Тема 14: Міжнародне кримінальне право

Методичні поради до вивчення теми:

Міжнародне кримінальне право – це система норм і принципів, які складаються в результаті міжнародного співробітництва між суверенними державами або між державними органами чи організаціями. В межах даної галузі поглиблено вивчаються надання правової допомоги та міжнародне співробітництво в кримінальних справах, розглядаються проблеми співвідношення міжнародного кримінального і національного права.

Для правильного розуміння засад цієї галузі міжнародного публічного права необхідно повернутися до положень теми 2 (суб’єкти міжнародного права), теми 5 (міжнародна юстиція), теми 6 (міжнародно-правова відповідальність), з яких випливає, що боротьба зі злочинністю не є міжнародною в буквальному розумінні, оскільки у всіх випадках стосовно конкретного злочину діє юрисдикція держави.

Під цим кутом зору необхідно розглядати поняття міжнародного кримінального права, рівні співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю (дво- і багатостороннє співробітництво) та основні його форми (надання правової допомоги, екстрадиція тощо). Форми співробітництва держав доцільно розглянути в певному логічному порядку (наприклад, від найпростіших до більш складних, комплексних). Багатосторонні угоди в міжнародному кримінальному праві варто згрупувати за видами злочинів (об’єктів посягання). Найбільше уваги варто приділити боротьбі з тероризмом, незаконним обігом наркотиків та іншим найнебезпечнішим злочинам. Різні автори підручників подають свої класифікації злочинів. Тому необхідно розрізняти міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру. Поняття "міжнародні злочини" (і "міжнародні правопорушення") були визначені Міжнародною Правовою Комісією в 1976 році в статті 19 Проектів статей про відповідальність держав.

Різниця між міжнародними злочинами держав і фізичних осіб іде за рахунок їх суб'єктів. У першому випадку в цьому виступають держави як такі, у другому — фізичні особи, тобто особи, що спрямовують і здійснюють державну політику, що виражається в міжнародному злочині відповідного держави й відповідальні неї. Питання можливість притягнення до відповідальності держав насьогодні є спірним. У питанні «Інституційний механізм міжнародного кримінального права» розгляньте діяльність загальних і спеціальних міжнародних органів і організацій, які опікуються проблемами боротьби зі злочинністю.

Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю містить багато важливих аспектів. Так, питання про видачу злочинців пропонується розглянути за такою схемою: особи, до яких може бути застосована екстрадиція (засуджені чи обвинувачені); держави, які можуть вимагати видачі; випадки, коли видача не здійснюється; характеристика дво- і багатосторонніх угод про видачу. Слід звернути увагу на те, що питання видачі злочинців регулюються як міжнародно-правовими актами, так і внутрішнім правом держав. Цікавим був би аналіз взаємозв’язків інституту екстрадиції з міжнародним “правом прав людини”.

Зверніть увагу на розділ ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України, у якому встановлюється покарання за злочини проти миру, безпеки людства та світового правопорядку.

Завдання для самопідготовки

1. Опрацювати питання лекційного заняття:

1. Поняття, джерела і система міжнародного кримінального права.

2. Загальна частитна міжнародного кримінального права.

3. Особлива частина міжнародного кримінального права.

2. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять:

міжнародне кримінальне право, злочин, міжнародний злочин, злочин міжнародного характеру, класифікація злочинів, географія злочинності, геноцид, Інтерпол, Міжнародний Трибунал, жертва злочину, ознаки злочинності, екстрадиція.

3. Опрацювати питання теми, винесені на самостійне вивчення:

1. Становлення міжнародного кримінального права.

2. Головні форми та тенденції розвитку міжнародної боротьби зі злочинністю.

3. Інституційний механізм міжнародного кримінального права.

4. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю.

4. Виконати тестові завдання для самоконтролю знань з теми:

1. Згідно норм міжнародного права видачі підлягають:

а) особи, що скоїли злочини, відносно яких закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності;

б) іноземці, що знаходяться на території держави;

в) особи, засуджені або звинувачені в скоєнні злочину;

г) громадяни своєї держави, що скоїли злочин.

2. Міжнародна боротьба зі злочинністю включає:

а) розшук злочинців;

б) видачу всіх злочинців без виключення;

в) спільне судочинство;

г) обмін злочинцями.

3. Міжнародна організація кримінальної поліції є органом:

а) який діє під егідою ООН;

б) представників національних поліцейських структур;

в) що розслідує тільки міжнародні злочини;

г) з компетенцією на необмежену оперативно – розшукову діяльність.

4. Під міжнародним тероризмом слід розуміти:

а) вибухи в громадському транспорті;

б) насильницькі акти проти громадян і об’єктів, що зачіпають інтереси більше, ніж однієї держави;

в) ізоляції політичних противників насильницькими методами;

г) захоплення заручників.

5. Геноцид - це:

а) нанесення тяжких ушкоджень;

б) вбивство;

в) стерилізація;

г) інший злочин.

6. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) була створена в:

а) 1921 році;

б) 1923 році;

в) 1929 році;

г) 1933 році.

7. Видача злочинців не здійснюється за таких обставин:

а) закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за скоєний злочин;

б) обвинувачений у скоєнні злочину є особою без громадянства;

в) обвинуваченому загрожує застосування тортур у країні, що вимагає видачі;

г) особа, що обвинувачується у скоєнні злочину, є неповнолітньою.

8. Основними вимогами законності є:

а) обов'язковість законів для всіх учасників правовідносин;

б) диспозитивність норм кримінального за­кону;

в) рівність усіх перед законом;

г) верховенство закону.

9. Статут Нюрнбергського Міжнародного трибуналу був ухвалений:

а) 1943 р.;

б) 1944 р.;

в) 1945 р.;

г) 1946 р.

10. Іноземні злочинці за вимогою зацікавленої держави:

а) видаються;

б) не видаються;

в) видаються за певних умов;

г)не видаються за певних умов.