP Treaty”, а виключно з дискусії про те, що таке безпека взагалі, і перед якими викликами стоїть сучасний світ. З чим світ зіштовхнувся за останнє десятиліття? По-перше, чи можна назвати світ безпечним, якщо в світі сьогодні 3 мільярди людей живе на менше ніж 2.5 доларів на день? А саме таким є сьогоднішній світ. Як можна назвати світ безпечним, якщо тільки в цьому році 14 мільйонів людей у світі померли від інфекційних захворювань? Як можна назвати безпечним світ, який сьогодні має 210 мільйонів безробітних, що на 30 мільйонів більше, ніж у 2007 році? І це – наслідки світової економічної кризи. Як можна назвати безпечним світ, де у 2010 році і надалі існують тоталітарні режими, які мало чим відрізняються від більшовизму?! Як можна назвати безпечним світ, який потерпає сьогодні від стихійних лих та від змін клімату?! Погляньте на ці жахливі цифри: за останні десятиліття в світі померло близько 800 тисяч людей від різного роду стихійних лих і світові втрати від цих лих сьогодні складають трильйони доларів США. Як можна назвати безпечним світ, який має сьогодні 270 мільйонів людей, які просто голодують?І, чи можемо ми сьогодні вимірювати безпеку тільки з точки зору арсеналів ядерної зброї, виконання тих чи інших міжнародних угод, контролю над озброєнням та існуючою терористичною загрозою. Мені здається, що визначення безпеки повинно бути зовсім іншим.

Світ стоїть перед неймовірними викликами, з якими не здатна самостійно справитися жодна країна, і, Україна зокрема. І, переходячи від світових питань безпеки, я хотів би зупинитися на нашій українській державі. Наші проблеми мало чим відрізняються від тих викликів, які побачив глобалізований світ. У нас високий рівень безробіття: 2 мільйони українців не мають сьогодні роботи. В нас найвищий зовнішній борг держави з часів незалежності: 50 мільярдів доларів США державний борг і 105 мільярдів доларів США валовий зовнішній борг країни. У нас надзвичайно складна ситуація у сфері системи охорони здоров’я: у нас дефіцит бюджету; нам потрібні якісні реформи у системі освіти і медицини. Ми зайняли 5 місце в світі за еміграцією: близько 6 мільйонів українців виїхали з України і 11 мільйонів – за еміграцію. І це ті проблеми, які кожного дня тільки накопичуються. Одна з найбільш кричущих проблем, характерна не тільки для України, але й для світу в цілому – це демографія. У 2010 році населення України складає 46 мільйонів, у 1990 р. воно складало 52 мільйони. Прогнози різні: одні кажуть, що до 2030 року залишиться лише 35 мільйонів, інші – 35 мільйонів буде тільки у 2050 році. Середня тривалість життя українців у порівнянні з 1990-ими роками скоротилася на 2 роки. Ми сьогодні живемо в середньому 68 років, на 14 років менше, ніж наші європейські партнери. Про що я сьогодні хотів би поговорити і саме це сьогодні стоїть на порядку денному кожної країни. Нажаль, ніхто не може знайти рецептів. А рецепти повинні бути саме такі. В першу чергу хотілося б обговорити питання економічної стабільності – економічної стабільності світу, економічної стабільності Європи і економічної стабільності України. Нам потрібен розвиток; нам потрібна можливість для того, щоб заробляти гроші, фінансувати медицину, освіту; нам потрібен сьогодні реальний стрибок для того, щоб вирішити всі проблеми України, а їх неймовірна кількість. Чи можемо ми сьогодні об’єднатися? Так, ми повинні об’єднатися з глобалізованим світом в тому, що унікального рецепту вирішення безпекових проблем не має. Так, Україна не є членом G-8 та не є членом G-20. Але хотілося б, щоб світ вирішував свої проблеми з точки зору G-191, або ж з точки зору кількості всіх країн. Хотілося б, щоб Україна проводила лише активну зовнішню і внутрішню політику, щоб Україна стала аспектом і основним елементом стабільності як в Європі, так і основним контрибутором стабільності в світі. Я щиро вірю в те, що ми здатні справитися з цим завданням. Я щиро вірю в те, що велика європейська країна, якою є Україна, дуже багато привнесе і в світову економічну безпеку, і в світову фінансову безпеку, і в світову міліарну (військову) безпеку. Більше того цей аспект нас ніяким чином не омине, і тому, я думає, що він повинен стати окремим предметом нашої дискусії. Але сьогодні хотілося б сконцентруватися, саме на глобальних викликах, на тих викликах, про які говорять вже котрий рік, на тих викликах, від яких потерпає кожна країна і на тих викликах, які потребують спільних та жорстких, інколи радикальних, але впевнених та ефективних дій. Тому, переконаний, що за змістом наша дискусія сьогодні буде набагато цікавіша, ніж у Сеулі. Якщо вони запропонують щось цікаве, то, думаю, ми їх також запросимо на наступний Київський Безпековий Форум. І, на мою думку, ця дискусія дасть відповіді на багато запитань, які важливі сьогодні і для України, і для світу. Дякую.

2. Проаналізуйте промову Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда. Визначить її основні композиційні частини. Які методи викладу використані автором у промові? Визначте спосіб подання матеріалу. До якого типу можна віднести завершення даної промови.

3. Розробіть варіанти вступних частин промови на довільну тему з використанням кожного риторичного прийому.

