Облік формування статутного капіталу

Засновниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни України.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України.

Господарське товариство може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Засновницькі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

В товариствах з обмеженою та товариствах з додатковою відповідальністю максимальна кількість учасників може досягати 100 осіб. Статутний капітал таких товариств підлягає сплаті його учасниками до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. В протилежному випадку загальні збори учасників можуть прийняти одне з таких рішень:

­ або про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

­ або про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

­ або про ліквідацію товариства.

В акціонерному товаристві статутний капітал розділений на певну кількість акцій, продаж яких і є засобом формування статутного капіталу. Тобто загальна номінальна вартість випущених акцій становить.

Загальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства, не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент його створення.

До акціонерних товариств належать:

­ відкрите акціонерне товариство (ВАТ), акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах;

­ закрите акціонерне товариство (ЗАТ), акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

ЗАТ має право випускати лише іменні акції. До дня скликання установчих зборів засновники повинні внести не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

При створенні ВАТ підписка на акції організується його засновниками, які повинні бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного капіталу і строком не менше двох років. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) ВАТ щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

Засновники ВАТ (емітенти) зобов'язані опублікувати інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шести місяців.

Акції купуються на підставі договору з його засновниками. Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій АТ зобов'язано видати акціонерам акції, які повинні відповідати вимогам, що встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Підписка припиняється. Якщо протягом шости місяців не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, АТ вважається незаснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніш як через 30 днів.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій. В протилежному випадку за час прострочки нараховується штраф у розмірі 10 відсотків річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу АТ має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

Вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути грошові кошти, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ.

Для розміщення грошових коштів, що приймають участь у формуванні статутного капіталу, до повної реєстрації підприємства відкривається тимчасовий рахунок в установі банку. Для цього до установи банку необхідно представити:

- Заяву про відкриття рахунку, що підписана засновником, якому загальними зборами доручено оформлення документів.

- Копію засновницьких документів, що засвідчена нотаріально.

Документальним свідоцтвом внесення грошей до статутного капіталу є довідка банківської установи про надходження коштів на тимчасовий рахунок.

Документальне оформлення формування статутного капіталу супроводжується складанням засновницького опису майна. Одночасно оформлюються документи, які підтверджують передачу підприємству права власності.

Первинний облік статутного капіталу базується на таких первинних документах:

— Бухгалтерська довідка - складається на основі статуту. Цей документ відображає суму статутного капіталу, яка зафіксована в статуті товариства.

— Ф. № ОЗ-1 «Акт приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів». Цей документ застосовують для оформлення заліку до складу основних засобів окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію. Первісна вартість внесених в статутний капітал основних засобів визначається як погоджена засновниками їх справедлива вартість, яка не повинна перевищувати звичайної. Погоджена між засновниками справедлива вартість об’єктів фіксується в акті оцінки, який складається та підписується всіма засновниками. Форма акту оцінки внесених до статутного капіталу основних засобів є довільною.

— Ф. № НА-1 «Акт введення в господарський обіг права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів». Цей документ застосовується для оформлення операцій по введенню в обіг та використанню об’єктів права інтелектуальної власності. Отриманий нематеріальний актив зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, яка є справедливою вартістю, погодженою засновниками проте не більше звичайної ціни.

— Ф. № М-4 «Прибутковий ордер». Цей документ використовується для обліку виробничих запасів, які надходять до підприємства. Первісною вартістю запасів, внесених в статутний капітал підприємства, є погоджена учасниками підприємства їх справедлива вартість. Якщо на товарно – матеріальні цінності відсутні документи про підтвердження їх вартості, то вона визначається за взаємною згодою засновників, про що складається протокол засновницьких зборів. Якщо засновники не можуть прийти до спільної думки з оцінки майна, проводиться експертна оцінка в бюро технічної інвентаризації або в торгово-промисловій палаті.

— Ф. № КО-1 «Прибутковий касовий ордер». Цей документ застосовується для оформлення надходження грошових коштів в касу.

— Заява на переказ готівки, банківська виписка - застосовуються для оформлення банківських операцій щодо руху та внесення грошових коштів на поточні рахунки в банках.

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу Інструкцією про застосування Плану рахунків передбачено пасивний рахунок 40 «Статутний капітал». До нього можуть відкриватись субрахунки, наприклад, в ТОВ (ТДВ) – субрахунки за кожним засновником, а в акціонерних товариствах – за видами акцій.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

За кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в засновницьких документах підприємства.