4.Складіть письмово кілька варіантів основної частини розповіді про будь-яку здійснену Вами подорож. В кожному з варіантів використовуйте різні методи викладення. Виступить з варіантами своєї розповіді про подорож. Попросіть колег оцінити, який з варіантів їм сподобався більше, і чому.

5. Уявіть себе в ролі піарника, який відстоює інтереси університету. Ви повинні виступити перед абітурієнтами і їх батьками з інформаційною промовою, в якій йдеться про факультети і спеціальності університету. Розробіть основну частину відповідної інформаційної промови. Намагайтесь використати якомога більше різних методів викладу. Текст запишіть. Виступить перед передбачуваною аудиторією.

6. Створіть три варіанти заключної частини промови декана на традиційному студентському святі "Посвята в першокурсники". В кожному з варіантів використовуйте різні риторичні прийоми.

7. Доберіть систему аргументацій, аби переконати співбесідника зацікавитися нещодавно прочитаною вами книгою, переглянутим фільмом. Якого характеру набуде аргументація, якщо співрозмовником буде

а) ваша дівчина (хлопець);

б) ваш викладач;

в) ваш приятель.

Питання для самостійного вивчення

1. Роль диспозиції у процесі с творення тексту.

2. Функції основних композиційних частин публічного виступу.

3. Підберіть аргументи до наступних тез. Використовуйте при цьому різні види аргументів.

*Гарна освіта – запорука успішного майбутнього.

*Сьогодні необхідно вміти водити машину.

*Для свого інтелектуального та духовного розвитку людина повинна подорожувати.

*Здоровий спосіб життя – найважливіша складова іміджу сучасної людини.

*Одна з головних завдань школи і університету – розвиток комунікативних здібностей.

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Диспозиція – це розділ риторики, який вивчає:

А) засоби виразності ораторської промови;

Б) способи запам’ятовування ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2. Ораторська промова складається з:

А) вступу, аргументації, висновку;

Б) вступу, аргументації, критики;

В) вступу, головної частини, завершення.

3. Метою вступу є встановлення контакту з аудиторією:

А) так;

Б) ні.

4. «Початок здалеку» як прийом вступу рекомендується в конфліктній аудиторії:

А) так;

Б) ні.

5. Метою головної частини є:

А) обґрунтування тез оратора;

Б) розкриття теми промови.

6. Шляхами викладу матеріалу є:

А) дедуктивний, індуктивний;

Б) природний, штучний.

7. Природний шлях викладу матеріалу може реалізуватися дедуктивним, індуктивним, або компаративістським способами:

А) так;

Б) ні.

8. Штучний шлях характеризується найменшим втручанням оратора у виклад матеріалу:

А) так;

Б) ні.

9. Дедуктивний спосіб викладу матеріалу – це рух:

А) від формулювання аргументів до формулювання тези;

Б) від формулювання тези до формулювання аргументів.

10. Індуктивний спосіб викладу матеріалу – це рух:

А) від формулювання аргументів до формулювання тези;

Б) від формулювання тези до формулювання аргументів.

11. Оптимальним вважається такий порядок розташування аргументів у промові:

А) сильні, слабкі аргументи;

Б) слабкі, сильні аргументи;

В) сильні, слабкі, найсильніший аргумент.

12. Виділяють таку кількість груп правил щодо аргументації/критики:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

13. Порушення правила незмінності тези призводить до помилок:

А) заміна тези, втрата тези;

Б) підміна тези, втрата тези.

14. Різновидами помилки «необґрунтований аргумент» є:

А) безпідставний аргумент, випередження основи, коло в обґрунтуванні;

Б) коло в обґрунтуванні, не підтверджує, хибний аргумент;

В) випередження основи, коло в обґрунтуванні,хибний аргумент.

15. Порушення правила достатності аргументів призводить до помилки:

А) безпідставний аргумент;

Б) надмірне обґрунтування;

В) необґрунтований аргумент.

16. Порушення правила відповідності аргументів тезі призводить до помилки:

А) безпідставний аргумент;

Б) надмірне обґрунтування;

В) необґрунтований аргумент.

17. Порушення правила щодо форми аргументації призводить до помилки, що має загальну назву:

А) «від сказаного умовно до сказаного безумовно»;

Б) «хибна аналогія»;

В) «не підтверджує».

18. Метою завершення є:

А) закріплення оратором своїх положень у свідомості аудиторії;

Б) нагадування аудиторії про основний зміст промови.

19. Суть прийому завершення «формулювання висновків» полягає у часовій або просторовій екстраполяції:

А) так;

Б) ні.

20. Суть прийому завершення «апелювання» полягає у:

А) впливі на почуття аудиторії;

Б) розгортанні завершення на предмет повідомлення;

В) розгортанні завершення на структуру повідомлення.

21. У риториці виділяють таку кількість типів підготовки до промови:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

22. Розділова аргументація – це різновид аргументації:

А) прямої;

Б) непрямої.

23. Зв’язок між топікою й аргументацією полягає в тому, що:

А) топіка – це результат, а аргументація – це засіб;

Б) топіка – це засіб, а аргументація – це результат.

Література:1, 154–190 ;2; 4;14;19.

Тема 5 Теорія ораторського мистецтва. Елокуція

Термінологічний словник

Алегорія (іносказання) — зображення абстрактного поняття чи явища через конкретний образ.

Анафора (від грец. “винесення вгору”) — лексико-синтаксичне повторення слів і словосполучень на початку прозаїчних речень (у віршах відповідно — рядків).

Антитеза (від грец. “ протиставлення”) — зворот промови, в якому для посилення виразності протиставлені поняття, думки, образи, стани, риси характеру діючих осіб.

Гіпербола (від грец. “перебільшування”) — навмисне художнє перебільшення сили, значення, розміру явища, що зображується.

Елокуція – розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови.

Епітет — (від грец. “додаток”) образно визначає річ, людину чи дію, підкреслюючи найбільш характерну чи вражаючу якість.

Інверсія (від лат. “перестановка”) — незвичний, нехарактерний для даної національної мови порядок розташування слів.

Літота (від грец. “простота”) — образний вислів, який полягає у зменшуванні величини, значення явища, яке зображується.

Метафора — (від грец. перенесення) заміна прямого найменування предмета образним.

Метонімія – троп, утворений шляхом перенесення найменування з одного предмета на інший на підставі суміжності ознак.

Риторичне запитання – це висловлювання у вигляді запитання, яке не потребує відповіді.

Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або вислову у переносному, образному значенні.

Уособленн я — надання неживим речам або природним явищам людських рис.

Фігура (лат. figura — образ, вид) – стилістично значущі типи побудов фрази.

Методичні рекомендації до вивчення теми

На етапі елокуції відбувається остаточне створення тексту. Античними ораторами були запропоновані наступні критерії до словесного виразу промови: правильність, ясність, доречність, краса. Однією з основних якостей мови є краса її викладу. Саме ця властивість мови послужила підставою для створення теорії фігур і троп – вчення про принципи і прийоми фігурального викладу. У тропах об’єктом зміни є слово або словосполучення. Переносні значення можуть формуватися на основі наступних явищ: схожість (метафора), суміжності явищ (метонімія), зіставлення частини і цілого (синекдоха), тотожності (перифраза), контрасту (антифразис), перебільшення (гіпербола), зменшення (літота).

У фігурах об’єктом зміни є речення або більша одиниці промови.

Семінарське заняття

Теоретичні завдання

1.Культура мовлення.

2.Форми мовленнєвого впливу

3. Риторичні фігури

4. Тропи

Практичні завдання

1.Прочитайте текст інавгураційної промови президента України В. Януковича (25 лютого 2010 р.). Проаналізуйте засоби виразності, які використовує оратор. Визначте функціональну роль троп і фігур у даному мовному творі.

Шановні народні депутати!

Дорогі співвітчизники!

Щойно я склав Присягу Президента України. Що я відчував, тримаючи руку на Святому Пересопницькому Євангелії?

Відповідальність і смиренність. Перед народом України, який у ході вільного волевиявлення віддав за мою кандидатуру більшість голосів. Перед Всевишнім, волею якого я вступаю на посаду глави Української держави в такий непростий для неї час.

Вибори завершилися. Увесь світ визнав їх демократичність. Український народ сказав своє слово, і міжнародна спільнота підтвердила, що Україна – вільна держава, де права і свободи громадян є найвищими цінностями, і де вибір народу не може бути поставлено під сумнів жодними проявами чиєїсь недоброї волі.

Ця остання обставина є особливо важливою з огляду на молодий вік нашої демократії і ті хвороби зростання, яких так важко уникнути в процесі державницького змужніння.

Тим не менше, ми гідно витримали цей відповідальний іспит, і сьогодні сторінку президентських виборів 2010-го року перегорнуто. За нею розпочинається наступний період нашої новітньої історії.

Країна перебуває у вкрай складній ситуації – відсутність державного бюджету на поточний рік, колосальні борги по зовнішніх запозиченнях, бідність, розвалена економіка, корупція – ось далеко не повний перелік бід, з яких складається українська реальність.

Попри це, я вважаю, що державу можна не лише врятувати від соціально-економічного колапсу, але й швидко вивести на шлях прискореного розвитку. Якби не ця впевненість і ця віра у власні сили, сили своєї команди і силу українського народу, я ніколи не балотувався б у президенти.

Я знаю, що і як слід робити.

У першу чергу – відновити систему ефективного державного управління. Ми повинні швидко створити дієздатну виконавчу владу, яка невідкладно займеться найбільш ураженими галузями економіки і соціальною сферою. Першочергове завдання на цьому шляху – реформування системи влади і, перш за все, Кабінету Міністрів, перетворення його у команду професіоналів, а не «політичних офіціантів». У зв’язку з цим, я закликаю Верховну Раду підтримати мої зусилля, спрямовані на створення прозорої, ефективної і відповідальної системи державного управління, здатної працювати з Президентом у синхронному режимі.

Я наголошую: цю особливу роль у реформуванні системи державного управління бачу в Парламенті. Це – місце для дискусій. Це – місце для сильної опозиції, яка повинна контролювати дії Уряду і Президента. Але, в першу чергу, це – місце для сильної і стабільної парламентської більшості.

Якщо ми не спроможемося подолати існуючі політичні незгоди в н.’я порятунку держави, якщо не зуміємо очистити свої серця від отрути ненависті, породженої марнославством і егоїзмом, держава буде приреченою на продовження блукання в політичних сутінках і соціально-економічних лабіринтах.

Взаємне несприйняття внаслідок поразки одних і перемоги інших є не лише деструктивним з позицій інтересів держави, але й глибоко аморальним. Адже сказано у Святому Письмі: «Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі…». Життя підтвердило цю просту і очевидну істину: люди не люблять, коли їм демонструють кулаки. Вони схильні більше довіряти тим, хто подає руку на знак миру. Тому я звертаюся до всіх депутатів Верховної Ради із закликом до співпраці в н.’я України.

Така співпраця матиме вирішальне значення для невідкладного реформування влади, судочинства, внесення змін до Конституції. Сьогодні державою керує структура, «зшита» в інтересах реалізації цілей окремих політиків. Це ж можна сказати і про судочинство, і про багато інших важливих сфер життя українського суспільства. Ми повинні змінити існуючий стан речей. Структура усіх гілок влади повинна слугувати досягненню єдиної мети – швидкому ухваленню потрібних державі законів і їх швидкій реалізації. При цьому треба однаково дбати про забезпечення законних інтересів простих людей, звичайних громадян, представників середнього класу, інтелігенції, бізнесу.

Ефективна співпраця між Президентом, Парламентом і Урядом розчистить дорогу до швидкого економічного прогресу. В свою чергу, вирішення цієї проблеми дозволить не лише ліквідувати хронічну бідність, а й об’єднати країну. Люди схильні політизувати певні питання духовності здебільшого тоді, коли вони перебувають у стані перманентної фінансової нестабільності. В економічно розвинутих державах вірогідність виникнення внутрішніх конфліктів через різницю в культурних традиціях того чи іншого регіону в десятки разів нижча, аніж у державах економічно відсталих.

Україна повинна обрати правильну довгострокову стратегію розвитку. Багато наших проблем виникли через те, що замість того, аби рухатися до постіндустріального суспільства зразка ХХІ століття, ми пішли шляхом первісного накопичення капіталу, тобто до так званого «дикого капіталізму». Відповідно, ми зможемо успішно конкурувати в сучасному світі лише за умови, якщо впритул займемося індустрією знань – сучасними технологіями виробництва, накопиченням і реалізацією здобутків науки.

Я розумію, що наздогнати індустріально розвинуті країни вкрай складно. Однак можливо. Для цього Україні потрібна стратегія інноваційного поступу, і така стратегія нашою командою розроблена. Вона передбачає розвиток і державну підтримку невеликої кількості пріоритетних напрямків, на яких ми зможемо посісти гідне місце в міжнародному розподілі праці. При цьому мається на увазі не посилення ролі держави в економіці, а участь держави у створенні ефективних ринкових механізмів. Я переконаний, що безпосередній вплив держави на економіку, ручне управління нею – це шлях в нікуди.

Обов’язковими умовами відновлення довіри до України з боку інвесторів і міжнародних фінансових інституцій є забезпечення внутрішньополітичної стабільності, подолання корупції, встановлення чітких і головне – незмінних правил відносин між державою і бізнесом. Забезпечення двох перших умов буде особливо складним процесом, але я володію достатнім запасом політичної волі, щоб трансформувати їх у реальність.

Як Президент, я маю чітке уявлення про те, яка зовнішньополітична стратегія сьогодні найбільше відповідає національним інтересам України. Будучи мостом між Сходом і Заходом, інтегральною частиною Європи і колишнього СРСР, водночас, Україна обере таку зовнішню політику, яка дозволить нашій державі отримати максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією, Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі. На мою думку, виклики, які стоять перед міжнародною спільнотою, диктують потребу об’єднуватися у якомога ширшому форматі. Людству, і Україні в тому числі, потрібен ЄС у глобальному прочитанні. Я маю на увазі Єдиний Світ як силу, здатну гарантувати планеті мирне співіснування різних цивілізацій, енергетичну, екологічну, продовольчу безпеку. Ми готові брати участь у таких процесах як європейська позаблокова держава. Я маю намір запропонувати цю концепцію парламенту для вироблення основ зовнішньої політики України і, сподіваюся, вищий законодавчий орган мене підтримає.

Вступаючи на посаду Глави Української держави, я хочу сказати народу України, що всі мої обіцянки, дані йому, буде виконано. Ми виплатимо заборгованість із заробітної плати і пенсій, чого так і не зробив чинний уряд. Враховуючи катастрофічну ситуацію з державними фінансами, ми зробимо це за рахунок скорочення витрат на бюрократичну систему і почнемо з себе. Одним з моїх перших Указів на посту Президента України буде указ про скорочення видатків на Секретаріат Президента та інших структур, які забезпечують його діяльність.

Шановні народні депутати!

Співвітчизники!

Я завжди ставив вчинки вище за н.мотични’я і на новій посаді не відмовлюся від цього правила. Робота і результат в н.’я процвітання моєї Батьківщини – ось кредо, з яким я розпочинаю виконання своїх обов’язків на новій відповідальній посаді.

Я сподіваюся на вашу підтримку, а також на підтримку міжнародної спільноти, яка прагне бачити нашу країну сильною і стабільною.

І хай у цьому праведному устремлінні нам допоможе Господь!

2.Випишіть з художніх творів приклади використання тропів. Які з виявлених засобів виразності доречно було б використати, з вашої точки зору, в усній публічної мови, а які – ні? Відповідь обґрунтуйте.

3.У промовах персонажів художніх текстів знайдіть риторичні фігури і класифікуйте їх. Як ви вважаєте, яку роль у процесі створення мовного портрета того або іншого літературного героя відіграють фігури?

4.Доберіть епітети до наступних слів: очі, голос, руки, погляд, дорога, погода, сонце, дощ, вітер, хвилювання, увага, пам’ять. Вправа виконується в мікрогрупах у формі змагання. Виграє та група, яка підбере більше всіх епітетів.

5. Доберіть як можна більше синонімів до наступних слів: говорити, думати, сміятися, плакати, лікувати; знаменитий, красивий, вірний, акуратний, фешенебельний; дорога, лікар, вчитель, піарник, філолог. Вправа виконується в мікрогрупах у формі змагання. Виграє та група, яка підбере більше всіх епітетів.

А) Гра-тренінг.

I. Складіть текст (індивідуально або в мікрогрупі) урочистої промови, орієнтованої на максимальне використання в ній різних тропів і фігур.

Теми виступів можуть бути наступними: «Хвала жінці»; «Хвала чоловіку»; «Хвала місту»; «Хвала університету»; «Хвала дурням»; «Хвала ліні».

II. Сформуйте конкурсну комісію з 3 осіб.

III. Виступите з промовою перед конкурсною комісією, яка повинна оцінити комунікативні якості і, особливо, засоби виразності вашого похвального слова. Регламент виступу 2 – 3 хв.

Б) Гра-тренінг.

I. Подумайте, що стане приводом для привітання (день народження, загальнонаціональне свято, професійне свято, складання заліку, екзамену і т. і.).

II. Складіть текст (індивідуально або в мікрогрупі) урочистої промови, орієнтованої на максимальне використання в ній різних тропів і фігур.

III. Проголосіть промову перед конкурсною комісією, яка повинна оцінити комунікативні якості і засоби виразності вашого похвального слова. Регламент виступу 2 – 3 хв.

Питання для самостійного вивчення

1.Якими загальними засобами виразності володіють тропи? Навіщо ораторові тропи?

2.Групи риторичних фігур.

3.Критерії утворення тропів.

4. Дайте свої приклади тропів.

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Елокуція – це розділ риторики, який вивчає:

А) виголошення оратором промови

Б) засоби виразності ораторської промови;

В) розробку предметної царини ораторської промови.

2. Прийом «ускладнення мовних конструкцій» не відповідає критерію:

А) доречності;

Б) правильності;

В) ясності.

3. Пряма форма мовленнєвого впливу не узгоджується з критерієм:

А) ефективності;

Б) щирості;

В) ефективності та щирості.

4. Пряма форма мовленнєвого впливу передбачає:

А) вертикальну модель спілкування;

Б) горизонтальну модель спілкування.

5. Непряма форма мовленнєвого впливу не узгоджується з критерієм:

А) ефективності;

Б) щирості;

В) ефективності та щирості.

6. Непряма форма мовленнєвого впливу передбачає:

А) вертикальну модель спілкування;

Б) горизонтальну модель спілкування.

7. Основою поділу риторичних фігур на власне фігури і тропи є мінімальний об’єкт перетворення:

А) так;

Б) ні.

8. Риторичне запитання – це запитання:

А) відповідь на яке міститься в самому запитанні;

Б) яке не потребує відповіді.

9. Риторичні фігури поділяються на:

А) фігури додавання, фігури скорочення, фігури розташування;

Б) фігури додавання, фігури скорочення, фігури тотожності;

В) Фігури протилежності, фігури схожості, фігури тотожності.

10. Фігури збільшення належать до фігур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) скорочення.

11. Фігури зменшення належать до фігур:

А) скорочення.

Б) розташування;

В) додавання.

12. Інверсія належить до фігур:

А) додавання;

Б) розташування;

В) тотожності.

13. Тропи – це засоби виразності, що реалізуються на рівні слова чи словосполучення:

А) так;

Б) ні.

14. Виділяють таку кількість критеріїв для утворення тропів:

А) три;

Б) чотири;

В) п’ять.

15. Головними тропами за тотожністю є:

А) евфемізм і дисфемізм;

Б) метафора і метонімія.

16. Головним тропами за схожістю є:

А) іронія;

Б) метафора;

В) метонімія.

17. Головним тропом за суміжністю є:

А) іронія;

Б) метонімія;

В) синекдоха.

18. Головним тропом за протилежністю є:

А) антифразис;

Б) іронія;

В) метафора.

19. Антономазія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.

20. Перифраза належить до тропів:

А) схожості;

Б) суміжності;

В) тотожності.

21. Алегорія належить до тропів:

А) протилежності;

Б) схожості;

В) тотожності.

Література:1, 191–210; 5, 67–74 ;8, 76–90.

Тема 6 Теорія ораторського мистецтва. Меморія і акція.

Термінологічний словник

Акція (лат. аctio – дія, дозвіл) – завершальний етап ораторської дії – виголошення промови.

Ефект рамки – це такий ефект, суть якого полягає в тому, що найкраще запам’ятовується початок і кінець промови

Магічне число – це оптимальна кількість значимих слів у реченні.

Меморія (лат. memoria – пам’ять, згадка) – це розділ риторики, призначення якого – допомогти оратору запам’ятати зміст промови так, щоб не розгубити не тільки фактичну інформацію, а й образність, цікаві деталі.

Невербальний блок комунікації – це фактори безпосередньо не пов’язані з текстами (пози, жести, міміка, мова простору, одягу, кольорів, манера спілкуватись тощо).

Методичні рекомендації до вивчення теми

На етапі меморії оратор здійснює запам’ятовування вже підготовленого тексту промови. Проблема вдосконалення процесу запам’ятовування залишається актуальною і через два тисячоліття. Мнемонічний ефект може бути досягнутий оратором тільки за допомогою комплексного взаємодії цілого ряду навичок мнемонічної діяльності: увага, спостережливість, повторення. Читання вголос сприяє кращому засвоєнню матеріалу (так як з’єднує зір і слух). При повторенні робіть перерви (творчі перерви). Набагато ефективніше заучувати матеріал протягом двох днів по годині в день, ніж протягом двох годин в один день, тому що під час перерви між заняттями підсвідомість продовжує закріплення матеріалу в пам’яті. Так як найбільша кількість інформації втрачається відразу після її запам’ятовування, то необхідно зайнятися повторенням відразу після сприйняття (прочитання, прослуховування, перегляду і т. і.), в перші 20-30 с.

Метод асоціацій. Щоб ефективно використовувати цей метод, необхідно навчитися створювати нові асоціації, які відповідають таким умовам: 1.Створювані асоціації повинні бути яскравими, незвичайними, образними, смішними, фантастичними; 2. Необхідно подавати асоціації візуально, оживляти їх; 3. Слід гіперболізувати асоціації; 4. Бажано, щоб у свідомості вимальовувалася рухлива картинка. Суть «методу римської кімнати» полягає в тому, що наявні відрізки інформації (промови) зв’язуються з місцями будь-якого реального або уявного простору як опори запам’ятовування. Для реалізації цього мнемонічного способу можна використовувати власну квартиру, будинок батьків або ті місця, які часто нами відвідуються і, відповідно, пам’ятаються. Перший раз краще реально пройтися по обраній будівлі і подумки розташувати в просторі одиниці інформації. Слід групувати елементи послідовно зліва направо, зверху вниз, щоб при відтворенні не загубилася нитка викладу.

Акція – заключний етап риторичного канону, пов’язаний з проголошенням промові перед аудиторією, з виступом оратора. Саме в процесі реалізації цього етапу завдання як сказати? Отримує своє комплексне рішення.

Семінарське заняття.

Теоретичні завдання

1.Способи запам’ятовування промови

2. Невербальні засоби оратора

3. Аналіз публічного виступу

Практичні завдання

1. Здійсніть письмовий аналіз структури образу сучасного відомого оратора на Ваш вибір, приділяючи увагу не тільки вербальному компоненту, але і невербальним характеристиками.

2.Складіть список найуспішніших, з вашої точки зору, ораторів сучасності. Визначте фактори їх успіху.

3.Напишіть есе на тему «Що визначає успіх оратора?» Розмірковуючи над проблемою, опирайтеся як на знання, отримані під час вивчення попередніх тем курсу «Ораторське мистецтво, так і на власний ораторський досвід.

4. Проаналізуйте ораторську промову за Вашим вибором за наступною схемою:

Схема аналізу ораторського виступу

1. Яка тема виступу? Чи досягнута його мета? Чи підходить тема аудиторії, чи викликає її інтерес?

2. Який матеріал використаний в тексті промови?

3. Яка композиція виступу? Які методи викладу матеріалу використані?

4. Чи логічне мовлення оратора?

5. Чи відповідає мовлення правильності, точності, виразності, багатству мови?

6. Який спосіб виголошення промови?

7. Чи дотримується оратор вимог техніки мовлення?

8. Який зовнішній вигляд оратора, чи доречні його жести, міміка?

9. Чи встановлений контакт з аудиторією, за допомогою яких засобів?

5.Користуючись класифікацією невербальних засобів комунікації А. Панфілової (А. Панфилова Деловая коммуникация в профессиональной деятельности; с.114–150), продемонструйте жести для трактування наступних фраз: це не для мене; прийшли і ті і інші; хай це залишиться поміж нами; залиш його; все це не зовсім так; я з вами абсолютно не згоден; він нерішуче простяг йому руку; вона взяла мило і стала намилювати руки; раптово задзвонив телефон і вона схватила слухавку; так все заплутано.

Питання для самостійного вивчення

1.Види дистанцій у спілкуванні.

2.Зовнішній вигляд оратора.

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Меморія – це розділ риторики, який вивчає:

А) виголошення оратором промови;

Б) способи запам’ятовування ораторської промови;

В) структуру ораторської промови.

2. Найбільш ефективним способом запам’ятовування матеріалу є:

А) логічний;

Б) механічний;

В) н.мотичний.

3. Засновником мнемотехніки є:

А) Симонід;

Б) Цицерон.

4. «Ефект рамки» полягає в тому, що найкраще запам'ятовується:

А) початок і кінець повідомлення;

Б) початок і середина повідомлення;

В) середина і кінець повідомлення.

5. Акція – це розділ риторики, який розглядає:

А) виголошення оратором промови;

Б) розробку предметної царини ораторської промови;

В) способи запам’ятовування ораторської промови.

6. Більшу кількість інформації від оратора при першій зустрічі аудиторія отримує:

А) вербальними каналами;

Б) невербальними каналами.

7. Оратору під час публічного виступу слід уникати:

А) відкритих жестів і жестів-поплавків;

Б) відкритих і закритих жестів;

В) жестів-поплавків і закритих жестів.

8. Оратору слід виступати перед аудиторією:

А) стоячи;

Б) сидячи.

Література:3;4;9.

Тема 7. Історія ораторського мистецтва. Антична риторика

Термінологічний словник

Декламація – (від лат. Declamatio – вправа у красномовстві) – мистецтво виголошення віршів або прози; у Стародавньому Римі – вправа у красномовстві.

Еристика – (грец. Eristikē від грец. Eristikē technē – мистецтво сперечатися) – мистецтво спору, диспуту і полеміки, яке було розроблене софістами.

Контроверсія – (лат. Controversia спір, незгода) – вправи з приводу складного(фіктивного) судового випадку, де є протиріччя між двома законами, між законом і почуттям і т. і.

Пайдейя – (грец. Παιδεία формування дитини, освіта, вихованість, культура, лат. Humanitas вселенська освіченість як істота людини) – універсальна освіченість; у Ісократа і Платона синонім філософії

Софіст — (від н..– грец. Σοφιστής – умілець, винахідник, мудрець, знавець) – людина (оратор), яка готова за допомогою будь-яких прийомів захищати певні тези, не враховуючи об’єктивну істинність чи хибність цих тез.

Суазория – фіктивна дорадча (політична) промова.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Риторика перебувала в центрі античного розуміння культури (пайдейї). Засновником риторики вважається відомий давньогрецький софіст Горгій. Однак поряд із ним називають ще й інших ораторів – Корина (Коракса) і Тісія. Перший виклик софістичному ідеалу єдності філософії та риторики кинув Сократ (469—399 рр. до н. е.). Він значно розвинув практичні методи публічної полеміки, на якій ґрунтувались всі його відомі бесіди. Ідея Платона (427—347 рр. до н. е.), що завдання оратора полягає не тільки в переконанні, тобто однобічному впливу на аудиторію, але й у пошуку істини, стала наступним поштовхом до становлення риторики як теоретичної і практичної дисципліни. У 392 — 352 рр. до н. е. розпочався організаційний етап розвитку риторики. Ісократ створює школу красномовства. Навчання в цій школі тривало 3—4 роки. Риторика розглядається як знання, яким можна оволодіти в процесі навчання. Мистецтво створення промов визначається ним як філософія. Ним були вироблені основні принципи композиції ораторської промови, яка повинна містити такі частини: 1) вступ, метою якого є привертання уваги й прихильності аудиторії; 2) виклад предмета виступу з усією переконливістю; 3) спростування положень противника з аргументацією на користь власних; 4) завершення, яке підводить підсумок всьому, що було сказане. Ідеалом в школі Ісократа було мовлення легке та вишукане, яке проста людина зрозуміє, а фахівець оцінить. Власну систему філософської риторики створює Арістотель (384— 322 рр. до н. е.). Він присвячує цій науці спеціальний трактат під назвою «Риторика».

Кінець минулої і початок нашої ери став розквітом давньоримської риторики, найбільш значні пам’ятки якої – трактати Цицерона і Квинтилиана. В умовах римської цивілізації починає складатися інший підхід до розуміння сутності риторики. Згідно з ученням Марка Фабія Квинтилиана, риторика розуміється як «ars bene dicendi» – «мистецтво говорити добре». Римський державний діяч і оратор Цицерон удосконалив розробку риторичної техніки. Зокрема, у творі «Оратор» він характеризує турботи ідеального оратора таким чином: «що сказати», «де сказати», «як сказати». «Що сказати» означав винахід матеріалу. Тут оратор, на думку Цицерона, має керуватись розумом. «Де сказати» означав розташування матеріалу. Тут римський оратор пропонує сильні аргументи ставити на початку та в кінці, а слабкі — посередині. «Як сказати» – стосується і виголошення, і викладу. Щодо виголошення, то оратор, на думку Цицерона, повинен володіти голосом, рухами та обличчям.

Значний вплив справила риторика і на мистецтво проповіді в ранньохристиянський період, оскільки переважна більшість отців церкви були риторами або вчителями красномовства до прийняття християнства. Серед визначних постатей останнього століття античної риторики є постать Лібанія або Ліванія (314—393 рр. н. е.), відомого ритора з Антиохії. Майстерність Лібанія наслідували імператор Юліан, а також його учні Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Златоуст, які згодом прийняли християнство.

Таким чином, вже в античності складаються два базових підходи до розуміння риторики: як мистецтва «переконувати» і як мистецтва володіння прийомами ораторської майстерності, що забезпечують виразність мови (елоквенції). Окрім того, риторика вже в античності починає усвідомлюватись не тільки як мистецтво, але і як наука.

Семінарське заняття

Теоретичні завдання

1.Давньогрецька культура як “пайдея”

2.Риторика в Давній Греції класичного періоду

3. Софістичний ідеал єдності риторики та філософії

4. Ораторське мистецтво Сократа і Платона

5.Освітня система Ісократа

6.Ораторське мистецтво Аристотеля

7.Видатні давньогрецькі оратори

Практичні завдання

Підготуйте реферат за однією з наступних тем. Під час підготовки уважно вивчить рекомендації до написання реферату.

Теми рефератів

1. Давньогрецька культура як «пайдейя» (виховання).

2. Риторика Давньої Греції.

3. Риторика та софістика.

4. Риторика Сократа і Платона.

5. Сократичні діалоги як етап розвитку риторики.

6. Демосфен і його роль у розвитку ораторського мистецтва.

7. Риторика Аристотеля.

8. Аристотель про композицію промови.

9. Видатні давньогрецькі оратори.

10. Риторичне вчення Марка Фабія Квинтилиана.

11. Ораторське мистецтво Стародавньої Греції.

12. Демосфен – найвидатніший оратор Давньої Греції.

13. Розвиток ораторського мистецтва у Давньому Римі.

14. Роль Марка Тулія Цицерона у розвитку римської риторики.

15. Риторика та раннє християнство.

16. Християнське красномовство Київської Русі.

Рекомендації до написання реферату

1. Визначте конкретну мету обраної теми.

2. Подумайте і коротко опишіть можливий привід для виступу.

3. Визначте склад потенційної аудиторії.

4. Врахуйте, що ваша промова триватиме 10-15 хвилин.

5. Продумайте і запишіть план реферату.

6. Доберіть літературні джерела інформації.

7. Подайте перелік літератури у кінці тексту.

8. В кінці роботи вкажіть бажану для вас реакцію аудиторії.

9. Обсяг письмового тексту – 10-12 сторінок.

Питання для самостійного вивчення

1. Риторичні школи античності.

2. Основні етапи становлення слов’янських риторичних шкіл.

3. Риторика Київської Русі.

Тести (за Н.А. Колотіловою)

1. Давньогрецький термін «пайдейя» означає:

А)виховання;

Б) красномовство;

В філософія.

2. Заступницею риторики є богині:

А) Пейто;

Б) дві Ериди;

В) Пейто і дві Ериди.

3. Засновником риторики вважається:

А) Горгій;

Б) Корак;

В) Тісій.

4. У феномені софістики риторика і філософія:

А) плідно співіснували;

Б) постійно конфліктували.

5. Мистецтво ведення бесіди, метою якого є досягнення істинного знання, в епоху античності називалось:

А) діалектика;

Б) еристика;

В) софістика.

6. Сократ дотримувався положення про те, що:

А) риторика необхідна для філософа;

Б) риторика не потрібна філософу.

7. На думку Платона, справжнє красномовство властиве:

А) оратору;

Б) філософу.

8. Ісократ вважав, що ораторська промова повинна містити таку кількість частин:

А) три;

Б) чотири;

В) сім.

9. Арістотель виділив такі види промов:

А) дорадчі, епідейктичні, судові;

Б) академічні, епідейктичні, судові;

В) дорадчі, епідейктичні, політичні.

10. Канон десяти аттичних ораторів складається в:

А) Давній Греції класичного періоду;

Б) епоху еллінізму.

11. Видами риторичних вправ у античних риторичних школах були:

А) декламації та контроверсії;

Б) декламації та суазорії;

В) контроверсії та суазорії.

12. В епоху еллінізму на перший план виходять промови:

А) епідейктичні;

Б) політичні;

В) судові.

13. Цицерон серед трьох компонентів, необхідних для красномовства, віддава перевагу:

А) природному обдаруванню;

Б) навичкам;

В)знанням.

14. Творчість Цицерона — це:

А) філософія під знаком риторики;

Б) риторика під знаком філософії.

15. У Давньому Римі періоду імперії знижується значення:

А) епідейктичного;

Б) політичного;

В) судового.

1б.Вищим ступенем у шкільній системі освіти Давнього Риму була:

А) школа граматика;

Б) школа літератора;

В) школа ритора.

17.Керівником першої державної риторичної школи в Давньому Римі був:

А) Марк Фабій Квінтіліан;

Б) Сенека Старший;

В) Марк Туллій Цицерон.

18. Основні причини занепаду латинського красномовства Тацит вбачав у:

А) недосконалій системі виховання молоді;

Б) політичних змінах;

В) недосконалій системі виховання молоді та політичних змінах.

19.Більшість латинських апологетів і перших отців церкви до прийняття християнства були:

А) риторами;

Б) філософами.

Література:6;17;18.

Тема 8. Історія ораторського мистецтва. Риторика в епоху Середньовіччя, Відродження і Нового часу

Термінологічний словник

Гомілетика (ін.– грец. ὁμιλητική, 'омилєтикє – мистецтво бесіди) – церковно-богословська наука, викладає правила церковного красномовства або проповідництва.

Герменевтика (від грец. hermeneuein – тлумачити, інтерпретувати) – мистецтво тлумачення і розуміння.

Квадривиум (лат. quadrivium – "перехрестя, роздоріжжі з чотирьох доріг") – в античності – навчальний курс, наступний після тривіума і включає арифметику, геометрію, астрономію та музику.

Семіóтика, або семіолóгія (від грец. σημειωτικός – такий, що має ознаки від грец. σημεῖον – знак, ознака, грец. σῆμα – знак) – наука, яка досліджує способи передачі інформації, властивості знаків та знакових систем в людському суспільстві (головним чином природні та штучні мови, а також деякі явища культури, системи міфів, ритуалів).

Тривіум (лат. trivium, буквально – перехрестя трьох доріг, від tres – три і via – шлях, дорога) – три гуманітарні науки: граматика, риторика і діалектика, що становили перший і головний цикл "семи вільних мистецтв".

Методичні рекомендації до вивчення теми

У часи Середньовіччя і раннього Відродження актуалізується трактування риторики як "ars ornandi" – "мистецтво прикрашення мови". У цей період на перший план виступає орнаменталістська функція риторики: основна увага приділяється засобам виразності мови – фігурам і тропам.